Заголовок тимчасово відсутній

У вас декілька питань. Щодо роботи за сумісництвом.Законодавством не визначено обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом. Зараз не діють нормативні документи, які визначали обмеженя щодо роботи за сумісництвом. З 25.11.2022 скасована постанова № 245, а у слід за нею і Положення № 43, у яких йшлося про обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом.Тобто тепер немає заборони про те, що за сумісництвом працівник державного підприємства може працювати за сумісництвом не більше половини тривалості робочого часу. Тепер і на державних підприємствах працівників за сумісництвом можуть приймати на повну зайнятість. Законодавство про працю в таких випадках не порушується. Немає заборони працювати за сумісництвом і для керівників. Для приватних підприємств таких обмежень не було і раніше. Нагадаємо, працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 КЗпП). Отже законодавчі обмеження щодо тривалості роботи за сумісництвом вже відсутні. Головна умова, яка повинна дотримуватись - робота за сумісництвом повинна виконуватись у вільний від основної роботи час. Тож якщо такий працівник-сумісник бажає працювати по 8 годин, то він повинен зазначити у заяві про встановлення йому повного робочого дня із зазначенням в які дні, з якої по яку годину він буде працювати, час перерви. Також працівник може працювати за сумісництвом і на умовах неповного робочого часу.

Щодо відпустки. Одночасне використання відпусток одразу в усіх роботодавців (або за всіма трудовими договорами при внутрішньому сумісництві) — це право працівника, а не його обов’язок. За бажання працівник може взяти щорічну відпустку на роботі за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Навіть якщо це перший рік роботи сумісника і 6-місячний строк безперервної роботи ще не настав (п. 6 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки»). Однак працівник цілком може піти у відпустку за основним місцем роботи, але продовжити працювати за сумісництвом (і навпаки). Також сумісник може попросити надати йому всю відпустку повністю або частинами. Якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи перевищує тривалість відпустки за сумісництвом, то за бажанням сумісника роботодавець зобов’язаний надати йому відпустку без збереження зарплати на період до закінчення відпустки за основним місцем роботи (на підставі п.14 ч.1 ст.25 Закону України «Про відпустки»). Повідомляти про відпустку за основним місцем роботи потрібно, якщо сумісник бажає піти у відпустку одночасно із відпускою за основним місцем роботи, особливо до 6-місячного терміну роботи на повну тривалість або якщо йому необхідно надати обовязкову відпустку без збереження ЗП якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи більша. Раді допомогти, звертайтесь ще