Інструкція з охорони праці для маляра

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № ___

для маляра

 

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на малярів, що працюють на підприємстві, та встановлює вимоги безпеки праці відповідно до вимог охорони праці і правил поводження під час виконання ними робіт та користування засобами індивідуального і колективного захисту.

1.2. Інструкція розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022  № 441, Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804, та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До виконання робіт допускаються особи, які досягни 18-річного віку, пройшли медичний огляд, не мають медичних протипоказань та пройшли навчання і вступний інструктаж з охорони праці.

Інструктаж для працівника повинен також проводитися перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж), оскільки роботи належать до робіт підвищеної небезпеки.

В процесі роботи працівник також проходить:

-     позаплановий інструктаж у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

-     при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

-     при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

-     при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

-     при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів;

-     цільовий інструктаж:

-     при виконанні разових робіт, не передбачених трудовим договором;

-     при ліквідації аварії, стихійного лиха;

-     при проведенні робіт, на які оформляються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника.

1.4. Робоче місце маляра є змінним.

1.5. Графік роботи маляра установлено відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.6. Працівник повинен:

-     виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

-     пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

-     знати місце зберігання медичної аптечки та вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;

-     не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

-     співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують, та навколишньому природному середовищу;

-     піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання робіт;

-     знати, де розміщені первинні засоби пожежогасіння, та вміти ними користуватися;

-     находячись на будівельному об’єкті, обов’язково користуватися захисною каскою, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

-     здавати верхній одяг, особисті речі в гардероб;

-     знати та виконувати вимоги інструкції (паспорта) заводу-виготовлювача з безпечної експлуатації обладнання, з яким працює;

-     дотримуватися технологічного процесу;

-     під час виконання робіт не надягати ювелірні прикраси, годинник.

Працівник повинен пам’ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.7. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають під час роботи, на маляра:

-          підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

-          підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці;

-          підвищена або знижена вологість повітря;

-          підвищена або знижена рухомість повітря;

-          дія на організм токсичних барвників;

-          дія на шкіру барвників, розчинників;

-          падіння предметів;

-          падіння з висоти;

-          пожежо- і вибухонебезпека;

-          недостатня освітленість робочої зони.

-          гострі краї, задирки й шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту, обладнання;

-          фізичні перевантаження – статичні й динамічні.

1.8. У випадках травмування і несправностей в роботі обладнання, працівник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.9. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.10. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.11. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

1.12. Для попередження можливості виникнення пожежі працівник повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог працівниками; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

1.13. Робочі місця повинні бути забезпечені випробуваним інвентарним улаштуванням і пристроями (риштування, помости, стрем’янки та інше), виготовленими за типовими проектами і встановленими згідно з планом виконання робіт (ПВР).

1.14. Засоби підмощування, які застосовуються при виконанні малярних робіт в місцях, під якими проводяться інші роботи чи є прохід, повинні мати настили без зазорів.

1.15. В місцях застосування нітрофарби та інших лакофарбувальних матеріалів та речовин, які утворюють вибухонебезпечну пару, забороняються дії із застосовуванням вогню або дії, що викликають іскроутворення.

Електроенергія в цих місцях повинна бути відключена або електропроводка виконана в вибухонебезпечному виконанні.

1.16. Тару з вибухонебезпечними матеріалами (лаки, нітрофарби та інше) під час перерв необхідно закривати пробками чи кришками і відкривати інструментом, який не викликає іскроутворення.

1.17. Робоче місце маляра-оператора повинно бути забезпечено сигналізацією (звуковою або світловою) з малярною станцією.

1.18. Звільнену з-під розчинників і лакофарбових матеріалів тару необхідно негайно прибирати з робочого місця в складські приміщення.

1.19. На будівельному майданчику потрібно зберігати:

-     масляні фарби, лакофарбові матеріали – в окремому вогнестійкому приміщенні з вентиляцією;

-     клей в герметично закритій тарі на відстані не менше 2 м від системи опалення. Розчини кислоти в щільно закритих скляних бутлях, в плетених кошиках, які установлюють на підлозі в один ряд.

1.20. Рукоятки інструменту повинні бути із деревини твердої в’язкої породи, гладко оброблені, ретельно підігнані і надійно закріплені.

1.21. Забороняється застосовувати ручний інструмент, який має вибої, відколи на робочих поверхнях, задирки і гострі ребра в місцях їх затискання та інше.

1.22. Для зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів необхідно застосовувати наступні засоби індивідуального захисту:

-     комбінезон бавовняний;

-     рукавиці комбіновані;

-     черевики шкіряні;

-     респіратор;

-     окуляри захисні;

-     при роботах із застосуванням шкідливо діючих фарб додатково: рукавички гумові або рукавички гумові на трикотажній основі;

-     при роботі на покрівлі і металоконструкціях додатково калоші валяні;

-     на зовнішніх роботах взимку додатково: куртка і брюки бавовняні на теплій підкладці, валянці.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи маляр повинен:

2.1.1. Одягти спецодяг, спецвзуття, підготувати засоби індивідуального захисту.

2.1.2. Оглянути робоче місце, підготувати інструмент, пристосування, інвентар.

2.1.3. Прибрати непотрібні матеріали, звільнити проходи, підходи.

2.1.4. Перевірити надійність настилів риштувань, помостів, пересувних столиків, стрем’янок.

2.1.5. Впевнитись у справності зв’язку з малярною станцією.

2.1.6. Перевірити справність шлангів і надійність їх з’єднання.

2.2. Отримати завдання від керівника робіт.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

-     не розмахувати гострими і ріжучими предметами;

-     стежити за справністю устаткування, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;

-     бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.2. Під час роботи працівник повинен бути ввічливим з працівниками, вести себе спокійно і витримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть викликати нервовоемоційне напруження і відбитися на безпеці праці.

3.3. Особливої обережності необхідно дотримуватися і бути уважним поблизу зон підвищеної небезпеки.

3.4. Необхідно дотримуватися вимог інструкції з експлуатації обладнання, що використовується у роботі. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі обладнання.

3.5. Працівник повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.6. Забороняється залишати працююче обладнання без постійного нагляду.

3.7. Забороняється допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.8. Працівник має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства тощо) і термінового інформування безпосереднього і вищих керівників, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей у разі надзвичайних ситуацій.

3.9. Малярні суміші слід готувати, як правило, централізовано.

Під час їх приготування на будівельному майданчику слід використовувати приміщення, обладнані вентиляцією, яка не допускає перевищення границі допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Приміщення повинно бути забезпечене нешкідливими миючими засобами та теплою водою.

3.10. Експлуатація мобільних малярних станцій для приготування фарбувальних сумішей, не обладнаних примусовою вентиляцією, не допускається.

3.11. Не допускається приготування малярних сумішей з порушеннями вимог інструкцій заводу-виробника фарби, а також застосування розчинників, на які немає сертифіката з вказівками про дію шкідливих речовин.

3.12. Забороняється виконувати малярні роботи на неогороджених робочих місцях, розташованих на висоті понад 1,3 м над землею чи перекриттям без належним чином встановлених риштувань чи помостів, в неосвітлених чи затемнених місцях.

3.13. При недоцільності улаштування риштувань чи помостів маляр під час роботи повинен користуватись випробуваним запобіжним поясом. Місце кріплення карабіна повинно вказуватися керівником робіт.

3.14. Забороняється виконувати зовнішні малярні роботи на риштуваннях під час грози, ожеледиці, туману, вітру силою 15 м/с і більше.

3.15. Забороняється виконувати малярні роботи на декількох ярусах по одній вертикалі без проміжних захисних настилів.

3.16. Забороняється опирати драбини на віконні рами.

3.17. Настили риштувань, помостів, стрем’янки під час роботи і після її закінчення необхідно очищати від будівельного сміття.

3.18. Під час виконання малярних робіт на сходових маршах потрібно використовувати спеціальні підмостки, у яких опори мають різну висоту або висувні стійки, які установлюють на сходи.

3.19. Для виконання дрібних малярних робіт необхідно застосовувати переносні або розсувні драбини з врізаними сходами.

Нижні кінці драбин повинні мати гострі металеві наконечники при дерев’яній підлозі, гумові – при бетонній.

3.20. Забороняється користуватися для підмощування неперевіреними випадковими засобами.

3.21. Всі внутрішні малярні роботи необхідно виконувати тільки при відкритих вікнах або примусової вентиляції.

3.22. Забороняється наносити фарби, емалі і ґрунтування, які мають свинцеві сполуки, засобом пульверизації.

3.23. Під час видалення старої масляної фарби хімічним засобом слід користуватися шпателем з довгою рукояткою.

Знята фарба збирається в металевий ящик і прибирається з робочого місця.

3.24. Прошпакльовані поверхні слід зачищати за допомогою шматків пемзи чи наждаком, затиснутими в спеціальних пристосуваннях.

3.25. Малярні роботи всередині ємностей потрібно виконувати тільки за умови примусової вентиляції ланкою з трьох чоловік (два з них страхують) за наявності наряду-допуску.

3.26. До роботи з пневмоінструментом допускаються маляри, які пройшли спеціальний інструктаж з безпечної його експлуатації.

3.27. Під час роботи з пневмоінструментом необхідно:

-     впевнитись у справності робочої частини інструменту (вудочки, форсунки, пістолета-розпилювача та інше);

-     перевірити справність манометра, наявність клейм;

-     включати інструмент тільки після установки його в робоче положення;

-     слідкувати, щоб шланги не були зігнуті, не торкались тросів, електрокабелів або шлангів апаратів;

-     шланги, які замерзли, слід відігрівати в теплому сухому приміщенні. Відігрівати парою не дозволяєтьс;

-     у разі перерви в роботі або виявлення несправностей механізмів слід негайно відключити подачу повітря, перекрити повітряний вентиль.

Перегинати або зав’язувати шланги в вузол для припинення подачі повітря забороняється.

-                   перед роботою пістолетом-розпилювачем чи вудочкою необхідно перевірити надійність кріплення шлангів до інструменту і бачка.

3.28. Під час фарбування ліхтарів слід користуватися драбиною – стрем’янкою і запобіжним поясом.

3.29. Ємність для лаків, фарб, розчинників та інших матеріалів перед чисткою слід пропарити, промити, провітрити.

Тару необхідно відкривати і чистити інструментом, виготовленим з матеріалу, який не утворює іскор.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити всі механізми; після їх зупинки – очистити.

4.2. Прибрати інструмент, пристосування, упорядкувати їх.

4.3. Прибрати робоче місце.

4.4. Продути шланги і після зниження тиску повітря прибрати їх.

4.5. Зняти спецодяг, упорядкувати його.

4.6. Помити руки, обличчя з милом; за можливості, прийняти душ.

4.7. Доповісти керівнику про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу домедичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

-     негайно припинити роботу;

-     вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

-     за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої домедичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: у разі потрапляння на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 склянки) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунку дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь - некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення) - виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника з усунення аварійної ситуації.