Інструкція з охорони праці для працівника по роботі з клеями

_______________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № _____

для працівника по роботі з клеями

 

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для працівника по роботі з клеями встановлює вимоги безпеки під час виконання ним посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для працівника по роботі з клеями розроблена на виконання вимог абзацу другого статті 13 Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022 № 441, Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804, та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До самостійної роботи допускаються особи, які старші 18 років та не мають протипоказань за станом здоров’я. Перед допуском до самостійної роботи, після проведення вступного інструктажу, первинного інструктажу, попереднього спеціального навчання з питань охорони праці, перевірки знань з охорони праці, перевірки вмінь та навичок безпечного виконання робіт, працівник повинен пройти безпосередньо на робочому місці стажування протягом 2–15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) під керівництвом досвідченого кваліфікованого працівника. Допуск до самостійної роботи здійснюється у разі позитивних результатів стажування, перевірки вміння та навичок безпечного виконання робіт.

1.4. За цією інструкцією працівник по роботі з клеями інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника по роботі з клеями.

1.5. Графік роботи працівника по роботі з клеями установлено відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.6. Дотримання правил особистої гігієни.

Особиста гігієна працівника по роботі з клеями сприяє попередженню професійних захворювань. Працівник зобов’язаний виконувати вимоги санітарних норм, зокрема:

–        утримувати у чистоті і порядку робоче місце;

–   постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;

–   мити руки з милом після відвідування туалету, дотику з забрудненими предметами, після закінчення роботи;

–        правильно і дбайливо користуватись санітарно-побутовими приміщеннями, спецодягом і індивідуальними засобами захисту;

–        утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді;

–        перед кожним прийманням їжі мити руки водою з милом;

–        дотримуватись питного режиму з урахуванням особливостей умов праці;

–        дотримуватись режиму праці і відпочинку;

–        за появи температури чи інших ознак захворювання негайно звертатись до лікаря.

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися, викликати спеціальний медичний транспорт.

1.7. Працівник по роботі з клеями повинен:

–        знати дію пари розчинників, наповнювачів, затверджувачів на організм людини;

–        виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

–        пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

–        вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;

–        працювати тільки на тому устаткуванні, правила безпечної експлуатації якого знає та по якому проінструктований;

–        користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту;

–        не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

–        не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

–        знати правила безпечної експлуатації речовин та обладнання, з яким працює;

–        співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують, та навколишньому природному середовищу;

–        піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

–        утримувати в порядку і чистоті своє робоче місце;

–        вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Працівник по роботі з клеями повинен пам’ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на працівника по роботі з клеями:

–        запиленість;

–        дія шкідливої пари на органи дихання, слизові оболонки очей;

–        наркотична дія пари різних розчинів і наповнювачів;

–        підвищений рівень шуму на робочому місці;

–        отруєння хімічними речовинами, що входять до компонентів клеїв і мастик, за відсутності вентиляції або засобів індивідуального захисту;

–        недостатній рівень освітлення робочої зони;

–        підвищені зорові навантаження;

–        підвищений рух повітря у робочій зоні.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.9. Працівник по роботі з клеями забезпечується такими спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, як: фартух, респіратор, рукавички, берет, окуляри.

1.10. Для попередження контакту шкіри рук з епоксидними смолами та затверджувачами всі працівники повинні бути забезпечені поліетиленовими рукавичками на бязевій підкладці.

Для захисту шкіри рук від дії смол і затверджувачів рекомендується застосовувати захисні пасти (мазі).

1.11. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягується до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.12. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

1.13. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.14. Всі виробничі приміщення по приготуванню епоксидних клеїв повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, а робочі місця місцевою витяжною вентиляцією.

1.15. Місцева витяжна вентиляція повинна обладнуватись поблизу термостатів, автоклавів, сушильних шаф.

1.16. Стіни виробничих приміщень повинні бути обштукатурені і пофарбовані нітро-емалевою фарбою на 2/3 по висоті.

1.17. Підлога в робочих приміщеннях повинна бути з матеріалів, стійких до дії агресивних речовин і які легко піддаються вологому прибиранню.

Підлога повинна мати відповідний ухил та обладнана трапами для відведення води.

1.18. Для організації природного провітрювання в літній період всі віконні прорізи виробничих приміщень повинні мати відкриваючі рами і фрамуги з нескладними механізмами їх відкривання.

1.19. В приміщеннях для роботи з епоксидними смолами, крім загальної умивальні і душової, повинні бути встановлені раковини з підведеною холодною і гарячою водою.

При умивальниках обов’язково повинно бути м’яке мило, щітки і паперові рушники чи серветки.

1.20. Цехи, приміщення по застосуванню епоксидних смол повинні бути обладнані питними фонтанами та установками з газованою водою.

1.21. Побутові приміщення повинні бути ізольованими від виробничих.

1.22. Робочі столи, на яких виконують роботи із застосуванням епоксидних смол, повинні бути покриті міцним білим папером.

Обробку дрібних деталей епоксидними смолами чи компаундами на їх основі можна також виконувати на спеціальних металевих підносах, які покриті папером, який легко прибирається при забрудненні.

1.23. Для збирання забрудненою смолою паперу та обтирального матеріалу, в приміщенні повинні встановлюватись металеві ємності.

Вони повинні регулярно очищатися, а їх вміст спалюватись.

1.24. Компоненти, які використовуються при приготуванні епоксидних клеїв, повинні мати заводські паспорти і зберігатись на складі згідно з правилами зберігання хімічних матеріалів.

 

2. Вимоги безпеки до початку роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі, одягти спецодяг, спецвзуття і засоби індивідуального захисту.

2.2. Робоче місце необхідно звільнити від зайвих предметів і легкозаймистих матеріалів.

2.3. До початку робіт з клеями у приміщеннях працівник повинен перевірити наявність і справність вентиляції.

2.4. У разі виявлення несправностей вентиляції, інструменту, обладнання, не приступаючи до роботи, необхідно повідомити про це керівника робіт.

2.5. Одержати від керівника робіт завдання на майбутню роботу.

 

3. Заходи безпеки під чає роботи

3.1. Під час виконання роботи необхідно бути уважним, не відволікатися сторонніми справами і розмовами.

3.2. Необхідно беззастережно дотримуватися вимог інструкцій на речовини, що використовуються у роботі.

3.3. Працівник по роботі з клеями повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.4. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

3.5. Вимоги безпеки під час виконання робіт з клеями мають бути викладені у технологічній документації і виконуватися протягом усього технологічного процесу.

3.6. Використовувати речовини, інструмент та пристосування тільки за призначенням.

3.7. У разі сумісної роботі свої дії погоджувати з діями членів бригади.

3.8. У процесі роботи користуватися справними інструментами і пристроями.

3.9. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.10. Під час руху по цеху бути уважним, не з’являтися несподівано з-за рогу або крупногабаритного обладнання, переконатися у відсутності транспорту, що рухається.

Приготування столярного клею, розведення фарб, лаків і антисептичних засобів слід проводити в приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

3.14. Столярний клей слід варити в спеціальній посудині з подвійним дном і стінками, проміжок між якими заповнений водою.

3.15. Не застосовувати фарби, розчинники, розріджувачі або клеї невідомого складу.

3.16. Пролиті на підлогу агресивні й отруйні рідини повинні бути нейтралізовані і прибрані з використанням спеціального прибирального інвентарю.

У виробництві епоксидних компаундів повинна забезпечуватись безперервність виробничого процесу.

3.17. Для підготовки поверхонь конструкцій, які будуть склеюватись, необхідно:

3.17.1. Поверхні очистити від нерівностей, мастильних плям. Для цього застосовується піскоструминна обробка.

3.17.2. При піскоструминній обробці забороняється знаходження людей в радіусі 10 м.

3.17.3. Мастило та інші жирні плями, які перешкоджають склеюванню, виводять 10%-ним розчином каустичної соди – 1,5 л на 1 м²; розчинниками.

3.17.4. Перед склеюванням поверхня бетону повинна бути повністю просушеною (стиснутим повітрям, гарячим повітрям).

При обробці видаляють поверхову плівку, яка не є міцною, і поверхня бетону стає шорсткою.

3.18. Технологія приготування клейових композицій складається з операцій:

3.18.1. Попередня пластифікація розігрітого до 60-80ºС епоксиду і послідуючого охолодження до температури навколишнього повітря.

3.18.2. Введення в пластифікований полімер затверджувального компоненту.

3.18.3. Введення в рідку частину клею наповнювача і перемішування клейової композиції.

3.19. Для перенесення готового для використовування клею до місця його нанесення слід використовувати відра з оцинкованої сталі.

При наповненні клеєм відром слід не доливати його на висоту 10 см.

3.20. Нанесення епоксидних смол і компаундів на виріб здійснюється щітками, шпателями, лопаточкою та іншими пристосуваннями із захисними екранами (металевими чи з цупкого картону) на ручках.

3.21. Влітку епоксидні клеї рекомендується готувати на відкритому повітрі.

Робітники повинні знаходитись з навітряного боку, щоб вітер відносив від них токсичні пари, які виділяються при приготуванні клею.

3.22. Дозволяється приготування клею в невеликій кількості (10 в зміну) в загальних приміщеннях (з вікнами, що легко відкриваються, і фрамугами для провітрювання приміщення) але на спеціальних робочих місцях, обладнаних місцевим відсмоктувачем повітря.

3.23. Підняття робітників на опору чи помости по драбині з відром, наповненим клеєм, забороняється.

Відро повинно подаватись на опору (помости) за допомогою спеціального захвата (який не розстібається) і вірьовки.

Знаходження людей в цій зоні забороняється.

3.24. Під час нанесення клею на торець верхньої плити блоків, що склеюються, необхідно користуватись запобіжними поясами, а блок повинен мати пристосування для закріплення карабіна.

3.25. Під час нанесення клею на торці блоків знаходження сторонніх осіб в цій зоні забороняється.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Упорядкувати робоче місце, прибрати інструмент, залишки матеріалів, речовин тощо з проходів, скласти деталі та речовини у відведеному місці.

4.2. Вимкнути обладнання та прибрати інструмент і пристрої в спеціально відведене для них місце.

4.3. За потреби здати зміннику своє робоче місце.

4.4. Зняти спецодяг, спецвзуття, очистити його від пилу та іншого бруду, покласти у відведене для зберігання місце та переодягтися.

Вжити заходів особистої гігієни: старанно вимити руки водою з милом, за можливості прийняти душ.

4.5. Повідомити керівника робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

–        негайно припинити роботу;

–        вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

–        за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється під час ковтання та дихання; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) під час огляду місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500–700 мл (2–3 склянки) чистої, холодної (18 °С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим – 50 мл вазелінового масла). Однак, у разі отруєння припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) у разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електро-непровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) у разі погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та за можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає під час впливу на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не пошкодити уражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід надати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. За необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. При виявлені витікання газу з газових балонів газозварник повинен негайно припинити роботу, усунути витікання газу, провітрити приміщення і встановити причину його виникнення.

Не допускати сторонніх осіб у небезпечну зону.
Забороняється застосовувати вогонь для виявлення витікання газу з газових балонів.

Перевіряти витікання газу дозволяється мильним розчином.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.