Посадова інструкція лікаря-геріатра

 

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «_______________» (назва підприємства)

ЗАТВЕРДЖУЮ   Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «________________» підпис       Ім’я ПРІЗВИЩЕ  «__» ________ 20__ р.

 

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

лікаря-геріатра

(код КП — 2221.2)

 

1. Загальні положення

1.1. Ця посадова інструкція визначає функціональні обов’язки, права та відповідальність лікаря-геріатра.

1.2. Посада лікаря-геріатра належить до розділу «Професіонали» Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій».

1.3. Лікар-геріатр призначається на посаду і звільняється з посади наказом головного лікаря закладу охорони здоров’я.

1.4. Лікар-геріатр безпосередньо підпорядковується керівнику закладу охорони здоров’я або його заступнику.

1.5. У своїй роботі лікар-геріатр керується чинним законодавством України про охорону здоров’я, нормативно-правовими актами, які визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами, розпорядженнями керівних осіб, інструкціями з охорони праці та цією посадовою інструкцією.

1.6. У разі відсутності лікаря-геріатра його посадові обов’язки виконує призначена в установленому порядку особа, з якою він працює за принципом взаємозамінності, з набуттям відповідних прав і відповідальності за неналежне виконання покладених на нього обов^’язків.

1.7. Робочим місцем лікаря-геріатра є кабінет лікаря-геріатра.

 

2. Завдання та обов’язки

Лікар-геріатр:

2.1. Керується чинним законодавством України про охорону здоров'я та нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію медико-генетичної служби в Україні.

2.2. Надає висококваліфіковану лікувально-консультативну, реабілітаційну та профілактичну допомогу хворим і здоровим особам похилого віку.

2.3. Здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів.

2.4. Працює в тісному контакті з лікарями інших спеціальностей — терапевтами, кардіологами, невропатологами, ортопедами.

2.5. Організовує і проводить консультації хворих.

2.6. Керує роботою середнього медичного персоналу.

2.7. Планує роботу та проводить аналіз її результатів.

2.8. Дотримується принципів медичної деонтології.

2.9. Веде лікарську документацію.

2.10. Бере активну участь в пропаганді здорового способу життя, систематичних фізичних вправ, загартовування організму, раціонального харчування осіб літнього і старечого віку.

2.11. Проводить цілеспрямовану роботу серед населення щодо запобігання передчасному старінню.

2.12. Постійно удосконалює свій професійний рівень, впроваджує сучасні методи лікування.

 

3. Права

Лікар-геріатр має право:

3.1. Одержувати інструктивну та методичну інформацію, необхідну для виконання службових обов’язків.

3.2. Приймати рішення у межах своєї компетенції.

3.3. Залучати лікарів інших спеціальностей до проведення консультацій пацієнтам.

3.4. Брати участь у нарадах з питань оцінювання своєї роботи.

3.5. Бути захищеним від професійних захворювань та заражень. Вимагати забезпечення засобами індивідуального захисту для профілактики професійних захворювань та заражень.

3.6. Раз на п’ять років підвищувати кваліфікацію у навчальних закладах післядипломної освіти.

3.7. Проходити атестацію для присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії.

3.8. Вимагати забезпечення робочого місця обладнанням, устаткуванням та канцтоварами, необхідними для виконання службових обов’язків.

3.9. Давати розпорядження підпорядкованому середньому та молодшому медичному персоналу і контролювати його роботу.

3.10. Вносити пропозиції щодо заохочування та накладання стягнень на підпорядкований йому середній та молодший медичний персонал.

3.11. Вносити пропозиції щодо поліпшення роботи, впровадження нових форм та методів обслуговування пацієнтів.

3.12. Брати участь у нарадах, на яких розглядають питання, що стосуються його діяльності.

 

4. Відповідальність

Лікар-геріатр несе відповідальність за:

4.1. Несумлінну роботу і помилкові дії, за бездіяльність і неприйняття рішень, які входять до його обов’язків і компетенції відповідно до чинного законодавства України.

4.2. Порушення принципів медичної етики та деонтології.

4.3. Недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

4.4. Несвоєчасне і неякісне оформлення медичної та іншої службової документації, передбаченої чинними нормативно-правовими документами.

4.5. Ненадання в установленому порядку статистичної та іншої інформації щодо своєї діяльності.

4.6. Невиконання або неналежне виконання вимог внутрішніх нормативних документів закладу охорони здоров’я та розпоряджень керівництва.

4.7. Незабезпечення дотримання трудової дисципліни та виконання посадових обов’язків підлеглими йому працівниками.

4.8. Несвоєчасне інформування керівництва та неоперативне вжиття заходів щодо усунення порушень техніки безпеки, протипожежних і санітарних правил, що створюють загрозу для діяльності закладу охорони здоров’я, безпеки його працівників, пацієнтів і відвідувачів.

4.9. Розголошення інформації про заклад охорони здоров’я, що належить до комерційної таємниці.

4.10. Правопорушення, скоєні у процесі своєї професійної діяльності, у межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.11. Завдання матеріальних збитків закладу охорони здоров’я у межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

4.12. Неправомірне використання наданих службових повноважень, а також використання їх з особистою метою.

4.13. Порушення законодавчих та інших нормативних актів, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та представників професійних спілок.

 

5. Повинен знати

5.1. Чинне законодавство про охорону здоров'я та нормативні акти, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, організацію геріатричної служби.

5.2. Основи права в медицині. права, обов'язки та відповідальність лікаря-геріатра.

5.3. Показники захворюваності, інвалідності, смертності осіб старших вікових груп і шляхи їх зниження.

5.4. Нормальну і патологічну анатомію та фізіологію органів і систем людини.

5.5. Основи водно-електролітного обміну, кислотно-основної рівноваги, гемостазу у віковому аспекті.

5.6. Сучасну класифікацію хвороб.

5.7. Клінічні прояви і патогенез захворювань серцево-судинної системи, порушень мозкового та коронарного кровообігу, опорно-рухового апарату.

5.8. Методи діагностики, диференційної діагностики.

5.9. Лікування, реабілітації та профілактики при різноманітній патології.

5.10. Загальні і спеціальні методи обстеження.

5.11. Основи фармакотерапії, методи фізіотерапії та лікувальної фізкультури.

5.12. Організацію роботи лікарсько-консультативної та медико-соціальної експертної комісій.

5.13. Показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування.

5.14. Основи раціонального харчування, принципи дієтотерапії.

5.15. Сучасну літературу за фахом та методи її узагальнення. 

5.16. Повинен володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків відповідно до Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

 

6. Кваліфікаційні вимоги

Лікар-геріатр вищої кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Терапія" з наступною спеціалізацією з "Геріатрії". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) вищої кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 10 років.

Лікар-геріатр I кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Терапія" з наступною спеціалізацією з "Геріатрії". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) I кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 7 років.

Лікар-геріатр II кваліфікаційної категорії: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Терапія" з наступною спеціалізацією з "Геріатрії". Безперервний професійний розвиток. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста та посвідчення про присвоєння (підтвердження) II кваліфікаційної категорії з цієї спеціальності. Стаж роботи за фахом - понад 5 років.

Лікар-геріатр: повна вища освіта (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Лікувальна справа". Проходження інтернатури за спеціальністю "Терапія" з наступною спеціалізацією з "Геріатрії". Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста. Без вимог до стажу роботи.

 

7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою

7.1. Лікарю-геріатру підпорядкований середній, а також молодший медичний персонал, який працює у кабінеті лікаря-геріатра.

7.2. У межах закладу лікар-геріатр має зв’язки з адміністрацією, бухгалтерією, відділом кадрів, реєстратурою, діагностичною службою, лікарями-спеціалістами медичного закладу, комісією з контролю якості роботи, комісією з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, службою охорони праці, господарчою частиною, відділом медичної статистики.

7.3. Професійні зв’язки за межами закладу — зі стаціонарними відділеннями, центром профілактики ВІЛ/СНІДу, страховими компаніями, базами підвищення кваліфікації, атестаційними комісіями.