Закон про зміни у відпустках та компенсаціях застосовується з 24.12.2023: перший коментар Держпраці
Закон України від від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі – Закон № 3494), яким внесено суттєві зміни до порядку надання відпусток та компенсацій, застосовується з 24 грудня 2023 року. І ось ми отримали перші коментарі від Держпраці з приводу цього Закону, щоправда тезисно та в інфографіці. Давайте поглянемо, на що звернуло увагу відомство.
Перенесення вихідних та робочих днів визначається трудовим та/або колективним договором. Тут слід додати, що дозволяється перенести робочі та вихідні дні згідно із наказом роботодавця, погодженим із профспілкою. Мова йде про змінену норму ч. 4 ст. 67 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, яка не застосовується під час дії воєнного стану згідно із ч. 6 ст. 6 Закону України від від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).
Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюється нормативно-правовими актами України, а також трудовим та/або колективним договором. Така норма вписана у ст. 5 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки). Варто відзначити, що Закон про відпустки й раніше містив умову про те, що надання щорічних додаткових відпусток за шкідливі та важкі умови праці, за особливий характер праці мають бути вписані у колективному або трудовому договорі. Зокрема, прописують посади, за якими надаються такі відпустки, та її конкретну тривалість залежно від залучення працівників у тих чи інших умовах праці.
Далі. Тривалість, порядок, умови надання та оплата відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначаються трудовим та/або колективним договором. Раніше існувала норма про те, що особливості надання такої відпустки визначаються Кабміном.
Відпустка на час профспілкового навчання тривалістю до 6 календарних днів компенсується за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання. Раніше оплата такої відпустки здійснювалася за рахунок роботодавця.
Тривалість відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами та з інших причин становить 30 календарних днів на рік. Раніше максимальна тривалість неоплачуваної відпустки за цією підставою становила 15 календарний днів на рік. Отже, за 2024 рік у працівника є право скористатися відпусткою без збереження зарплати за сімейними обставинами тривалістю до 30 календарних днів.
Періоди відпустки без збереження зарплати не дають право на щорічну відпустку. Тут варто уточнити. З 24 грудня 2023 р. до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, не зараховується період відпустки без збереження зарплати через сімейні обставини, на період воєнного стану за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, а також через збройну агресію. До речі, про цей момент є докладна стаття на нашому оновленому сайті Кадроленд.
І на останок Держпраці вказує: кількість днів відпустки, що перевищує 24 календарні дні, може за рішенням роботодавця надаватися без збереження зарплати. Така норма вписана у ст. 12 Закону № 2136 й аналогічний підхід застосовується й по відношенню до інших оплачуваних відпусток. Це найбільш суперечлива новація Закону № 3494, тому редакція Кадроленд не радить її застосовувати на практиці принаймні до додаткових роз’яснень від Мінекономіки.
На цьому від Держпраці все. Проте, це далеко не всі зміни у відпустках та компенсаціях, визначені у Законі № 3494. Детальніше про них я розповідала на вебінарі, запис якого доступний усім нашим передплатникам.
Зміни у мобілізації та військовому обліку: що передбачає новий законопроєкт
25 грудня 2023 р. у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт під № 10378, яким передбачено зміни у мобілізації та військовому обліку.
Зокрема, передбачається, що при працевлаштуванні військовозобов’язаний та резервіст будуть зобов’язані повідомляти про задеклароване або зареєстроване місце проживання чи перебування. Нагадаю, що зараз ст. 25 Кодексу законів про працю України від 10.12.2971 забороняє роботодавцю вимагати такі відомості при прийнятті на роботу. Особа, яка працевлаштовується, повідомляє про них самостійно й може відмовити у їх розкритті.
Крім того, законопроєкт передбачає зниження призовного віку з 27 до 25 років. Нагадаю, що й досі на підписі у Президента знаходиться закон з такою правкою. Однак скоріше за все за цей закон слід забути та чекати уже прийняття нового закону на базі законопроєкту № 10378.
Пропонуються й зміни у врученні повісток. Зокрема, повістку зможуть вручати поліцейські. Нагадаю, що зараз вручати повістки можуть ТЦК та роботодавці. Законопроєкт передбачає вручення повісток:
- в приміщенні ТЦК – представниками ТЦК;
- за місцем проживання (перебування) – представниками ТЦК або поліцейськими;
- за місцем роботи – представниками ТЦК, роботодавцем або поліцейськими;
- в громадських місцях – представниками ТЦК або поліцейськими.
Далі законопроєктом пропонується встановити вимогу про те, що військовозобов’язані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження, зобов’язані уточнити свої облікові данні через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, або особисто у ТЦК за місцем свого перебування або знаходження.
За не виконання такого обов’язку до порушника, тобто військовозобов’язаного, можуть бути застосовані тимчасові міри, зокрема у вигляді заборони на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном; обмеження на право керування авто тощо.
Крім того, очікуються зміни у відстрочках, обов’язок громадяни віком від 18 до 60 років постійно мати при собі військово-обліковий документ, створення електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста, запровадження базової військової служби і відміну поняття строкової військової служби. А також Кабміну надано доручення про перегляд порядку бронювання.
Більш детально про законопроєкті № 10378 розповідала Тетяна Донець у випуску Кадролайв на нашому ю-туб каналі Кадроленд.
Штрафи за порушення ведення військового обліку до 204 000 грн: новий законопроєкт
Законопроєктом № 10379, зареєстрованим у Верховній Раді також 25 грудня 2023 року, передбачається збільшення адміністративних штрафів за порушення правил військового обліку та за неналежне ведення персонального військового обліку на підприємствах. Тобто передбачається внесення змін, зокрема, до ст. 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі - КУпАП).
Отже, порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку буде тягнути за собою накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 8500 до 17 000 грн. Зараз адмінштраф за таке правопорушення в умовах воєнного стану становить від 850 до 1 700 грн.
На керівників підприємств, відповідальних за ведення військового обліку у разі неведення або неналежного ведення військового обліку під час особливого періоду, зокрема і воєнного стану, передбачається накладення штрафу від 9 000 до 12 000 неоподаткованих мінімумів, тобто від 153 000 до 204 000 грн. Зараз такий адміністративний штраф становить від 5 100 до 8 500 грн.
Також передбачається, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох років з дня його вчинення або виявлення. Зараз для накладення таких штрафів застосовується загальний підхід: адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Як налагодити ідеальний військовий облік на підприємстві й оминути штрафи, розповідає Тетяна Донець у курсі «Військовий облік: аудит за 2023 рік, складання списків і планів на 2024 рік».
Електронна трудова книжка: де шукати?
З 10 червня 2021 р. набув чинності Закон України від 05.02.2021 № 1217-IX, який вніс зміни до Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, офіційно запровадивши дію електронних трудових книжок, перехід на які триватиме до 10 червня 2026 р. Як же отримати доступ до цифрового аналогу паперової трудової книжки, знають не всі. Тож, звернемося за роз’ясненнями до ПФУ.
ПФУ вказує на 2 можливі способи перегляду своєї електронної трудової книжки.
Перший – цифровий, через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ за наявності кваліфікованого електронного підпису (КЕП), банківської картки (BankID) або через Дія.Підпис. Для цього необхідно виконати наступний алгоритм дій, на який вказує ПФУ:
- «У лівому боковому меню оберіть пункт «Електронна трудова книжка».
- Натисніть кнопку «Дані ЕТК».
- Оберіть вкладку «Відцифрована ЕТК»».
Другий спосіб: за допомогою мобільного застосунку «Пенсійний фонд». Такий спосіб можливий за наявності логіну, який отримується в територіальних підрозділах ПФУ, КЕП або за допомогою системи GovID, тобто авторизації через банківську установу. Застосунком, наприклад, зручно користуватися, для швидкого генерування довідки для роботодавця про трудовий стаж.
Однак, який би спосіб перегляду електронної трудової книжки ви не обрали, затребувані вами дані можуть не відображатися на сайті ПФУ через їх відсутність.
Нагадаю, що електронна трудова наповнюється шляхом передачі відомостей з паперової трудової книжки. Це відбувається або шляхом передачі скан-копій паперової трудової книжки до ПФУ або через оцифрування паперової трудової книжки безпосередньо на порталі ПФУ. Другий спосіб полягає у створенні запису в електронному кабінеті страхувальника або застрахованої особи «в ручному режимі», до якого додаються скановані копії документів, на підставі яких створюється запис.
Також до електронної трудової підтягуються відомості з Об’єднаного зарплатного звіту. Крім того, електронна трудова поповнюється через подання відомостей про трудову діяльність страхувальником за допомогою XML-файлу або функціоналу «Додати запис» на порталі ПФУ.
Як передати відомості з паперової трудової книжки до ПФУ, розповідає Ольга Хільчук у курсі «Кабінет роботодавця на порталі ПФУ: алгоритми роботи з е-трудовими та е-лікарняними».
Помилка у трудовій книжці: хто з роботодавців може виправити?
Пенсійний фонд роз’яснює: « Якщо у трудовій книжці виявлено неправильне написання прізвища, виправити ці дані може роботодавець, у якого ви працюєте зараз».
Пояснюю. У п. 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінʼюсту та Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58 (далі – Інструкція № 58) передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Тож, виправляти помилки, зроблені в записах трудових книжок працівників, можуть лише роботодавці, які власне такі неточні записи і допустили. До того ж тільки на підставі оригіналів наказів або розпоряджень.
Натомість шлях, виправлення записів на титульному аркуші трудової книжки простіший і не передбачає необхідності звертатися до роботодавця, який допустив помилку. Так, у п. 2.13 Інструкції № 58 визначено: «Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів». Тобто, виправлення на титульному аркуші трудової книжки може зробити поточний роботодавець.
Звертаю увагу, що виправлення записів всередині трудової книжки, в розділах «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» необхідно робити без закреслень, натомість на титульному аркуші закреслювання допустимі.
Так, ПФУ з посиланням на Інструкцію № 58 рекомендує виправлення на титульному аркуші трудової книжки робити наступним чином: «Колишнє прізвище має бути закреслено однією рискою і поряд записане нове. При цьому на внутрішньому боці обкладинки обов'язково вказати інформацію про документ, на підставі якого виправлено запис (паспорт, свідоцтво про шлюб тощо), його реквізити: номер та дата видачі. Ця інформація має бути завірена підписом відповідальної особи та печаткою (за наявності)».
Маєте запитання з приводу ведення паперової трудової книжки? Звертайтеся до нашого сервісу «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.
Що очікувати кадровику у січні: норми, подання Звіту з праці, нові розміри трудових штрафів
У січні 2024 року продовжує діяти воєнний стан. А це означає, що ми у свою чергу продовжуємо застосовувати норми Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
При цьому у січні відповідно до ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 є святковий день – 1 січня, Новий рік. Цей день у 2024 році приходиться на понеділок. Оскільки під час воєнного стану немає святкових днів у розумінні трудового законодавства, то за стандартної п’ятиденки 1 січня, понеділок, є робочим днем.
У такому разі норма тривалості робочого часу для п’ятиденки з двома вихідними днями у суботу і неділю для січня 2024 року становить: 23 робочі дні і 184 години.
Але якщо роботодавець визнає 1 січня додатковим вихідним днем або днем, робота у який не проводиться, то у цей день працівники відпочиватимуть. У зв’язку із цим норма тривалості робочого часу за січень буде зменшена і становите 22 робочих дні та 176 годин. Але зарплату працівники отримуються у повному обсязі як за відпрацьовану норму.
Крім того, пам’ятайте: не пізніше 8 січня слід подати Звіт з праці за формою № 1ПВ місячна за грудень 2023 року та форму Звіту з праці за формою № 1ПВ квартальна за 4 квартал 2023 року.
Пам’ятайте: з 1 січня збільшується розмір мінімальної зарплати й становить 7100 грн. а це означає, що зростають розміри трудових штрафів, визначені ст. 265 Кодексу законів про працю. Наприклад, неоформлений працівник коштуватиме підприємству 71 000 грн.
Також, у січні тримаємо руку на пульсі стосовно законопроєктів про мобілізаційні зміни та підвищення розмірів штрафів за порушення ведення військового обліку на підприємстві.
Нагадаю, що у січні ми уже працюємо зі змінами у відпустках та компенсаціях, які запроваджені Законом України від від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».
До речі, про реалізацію цього Закону з конкретними прикладами ми поговоримо на вебінарах 4 та 5 січня! Приєднуйтеся!