Коротко про головне за тиждень 05-09.02.2024

Воєнний стан продовжено до 14 травня: що має зробити кадровик

Парламент підтримав Укази Президента про продовження дії воєнного стану та мобілізації (Указ Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 06.02.2024 № 3564-ІХ; Указ Президента України від 05.02.2024 № 50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затверджений Законом України від 06.02.2024 № 3565-ІХ).

Як це позначиться на роботі кадровика?

Оскільки призов на військову службу під час мобілізації продовжено, то у разі мобілізації працівника, потрібно видати наказ про увільнення від роботи цього працівника. За період мобілізації за працівником зберігається місце роботи та посада. Роботодавець має право, але зобов’язаний, виплачувати мобілізованому працівнику матеріальну допомогу у розмірі середнього заробітку або в іншому розмірі.

До кінця місяця, в якому працівник призваний на військову службу, він має подати заяву про виплату грошової компенсації за щорічну відпустку та соцвідпустку на дітей. Роботодавець зобов’язаний задовольнити таку вимогу працівника.
Cлід мати на увазі, що воєнний стан продовжено до ранку 14 травня 2024 року. Це означає, що Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) застосовується до 13 травня включно. Отже, 8 березня, 1, 5 (це Великдень) і 8 травня не вважаються святковими та неробочими днями у розумінні трудового законодавства (ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, далі – КЗпП). Ці дні враховуються у тривалості щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей як звичайні календарні дні, не збільшуючи період цих відпусток.

Відповідно ці дні мають враховуватися як робочі або вихідні дні залежно від графіка роботи підприємства при визначенні норми тривалості робочого часу.

Отже, для стандартної п’ятиденки у суботу та неділю норма тривалості робочого часу становить: для березня – 21 робочий день і 168 годин, для квітня – 22 робочих дні й 176 годин, для травня – 23 робочі дні та 184 години. Тому раджу видати наказ про затвердження нової норми тривалості робочого часу для вказаних місяців.
Працівники мають право оформити відпустку без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 у період з 14 лютого по 13 травня. Пам’ятайте, що тепер перебування у цій відпустці не включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Крім того, працівник, який має статус внутрішньо переміщеної особи або перебуває за кордоном, може оформити відпустку без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, якщо ще не використав 90 календарних днів цієї відпустки.
Зауважу, що працівники можуть залишатися у статусі призупинених трудових відносин. Адже обмежень з тривалості призупинення дії трудового договору немає, крім одного – припинення або скасування дії воєнного стану. Проте тут варто відзначити, що призупинення дії трудового договору можливе у разі виконання одразу трьох вимог: працівник не може виконувати роботи, роботодавець не може забезпечити працівника роботою й усе це пов’язано зі збройною агресією проти України.

Що ще слід знати кадровику?

Про зміну істотний умов праці не потрібно повідомляти за 2 місяці, достатньо письмового повідомлення за день до запровадження нових умов праці;
З працівниками можна укладати усні трудові договори навіть тоді, коли ст. 24 КЗпП диктує їх укладати письмово;
Обмежень із залучення працівників у вихідний день немає, але умови компенсації не змінилися – це оплата у подвійному розмірі або надання іншого дня відпочинку.

До речі, на Кадровій Платформі №1 у розділі «Довідники» норми тривалості робочого часу для стандартної п’ятиденки та шестиденки наведені з урахуванням продовження воєнного стану до ранку 14 травня 2024 року.

Мобілізаційні зміни: законопроєкт прийнято у першому читанні

Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт № 10449, яким передбачено внесення змін у порядок мобілізації та ведення військового обліку.

Нагадаю, що це той самий законопроєкт, яким передбачено зниження призовного віку з 27 до 25 років, заміна строкової військової служби на базову військову службу, проходження базової загальновійськової підготовки.

Крім того, передбачено обов’язок громадян зареєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного, резервіста, надсилання повістки про виклик до ТЦК через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста.

Також призовники, військовозобов’язані й резервісти зобов’язані протягом 60 днів з моменту оголошення мобілізації уточнити свої дані через ЦНАП, електронний кабінет або через ТЦК.

Також передбачені зміни у відстрочках, бронюванні та тимчасові заходи для громадян, які не виконують свої мобілізаційні обов’язки (як-то тимчасове обмеження виїзду за кордон, керування авто).

При цьому Давид Арахамія у своєму телеграм-каналі уже заявив, що до другого читання мають бути опрацьовані наступні питання: щодо людей з інвалідністю і тих, хто за ними доглядає, щодо пункту про аспірантів (з цього приводу фінального рішення ще немає, шукатимуть компроміс), щодо блокування особистих рахунків громадян, що названо неприйнятним.

Ми продовжимо відстежувати долю законопроєкту № 10449, тому раджу обов’язково приєднатися до вебінару «Усе про (не)оплачувані відпустки, трудові книжки, військовий облік та бронювання: зміни, поради, штрафи».

Вебінар відбудеться безкоштовно 15 лютого, під час якого ви маєте змогу поставити питання Тетяні Донець про мобілізаційні зміни, відстрочки, вручення повісток на підприємстві. А також дізнаєтеся з лекційної частини про перевірки ТЦК та чинні розміри штрафів.

Закон про зміни у е-реєстрі військовозобов’язаних: що передбачає

Верховна Рада прийняла Закон від 16.01.2024 № 3549 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних у державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану», який прийнято на базі законопроєкту № 10062. Закон направлено на підпис Президенту.

Законом передбачено запровадження поняття електронний кабінет – це персональний кабінет (захищений відокремлений вебсервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов’язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

При цьому порядок електронної ідентифікації в електронному кабінеті, перелік відомостей, що відображаються в ньому, а також перелік послуг, які надаються призовнику, військовозобов’язаному, резервісту через електронний кабінет, визначається, зокрема Порядком ведення Реєстру, який затверджується Кабміном.

Про вручення повісток через електронний кабінет не вказано. При цьому розширюється перелік персональних даних військовозобов’язаного, резервіста або призовника, а також джерела їх поповнення.

Крім того, запроваджується ще одне поняття. Електронний кабінет центру надання адміністративних послуг – це персональний кабінет (захищений відокремлений вебсервіс), призначений для надання таких адміністративних послуг центрами надання адміністративних послуг щодо звернень військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, військовозобов’язаних та резервістів, а саме: розгляд звернень з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також видача необхідних довідок та інших документів; забезпечення підготовки та подання документів, необхідних для призначення пенсій, особам, звільненим з військової служби тощо.

Варто відзначити, що новий Закон також передбачає подання заяви про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру.

Низка норм спрямована на удосконалення кібербезпеки Реєстру та відповідно електронного кабінету.

Маєте запитання з приводу ведення військового обліку на підприємстві? Звертайтеся до нашого сервісу «Особистий консультант» й отримайте відповідь від 15 хвилин.

Альтернативні способи надсилання заяв працівниками: де фіксувати

Маємо питання такого змісту: «Чи повинен роботодавець приймати заяву про відпустку за власний рахунок у працівника особисто?»

Відповідь Держпраці: «У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (стаття 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»)».

Держпраці нагадує, що «за загальним правилом відпустки оформляються на підставі заяв працівників або попередження про їхній початок». Тобто, якщо працівникові потрібна відпустка в інший період, ніж її передбачено графіком відпусток, або у складеному графіку цього працівника немає, або потрібно оформити відпустку без збереження зарплати – без заяви не обійтись. Але що робити, якщо працівник, скажімо, за кордоном? Тут на допомогу приходить норма ч. 2 ст. 7 спеціального Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Дана норма значно полегшила комунікацію між роботодавцем та працівником, оскільки «<…> зважаючи на воєнний стан, у зв'язку з неможливістю подати оригінали заяв, працівники можуть направляти їх будь-яким доступним способом, наприклад, за допомогою електронної пошти чи месенджерів. Тобто, якщо роботодавцю надійде <…> заява, і він не проти надати працівнику <…> відпустку, роботодавець, має видати наказ про надання відпустки, та особиста присутність не є обов’язковою», пояснює Держпраці.

Зверніть увагу, законом не визначається у який саме спосіб має фіксуватися така домовленість: «Разом з тим, з метою уникнення в подальшому непорозумінь і суперечностей, Держпраці рекомендує працівникам та роботодавцям перед початком використання альтернативних способів комунікації належним чином зафіксувати факт домовленості про використання в трудових відносинах відповідних засобів електронної комунікації».

Реалізувати на практиці застосування альтернативних способів для обміну кадровими документами роботодавець може шляхом видання відповідного розпорядження (наказу) керівника, внесення змін до письмового трудового договору або окремого положення. Однак, важливо ознайомити працівників про порядок такого обміну кадровими документами особисто під підпис.

До речі, у ст. 29 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 також вказано, що ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису.

Положення про альтернативні способи електронної комунікації (дистанційного обміну) між роботодавцем та працівником і наказ про його затвердження є у нашій рубриці «Документи».

Грошова компенсація мобілізованим працівникам: чи можна відмовити

Держпраці продовжує коментувати нову підставу для грошової компенсації мобілізованим працівникам.

Спираючись на нову норму ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), Держпраці стерджує, що мобілізований працівник має право на грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

Тож, нагадаємо основні особливості відпускної новели.

Призвані працівники мають право на грошову компенсацію всіх невикористаних днів щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей, накопичених до дати увільнення від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.
Для реалізації права на грошову компенсацію працівник повинен подати заяву «не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу», роз’яснює Держпраці. Тобто, є бажання працівника та терміни його реалізації. Наприклад, якщо працівника мобілізовано у лютому 2024 року, то відповідну заяву потрібно подати не пізніше 29 лютого включно. Зверніть увагу, в разі відсутності заяви, або пропущення терміну її подання, роботодавець не має права за своєю ініціативою та не зобов’язаний здійснювати виплату грошової компенсації у разі призову працівника. В такому разі, грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей будуть надані працівнику на загальних підставах, визначених ст. 24 Закону про відпустки.
Оновлена норма про грошову компенсацію стосується лише працівників, які призвані з 24 грудня 2023 року. Працівникам, які призвані до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», наприклад у листопаді 2023 року, підстав компенсувати відпустки немає.

Більше про відпускні новації на безкоштовному вебінарі за участю Людмили Смердової «Усе про (не)оплачувані відпустки, трудові книжки, військовий облік та бронювання», який відбудеться 15 лютого. Назва лекції: «Нова тривалість та підходи у наданні щорічних та неоплачуваних відпусток: ТОП-7 лайфхаків».

Обов’язково приєднуйтеся, щоб отримати весь спектр знань для безпечної кадрової роботи у 2024 році. Реєстрація за посиланням.

Записи до паперової трудової книжки та її оформлення вперше: чи має бути заява

Вже далеко не новина, що з 10 червня 2021 року в України триває перехідний період з паперової трудової книжки на електронну, на який відведено 5 років. Втім, у працівників, що працевлаштовуються вперше, все одно виникають питання, як оформити трудову книжку. У зв’язку з цим фахівці Держпраці роз’яснили, «що трудова книжка оформлюється за першим місцем роботи. Для цього працівник подає власнику або уповноваженому органу (особі, відповідальній за ведення трудових книжок) паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку».

Однак, звертаю увагу, що статтею ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП) передбачено право здобувача роботи подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Отже, якщо все-таки працівник звернувся до роботодавця з проханням завести паперову трудову книжку та внести до неї запис про перше працевлаштування, за роз’ясненнями Держпраці «Заповнення трудової книжки вперше проводиться не пізніше 5 днів після прийняття працівника на роботу».

Зауважу, що обов’язку вести паперову трудову книжку працівників, які прийняті на роботу після 10 червня 2021 року та зберігати її у себе, у роботодавця вже не має.

Лише на вимогу працівника (усну або письмову у формі заяви) роботодавець зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі (ч. 3 ст. 48 КЗпП). А от на працівників, прийнятих до 10 червня 2021 року розповсюджуються ще «старі» правила заповнення трудових книжок, визначені Інструкцією про ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58. Тож, від них заяву (вимогу) на внесення записів не отримуємо, а вносимо їх за замовчуванням.

Якщо залишились запитання, перегляньте вебінар із Людмилою Смердовою «Трудова книжка & Оформлення лікарняних – 2024», який доступний передплатникам Кадрової Платформи №1.