Нові умови для бронювання з 02.10: уточнення даних та персональний ВО
2 жовтня набрала чинності урядова Постанова, якою внесено зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних через портал Дія (Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затверджений постановою КМУ від 05.06.2024 № 650, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 01.10.2024 № 1125).
Відзначу, що новації стосуються бронювання саме через Дію.
Отже, з 2 жовтня військовозобов’язаний буде заброньований через Дію у разі:
-
перебування ним на військовому обліку та наявності військово-облікового документа;
-
уточнення ним даних щодо перебування на військовому обліку (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»);
-
якщо він не перебуває у розшуку.
Тож, якщо військовозобов’язаний не уточнив дані до 16 липня, то підприємство не зможе забронювати його через Дію.
Також додана ще одна умова для електронного бронювання: до списку включаються військовозобов’язані, які взяті на персональний військовий облік на підприємстві.
Детальніше про зміни у бронюванні у випуску «KadroLIVE».
Ведення особової картки П-2 не обов’язкове: нове роз’яснення Мінекономіки
Мінекономіки надало роз’яснення щодо застосування особової картки П-2.
У листі Міністерство доходить висновку: «з урахуванням змін в законодавстві про працю, … роботодавець має право визначитися щодо організації кадрового обліку з використанням форми № П-2» (Лист Мінекономіки від 25.09.2024 № 4701-05/70518-09).
Аргументи наступні. Типова форма особової картки П-2 затверджена наказом Держкомстату та Міноборони від 25.12.2009 № 495/656 (далі – Наказ № 495/656), який не встановлює прямого обов’язку ведення особової картки за передбаченою формою. А наказ, яким затверджена П-2, не зареєстрований у Мінʼюсті.
Не застосовується П-2 й для ведення військового обліку на підприємстві, адже тепер фокус – на списках персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487).
Отже, вести чи ні особову картку П-2, за роз’ясненнями Мінекономіки, роботодавець має право визначитися самостійно.
Проте пам’ятайте: низка кадрових питань фіксується саме в особовій картці П-2, зокрема, ведеться облік відпусток на виконання ч. 12 ст. 10 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки». Тому перш ніж відмовитися від П-2 переконайтеся, що дані з неї фіксуються в інших документах на підприємстві.
Прийняли рішення й далі вести П-2? Рекомендую до перегляду урок про її заповнення у рамках масштабного курсу «Професії. Кадровик ПРО».
Зміни у порядку ведення ВОД: зміна статусу мобілізованого
3 жовтня 2024 р. набрали чинності зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (постанова КМУ від 01.10.2024 № 1130 «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»).
Однією з ключових змін є відмітка у військово-обліковому документі, яку ставлять військовозобов’язаному, якого призвали на військову службу під час мобілізації. Якщо раніше вносився запис про виключення з обліку військовозобов’язаних, то тепер проставлятимуть відмітку про зняття з військового обліку.
Нагадаю, що виключення з військового обліку – це остаточна процедура, після якої особа перестає бути військовозобов'язаною. Вона не підлягає мобілізації, не повинна з'являтися до ТЦК та звільняється від військових обов'язків. А зняття з військового обліку тимчасове та передбачає можливість поновитися на обліку.
Про ці зміни та їх наслідки для ведення військового обліку на підприємстві поговоримо на безкоштовному вебінарі 11 жовтня, приєднуйтеся, участь безкоштовна.
Скасування списку (до)призовників (додатку 6): чи подавати до 01.12.2024
27 вересня 2024 р. у ВРУ зареєстровано Законопроєкт № 12076, яким пропонується звільнити роботодавців від обов’язку подавати до ТЦК списки 17-річних працівників (Проєкт Закону України від 27.09.2024 № 12076 «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки»).
Ця зміна стосується вилучення норми ч. 5 ст. 14 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232), яка зобов’язує підприємства подавати ТЦК списки громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік призовників. Тож, мова йде про скасування подання Зведеного списку громадян, які підлягають взяттю на військовий облік призовників, тобто додатку 6 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487. Цей додаток подається до ТЦК щорічно до 1 грудня.
Тож поки що ми готуємося до подання такого додатка до 1 грудня 2024 року, але тримаємо руку на пульсі законопроєкту.
Про його просування ми будемо інформувати у розділі «Новини та статті».
Мінекономіки ініціює скасування форми трудового договору між ФОП і працівником
26 вересня 2024 р. на сайті Мінекономіки оприлюднено проєкт наказу, яким пропонується скасувати форму трудового договору між працівником та ФОП (Проєкт наказу Мінекономіки «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260»).
Нагадаю, що відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 трудовий договір між ФОП та його працівниками має укладатися у письмовій формі. При цьому наказом № 260 визначена форма такого трудового договору та порядок її реєстрації.
Крім іншого, проєкт наказу передбачає доручити Державному центру зайнятості зняти з реєстрації всі трудові договори між працівниками та фізичними особами, які використовують найману працю, що залишилися зареєстрованими на момент набрання чинності цього наказу.
Більше про трудові договори в онлайн-школі вже з 31 жовтня на Кадровій Платформі №1.
Підпис працівника на кадрових документах (не)обов’язковий
На сайті Федерації профспілок України роз’яснили, що підпис працівника обов’язковий на всіх розпорядчих документах з кадрових питань.
Згідно з ст. 29 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб проінформувати його про місце роботи, посаду, обов’язки, дату початку виконання роботи, робоче місце, права та обов’язки, умови праці, а також наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Ознайомлення з цими документами повинно підтверджуватися підписом працівника, про що йдеться в п. 11 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5.
Сьогодні ознайомлення з наказами та іншими кадровими документами може здійснюватися через електронний документообіг з використанням електронного підпису або в інший альтернативний спосіб. Головне – зафіксувати це на підприємстві або у трудовому договорі із працівником.
Все про особливості оформлення кадрових документів у курсі «Внутрішній аудит кадрових документів: типові помилки та їх швидке виправлення».
Пропозиція про вакансії для працівників у декреті: нові ініціативи
27 вересня 2024 р. у ВРУ зареєстровано законопроєкт, який спрямований на удосконалення трудових гарантій прав жінок та чоловіків, які перебувають у декретній відпустці (Проєкт Закону України від 27.09.2024 № 12074 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо посилення заходів захисту права на працю для жінок та чоловіків, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною»).
Законопроєктом пропонується внести зміни до ст. 51 КЗпП, відповідно до яких працівники матимуть право після відпустки для догляду за дитиною та при народженні дитини повернутися на ту ж саму або еквівалентну посаду на умовах, не менш сприятливих для них.
Окрім цього, роботодавця зобов’яжуть інформувати про процеси просування по службі та внутрішні вакансії працівника, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Якщо працівник ініціює просування по службі, роботодавець повинен сприяти його участі у такому процесі.
Маєте запитання? Поставте їх у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин.