Обмежено придатні мають пройти ВЛК до 05.06: хто саме та як це зробити
Міноборони у листі на депутатське звернення роз’яснило, що усі обмежено придатні до військової служби громадяни України віком від 25 до 60 років повинні до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби (п. 2 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»).
За словами речника Міноборони Дмитра Лазуткіна, подовження терміну для проходження ВЛК не передбачається.
Обов’язок проходити ВЛК не поширюється на обмежено придатних військовозобов’язаних до 25 років та осіб зі статусом інвалідності. Також не мають проходити ВЛК військовозобов’язані, у яких діє відстрочка, однак є винятки:
-
якщо особа бажає пройти огляд самостійно;
-
якщо вона була визнана обмежено придатною та не проходила повторний огляд (крім осіб з інвалідністю);
-
якщо особа підписує контракт на службу.
Для отримання направлення на ВЛК військовозобов’язані мають самостійно звернутися до ТЦК та СП або подати заявку через застосунок «Резерв+».
Щоб отримати електронне направлення на ВЛК достатньо авторизуватися в додатку Резерв+, подати запит і через добу прийде сповіщення з номером направлення, адресою медзакладу та інформацією про ТЦК, яке підписало направлення.
Результати проходження ВЛК автоматично з’являться в реєстрі «Оберіг», після чого можна згенерувати оновлений військово-обліковий документ у Резерв+.
Нагадаю, що за ухилення від обов’язку проходження ВЛК до 5 червня передбачено адміністративну відповідальність – штраф від 17 000 до 25 500 грн.
Детальніше про те, хто з обмежено придатних має пройти ВЛК на безоплатному вебінарі 26 травня.
«Резерв+» оновлено: причина порушення правил ВО та група інвалідності у ВОД
Міноборони повідомляє, що для підвищення захищеності застосунку Резерв+ оновлено безпековий сертифікат, тому користувачам необхідно встановити останню версію 1.6.1.
У версії 1.6.0 під час авторизації з’являтиметься повідомлення з вимогою оновлення, а в попередніх версіях застосунок взагалі не працюватиме – замість доступу користувачі бачитимуть сповіщення про технічну помилку. Тому, щоб і надалі користуватися своїм військово-обліковим документом та іншими сервісами в Резерв+, необхідно оновити застосунок в App Store та Google Play.
В оновленій версії «Резерв +» з’явились нові сервіси, зокрема відображається група інвалідності та причини порушення правил військового обліку (наприклад причина розшуку: не прибув вчасно за повісткою).
Щоб «Резерв+» оновлювався автоматично, необхідно увімкнути відповідні технічні налаштування автооновлення:
-
На iOS: Параметри → Програми → «Резерв+» → увімкніть фонове оновлення.
-
На Android: Відкрийте «Резерв+» у Play Market → натисніть три крапки у правому верхньому куті → активуйте автооновлення.
Про юридичну силу е-ВОД у мінікурсі.
Моніторинг критично важливих підприємств: Мінекономіки інформує про терміни та вимоги
Мінекономіки листом від 19.05.2025 № 27-11/37509-07 проінформувало критично важливі підприємства про початок перевірок на предмет відповідності діючим критеріям критичності.
Нагадаю, що орган, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливими, здійснює моніторинг його діяльності за звітний податковий період та у разі потреби проводить перевірку відповідності такого підприємства критеріям, затвердженим Постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова № 76) (п. 61 Критеріїв та порядку, затверджених постановою № 76). Перевіряються не просто підстави прийняття рішення про критичність, а й відповідність критеріям на сьогоднішній день.
Для отримання статусу «критичності» та його збереження впродовж дії бронювання працівників більшості підприємств потрібно відповідати двом обов’язковим критеріям. Один з критеріїв – відсутність заборгованості по сплаті усіх податків. Другий – нарахована середня зарплата застрахованих осіб – працівників на підприємстві за останній календарний місяць має бути не менше 2,5 мінімальної зарплати (зараз – 20 тис. грн). Діє ще одна умова: нарахована щомісячна зарплата працівника, якого бронюють, також повинна становити не менше 20 тис. грн протягом строку, на який надано відстрочку.
З метою проведення перевірки, Мінекономіки рекомендувало критично важливим підприємствам до 28.05.2025 надіслати на електронну адресу відомства:
-
витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за місцезнаходженням філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу за період 01.01.2025 по 30.04.2025;
-
документи на право власності або оренду нерухомого майна для підтвердження діяльності на території трьох і більше областей України.
У разі невідповідності критеріям «критичності» або порушення вимог щодо зарплати заброньованим працівникам, підприємство може втратити статус критично важливого, а працівники – бронювання. Повторно отримати статус критичності можна буде не раніше ніж через шість місяців після скасування зазначеного статусу.
Аналогічні листи щодо проведення моніторингу діяльності критично важливих підприємств розіслали й інші міністерства, зокрема Мінагрополітики.
Детальніше листи міністерств до критично важливих підприємств будуть розглянуті на безоплатному вебінарі 29 травня.
Уряд затвердив експериментальний порядок працевлаштування на держслужбу через портал «Дія»
16 травня Уряд постановою № 578 запровадив експериментальний проєкт працевлаштування через портал «Дія» (Постанова КМУ від 16.0.2025 № 578 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо використання засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг для працевлаштування»).
Влаштуватися на роботу онлайн тепер можна на посади державної служби категорій «Б» і «В», інші посади в державних органах, а також у державне підприємство «Дія».
Учасниками експериментального проєкту наразі є Мінцифри, Мінекономіки, НАДС і ДП «Дія».
Процедура працевлаштування передбачає, що на порталі Дія роботодавці розміщують актуальні вакансії, які містять назву посади, функціональні обов’язки, строковість призначення, вимоги до кандидата та орієнтовний розмір зарплати.
Громадяни, які бажають працевлаштуватися через Дію мають встановити застосунок і пройти електронну ідентифікацію. Далі кандидат формує запит на вакансію: зазначає особисті дані, освіту, досвід роботи, відомості про перебування на військовому обліку та підтверджує відсутність порушень правил військового обліку, а також додає резюме. Уся інформація автоматично перевіряється через державні реєстри. Якщо дані неповні або не проходять перевірку, формування запиту припиняється — особу інформують про причину.
Після отримання запиту роботодавець має 14 днів на розгляд документів. Він може запросити кандидата на співбесіду, зокрема онлайн, та оцінити його за допомогою цифрових інструментів або навіть штучного інтелекту.
У разі позитивного рішення кандидат має п’ять робочих днів, щоб подати заяву про прийняття на роботу через «Дію». Якщо цього не зробити — вважається, що особа відмовилася, і вакансія відкривається повторно.
Експериментальний порядок не застосовується, якщо вступ на державну службу відбувається за результатами конкурсу.
Хочете завжди бути в курсі актуальних новин? Завітайте до рубрики «Новини та статті» — тут ми оперативно публікуємо найсвіжіші оновлення.
Нові правила дистанційної та надомної роботи: коментарі Держпраці
Фахівці Держпраці роз’яснили особливості надомної та дистанційної роботи відповідно до останніх законодавчих змін.
Нагадаю, що 2 травня 2025 року набрав чинності Закон України від 27.03.2025 № 4339-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» (далі — Закон № 4339).
Змінами зокрема передбачено, що працівник має право працювати дистанційно або надомно за погодженням з роботодавцем, якщо його дитина віком до 14 років навчається за дистанційною формою в закладі загальної середньої освіти (відповідно до наказу або розпорядження керівника такого закладу) (ст. 60-1, 60-2 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП).
Якщо дитина старша за 14 років або роботодавець не надає згоди на дистанційну чи надомну роботу, Закон № 4339 не гарантує автоматичного права на таку форму праці — наголошує Держпраці.
Для уникнення непорозумінь особливості домовленостей між працівником і роботодавцем доцільно закріплювати у трудовому договорі або оформлювати наказом роботодавця.
Законом № 4339 також передбачено, що у трудовому договорі тепер прописуються особливості направлення працівника, що працює надомно або дистанційно, у службове відрядження (статті 60-1 і 60-2 КЗпП).
При цьому для дистанційників установлені додаткові вимоги. У разі направлення працівника, який виконує роботу дистанційно у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Пункт відправлення у відрядження та повернення з нього встановлюються за погодженням між роботодавцем і працівником під час узгодження маршруту. Ці дані мають бути відображені у наказі про відрядження.
Крім того, дистанційний працівник має право на всі гарантії та компенсації, передбачені статтею 121 КЗпП, а саме:
-
збереження середнього заробітку;
-
виплата добових;
-
компенсація витрат на проїзд, проживання тощо.
Це стосується в тому числі проїзду в іншу місцевість до місцезнаходження роботодавця (наприклад, головний офіс).
Зразки трудового договору про надомну та дистанційну роботу наведені у нашій рубриці «Документи».
Особливості припинення трудових відносин у воєнний час: роз’яснення Мінʼюсту
У Мін’юсті роз’яснили, що в умовах воєнного стану діють певні особливості припинення трудових відносин.
Разом із тим залишаються незмінним — звільнення можливе тільки за законодавчо визначеними підставами, зокрема:
-
за угодою сторін (ст. 36 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП);
-
у зв’язку із закінченням строкового трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП);
-
за ініціативою працівника (ст. 38 КЗпП);
-
за іншими підставами, визначеними КЗпП (наприклад, переведення до іншого роботодавця, відмова від переведення на іншу роботу через переміщення підприємства тощо),
При цьому Законом України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) передбачені особливості для воєнного стану.
Зокрема, під час воєнного стану діє особливий порядок звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Якщо у мирний час законодавство дозволяє звільнення без відпрацювання двох тижнів за наявності поважних причин таких як переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, вагітність тощо, то в умовах воєнного стану такою підставою є розташування підприємства в зоні бойових дій або загроза життю працівника. У таких випадках роботодавець зобов’язаний звільнити працівника в строк, зазначений у заяві.
У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час дії воєнного стану, окрім підстав, передбачених ст. 40 КЗпП, роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку з відсутністю працівника на роботі протягом чотирьох місяців поспіль без інформування про причини такої відсутності (п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
При цьому, порядок звільнення як у мирний час, так і під час воєнного стану залишається незмінним — роботодавець зобов’язаний дотримуватись встановленої процедури документального оформлення, яка передбачає видання наказу про звільнення, виплату грошової компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також соцвідпустки на дітей, видачу трудової книжки (у разі її збереження на підприємстві), видачу копії наказу про звільнення та повідомлення про нараховані і виплачені суми.