Воєнний стан та мобілізацію планують продовжити до 5 листопада
В Україні планують продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 діб. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.
Очікується, що Верховна Рада розгляне це питання вже на наступному пленарному тижні.
Наразі воєнний стан в Україні діє до 05:30 год 7 серпня 2025 року. Після ухвалення відповідних законів та їх офіційного опублікування воєнний стан буде продовжено до ранку 5 листопада 2025 року.
Маєте запитання, як продовження воєнного стану вплине на роботу кадровика? Задавайте їх у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.
«Пакунок школяра»: як отримати 5000 грн на першокласника від держави
7 липня 2025 року Уряд затвердив Порядок надання одноразової грошової допомоги учням перших класів «Пакунок школяра» (Постанова КМУ від 07.07.2025 №809 «Деякі питання надання одноразової грошової допомоги учням перших класів «Пакунок школяра», далі – Постанова №809).
Нова соцвиплата в розмірі 5 тисяч гривень буде надана у безготівковій формі кожній родині, яка відправляє дитину до першого класу – для придбання шкільного приладдя, книжок, одягу та взуття.
Оформити виплату можна буде онлайн через застосунок «Дія» або в паперовій формі – у сервісному центрі Пенсійного фонду. Для цього один із батьків або законний представник учня, після підтвердження факту зарахування дитини до першого класу, має подати заяву, що містить такі відомості:
-
прізвище, ім’я, по батькові отримувача та дитини;
-
реєстраційний номер платника податків;
-
дату народження дитини;
-
серію та номер свідоцтва про народження.
Скористатися послугою можна буде в період по 15 листопада 2025 року.
Кошти допомоги потрібно використати протягом 180 календарних днів з дати зарахування на спеціальний рахунок, після чого невикористані залишки повернуться до Пенсійного фонду, а рахунок закриється.
Допомога не надається учням, які виїхали за кордон або перебувають на тимчасово окупованих територіях, але може бути отримана після їх повернення.
Отримання «Пакунку школяра» не впливатиме на призначення житлових субсидій чи інших соцвиплат.
Про ще одну нову базову соцдопомогу з 1 липня – читайте в рубриці «Новини та статті» на kadroland. Ми публікуємо найсвіжіші оновлення, щоб ви першими дізнавалися про головне.
4-денний робочий тиждень в Україні: чи можливий в умовах воєнного стану?
В Україні можуть запровадити 4-денний робочий тиждень – але лише за згодою роботодавця та працівників і без обов’язкового впровадження, особливо в умовах воєнного стану. Про це повідомив народний депутат Данило Гетманцев.
Народний депутат зазначив, що можливим варіантом є збереження 40-годинного робочого тижня, розподіленого на 4 дні, або інші форми домовленостей між працівниками та роботодавцями. Він підкреслив, що навіть у воєнний час український бізнес і працівники можуть самостійно обирати найбільш зручний режим роботи.
Дещо іншу позицію щодо 4-денного робочого тижня висловили в Державній службі зайнятості. Там зазначають, що говорити про перехід на скорочений робочий тиждень недоречно, адже ринок праці працює у режимі воєнного стану, без святкових днів без додаткових оплат чи відгулів, а на окремих об’єктах тривалість робочого тижня збільшено до 60 годин.
Наразі в Україні діє п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними та 8-годинним робочим днем. Законодавчих ініціатив щодо 4-денного тижня в Україні поки що немає.
Ознайомитися з нормами тривалості робочого часу на 2025 рік можна у довіднику на kadroland.
Оформлення відсутності працівників під час повітряної тривоги: розʼяснення Мінʼюсту
У Мін’юсті роз’яснили, що під час повітряної тривоги працівник має право припинити роботу та пройти в укриття. Роботодавець не може вимагати продовження роботи в умовах загрози життю чи здоров’ю.
Нагадаю, що повітряна тривога – це питання охорони праці, оскільки роботодавець зобов’язаний усувати причини, які можуть призвести до нещасних випадків на робочому місці (ст. 13 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці»). За порушення цих вимог передбачено адміністративну (ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та кримінальну відповідальність (ст. 271 Кримінального кодексу України).
Відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги не вважається прогулом, оскільки така відсутність є поважною причиною, наголошують в Мін’юсті. Це стосується і випадків, коли на підприємстві відсутнє обладнане укриття, де працівник міг би безпечно продовжити виконання трудових обов’язків.
Якщо працівник має змогу виконувати роботу дистанційно з укриття, оплата праці здійснюється у звичайному порядку.
Якщо ж працювати в укритті неможливо, ситуація вважається простоєм не з вини працівника згідно зі ст. 113 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), про що наголошує й Мін’юст. У такому разі час простою оплачується не менше ніж у розмірі двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівнику.
Хоча КЗпП не містить чіткої процедури оголошення простою, Мінпраці рекомендує (лист від 23.10.2007 №257/06/187-07):
-
видати наказ про простій із зазначенням строку, підстав, переліку працівників і рівня оплати праці;
-
оформити акт простою з фіксацією причин зупинення роботи.
Зразок наказу про оголошення простою у рубриці документи на kadroland.
Тривалість щорічної відпустки після установлення інвалідності: лист Мінекономіки
У Мінекономіки роз’яснили, що право на збільшену тривалість відпустки для працівників з інвалідністю виникає з дати встановлення інвалідності, а не з дати подання роботодавцю підтвердних документів.
Нагадаю, що за загальним правилом працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік (ч. 1 ст. 6 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).
Однак для окремих категорій працівників тривалість такої відпустки може бути довшою.
Наприклад, особи з інвалідністю І або ІІ групи мають право на 30 днів, а з інвалідністю ІІІ групи – на 26 календарних днів (ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки).
Якщо працівник посеред року надає копію Виписки МСЕК або Витягу з рішення експертної команди, що підтверджують встановлення інвалідності, роботодавець має скоригувати тривалість щорічної основної відпустки з дати встановлення інвалідності.
У такому випадку кількість днів відпустки обчислюється пропорційно – окремо за період до встановлення інвалідності (24 календарні дні) та після, відповідно до встановленої групи (26 або 30 календарних днів).
Наприклад, працівнику встановили інвалідність ІІ групи 13 вересня 2024 року. За робочий рік з 1 жовтня 2023 року по 30 вересня 2024 року відпустка розраховується пропорційно:
-
до 13 вересня – за нормою 24 к. дні,
-
після 13 вересня – за нормою 30 к. днів.
Інший приклад. У працівника вже була інвалідність ІІІ групи, а з 27 березня 2025 року її змінили на ІІ групу.
За робочий рік з 3 червня 2024 року по 2 червня 2025 року відпустка рахується так:
-
до 27 березня – за нормою 26 к. днів,
-
після – за нормою 30 к. днів.
Розрахувати тривалість днів щорічної відпустки і не тільки з легкістю допоможе калькулятор днів щорічних відпусток на kadroland.
Двоє батьків у відпустці до 3 років – чи можливо це: роз’яснення Держпраці
У Держпраці роз’яснили, що батько та мати можуть одночасно перебувати у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, якщо кожен із них фактично здійснює догляд за окремою дитиною.
Нагадаю, що згідно зі ст. 18 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами одному з батьків за бажанням надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Якщо в родині двоє дітей віком до трьох років, кожна дитина є окремою підставою для надання такої відпустки. Тож мати й батько можуть перебувати у відпустці одночасно – кожен на підставі догляду за окремою дитиною.
Для оформлення відпустки, мати й батько звертаються до своїх роботодавців із відповідною заявою, про що роботодавець видає наказ (ст. 20 Закону про відпустки).
Які ще кадрові документи обов’язково мають бути у роботодавця на вебінарі 17 липня.
Чи враховуються лікарняні у зарплату заброньованих працівників: роз’яснення ПФУ
На тлі активних перевірок критично важливих підприємств актуальним залишається питання: чи враховуються лікарняні до складу зарплати заброньованих працівників.
Зауважу, що згідно з Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час», заброньованим працівникам має щомісячно нараховуватися зарплата не менше 20 000 грн.
У свіжому листі ПФУ від 27.06.2025 №2800-060202-8/42767 з цього приводу вказано: суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, будуть враховуватися за відповідний місяць лише в сумі, що припадає на такий місяць.
Ознайомитися із текстом листа та позицією редакції kadroland можна у рубриці «Новини та статті».