Лектор вебінару
-
Галина Казначей
Експерт з питань трудового законодавства та оплати праці
Про що дізнаєтесь?
- Виконання квоти з працевлаштування осіб з інвалідністю: нові правила для 2026 року.
- Цільовий внесок замість виконання нормативу: кому і в які строки сплачувати, механізм розрахунку.
- Документи, що підтверджують інвалідність працівника, та умови для зарахування до квоти – увага на зайнятість та зарплату.
- Звітність роботодавця щодо квоти із працевлаштування осіб з інвалідністю: за якою формою, в які строки та куди подається?
- Відповідальність за невиконання квоти: коли з’являються ризики сплати штрафів та пені?
- Середньооблікова кількість штатних працівників: правила та приклади розрахунку.
ДОСТУП ДО ПЕРЕГЛЯДУ НЕ НАДАНОСлухати чи завантажити аудіозапис
Додаткові матеріали
Норматив для осіб з інвалідністю: роз’яснення Держпраці
Текстове розшифрування відео
Шановні колеги, мої вітання! Рада всіх бачити на курсі "Норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю 2026". Мене звати Галина Казначей, і протягом цього курсу ми з вами вивчимо такі важливі питання, як квота з працевлаштування осіб з інвалідністю, як її правильно рахувати, що змінилося з 2026 року, а також що таке внесок при невиконанні квоти. Тож залишайтеся зі мною, буде цікаво!
Переходимо до першого нашого уроку: "Квота з працевлаштування осіб з інвалідністю: нормативна база". Я завжди починаю з перевірки нормативки, бо перше питання, яке має виникнути у кожного кадровика чи бухгалтера — де це написано? Я завжди починаю з того, щоб подивитися, які нормативні акти регулюють це питання.
Отже, перший документ — це Закон України № 875. Це основний документ, на який я буду посилатися протягом всього курсу. Далі, Інструкція № 286 — це інструкція щодо статистики кількості працівників, за якою ми рахуємо середньооблікову кількість штатних працівників. Потім, нова постанова № 490 від 2026 року, яка допомагає визначити, які працівники працюють в шкідливих і важких умовах праці, і кого з осіб з інвалідністю можна врахувати як двох. Не хвилюйтеся, після уроку ви будете чітко розуміти, про що йдеться.
Також є документ, з яким ми працюємо, коли квоту не виконали і потрібно платити внесок. Для цього є порядок № 268, який регулює нарахування та сплату цього внеску. Ось так коротко ви маєте уявлення про нормативну базу, на яку ми будемо спиратися.
Тепер давайте коротко розберемо, хто така особа з інвалідністю. Це особа з стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які, при взаємодії з різними бар'єрами, можуть заважати їй повноцінно брати участь у житті суспільства на рівні з іншими. Це означає, що для осіб з інвалідністю мають бути створені спеціальні умови праці, наприклад, дистанційна робота, неповний робочий час або інші адаптовані умови. І про це ми також будемо говорити.
Далі, хто є роботодавцем, на кого поширюються ці вимоги щодо квоти працевлаштування осіб з інвалідністю? Роботодавцями є юридичні особи (незалежно від організаційно-правової форми) та фізичні особи-підприємці, які використовують працю фізичних осіб на умовах договору або контракту. Тобто навіть для фізичних осіб-підприємців ці вимоги є обов’язковими, якщо у них є 8 і більше працівників середньооблікових. Вони повинні працевлаштувати особу з інвалідністю.
Для юридичних осіб ці вимоги також поширюються, але є деякі винятки. Я далі поясню, на кого це не поширюється. Проте більшість з вас, хто слухає цей курс, потрапляє під ці норми, якщо у вас є 8 і більше працівників середньооблікових.
Що ж таке внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю? Цей внесок сплачується, якщо роботодавець не виконав квоту, тобто не працевлаштував необхідну кількість осіб з інвалідністю або не забезпечив рівень заробітної плати, який вимагається. Внесок є цільовим збором, який обов’язково сплачується з метою фінансового забезпечення соціального захисту осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю.
Збір цього внеску, умови нарахування і сплати, а також повноваження органу, що здійснює його збір, визначаються законом, про який я вже згадувала.
Ось цей закон, Закон № 875, є основою для всього, про що ми будемо говорити. Далі, середньооблікова кількість штатних працівників осіб з інвалідністю — це показник, який визначається за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади. Як я вже згадувала, це регулюється Інструкцією № 286, яку я вам раніше показувала.
Тепер ми з вами будемо говорити про заходи розумного пристосування. Пам'ятаєте, я згадувала, що особи з інвалідністю мають особливі потреби? Однією з важливих тем для роботодавця є саме забезпечення цих потреб через заходи розумного пристосування. У цьому курсі ми розглянемо заходи розумного пристосування в контексті виконання квоти працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки питання компенсації роботодавцям за ці заходи ми не розглядаємо на цьому курсі.
Отже, заходи розумного пристосування — це дії, які роботодавець може здійснити за рахунок власних коштів, щоб забезпечити комфортні умови праці для осіб з інвалідністю. Це можуть бути такі заходи:
- Перенесення робочого місця в інше приміщення або на інший поверх, щоб забезпечити доступність.
- Дистанційна або надомна робота.
- Зміна обсягу трудових обов'язків за посадою, яку займає особа з інвалідністю. Важливо, що зменшення обсягу роботи не є підставою для зменшення розміру оплати праці.
- Зміна робочого графіка, запровадження скороченого робочого часу при збереженні повної оплати праці.
- Гнучкий робочий графік, додаткові перерви для фізичних вправ або відпочинку, які входять у робочий час.
- Переведення особи з інвалідністю на іншу роботу чи посаду за її згодою, якщо жодне розумне пристосування не дозволяє ефективно виконувати трудові обов'язки на поточній посаді.
Ці заходи допомагають забезпечити рівні можливості для осіб з інвалідністю, у тому числі забезпечуючи їх право на працю вдома або дистанційну роботу. Важливо, що особи з інвалідністю можуть безпосередньо звертатися до роботодавців або до територіальних органів центрального органу виконавчої влади для вирішення цих питань.
Тепер, що важливо в контексті квоти для працевлаштування осіб з інвалідністю — це норматив робочих місць для працевлаштування таких осіб. Цей норматив визначає, скільки робочих місць має бути відведено для осіб з інвалідністю в залежності від кількості працівників на підприємстві.
Якщо у вас від 8 до 25 осіб, то ви повинні виконувати квоту на працевлаштування осіб з інвалідністю, що означає, що одне робоче місце повинно бути відведено для особи з інвалідністю. Якщо ж у вас понад 25 осіб середньооблікової кількості працівників за квартал, тоді квота становить 4%. Відповідно, якщо у вас середньооблікова кількість працівників менше восьми, квоту виконувати не потрібно. Але для спеціалізованих закладів, таких як медицина, реабілітація та навчання осіб з інвалідністю, норматив становить 2%.
У наступних уроках ми розглянемо більш детально, як це працює для роботодавців з чисельністю від 8 до 25 працівників, і я покажу ще одну важливу норму, яка обов'язково повинна виконуватись, щоб особа з інвалідністю враховувалась у квоті.
Що стосується нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, то він визначається як одне робоче місце з урахуванням нормальної тривалості робочого часу. Якщо тривалість робочого часу скорочена чи неповна за рахунок заходів розумного пристосування, то така особа також враховується в квоті, якщо її зарплата перевищує розмір мінімальної зарплати.
Часто виникає питання, чи може особа з інвалідністю працювати повний робочий день. Відповідь — так, вона може працювати на повну зайнятість. Однак для роботодавців з середньообліковою кількістю від 8 до 25 працівників, заробітна плата особи з інвалідністю повинна бути вище мінімальної.
Якщо у вас більше 25 працівників середньооблікових за квартал, то ви вже повинні враховувати 4% від цієї кількості для працевлаштування осіб з інвалідністю, за умови, що зарплата цієї особи також буде вищою за мінімальну.
Є також 2% норматив, який стосується закладів охорони здоров'я, реабілітаційних установ та надавачів соціальних послуг, де основним видом діяльності є реабілітація осіб з інвалідністю. У таких організаціях цей норматив застосовується до середньооблікової кількості працівників.
Що стосується внеску, то його не потрібно сплачувати, якщо середньооблікова кількість працівників менше восьми або якщо квоту з працевлаштування осіб з інвалідністю виконано. Якщо квота не виконана, то необхідно сплатити внесок.
Як розраховувати цей внесок, ми обговоримо на одному з останніх уроків цього курсу. Ці ж вимоги та норми стосуються і бюджетних установ та організацій.
Отже, ми ознайомились з основами працевлаштування осіб з інвалідністю. Запрошую вас на другий урок, де ми більш детально розглянемо, як працювати з цими вимогами. До зустрічі!
4.8(7)
Короткий огляд нового формату навчання
4.8(7)
5(11)
Урок 1. Квота з працевлаштування осіб з інвалідністю: нормативна база та базова інформація про квоту
Галина Казначей
5(11)
5(6)
Урок 2. Нові правила нормативу працевлаштування з 2026 року
Галина Казначей
5(6)
5(4)
Урок 3. Виконання квоти поквартально, а не раз на рік: як рахувати
Галина Казначей
5(4)
5(5)
Урок 4. Як розрахувати середньооблікову кількість штатних працівників: правила
Галина Казначей
5(5)
5(4)
Урок 5. Чи входять до СКШП такі працівники: мобілізовані та ті, з якими призупинено дію трудового договору
Галина Казначей
5(4)
5(3)
Урок 6. СКШП: приклади розрахунків
Галина Казначей
5(3)
5(1)
Урок 7. Документи від працівників, що підтверджують інвалідність: повний перелік для 2026 року
Галина Казначей
5(1)
5(3)
Урок 8. Коли працівники з інвалідністю зараховуються до квоти: вимоги до зайнятості та зарплати
Галина Казначей
5(3)
5(2)
Урок 9. Нюанси з працевлаштуванням та врахуванням у квоту осіб І групи інвалідності, осіб з психічними розладами, осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору
Галина Казначей
5(2)
5(1)
Урок 10. Нюанси для виконання квоти, якщо є професії з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці
Галина Казначей
5(1)
5(1)
Урок 11. Цільовий внесок за невиконання квоти: коли, куди і в які строки він сплачується
Галина Казначей
5(1)
5(1)
Урок 12. Цільовий внесок за невиконання квоти: правила обчислення
Галина Казначей
5(1)
5(1)
Урок 13. Цільовий внесок за невиконання квоти: приклади обчислення
Галина Казначей
5(1)
5(2)
Урок 14. Штраф за невиконання нормативу та несплату цільового внеску: визначення розміру
Галина Казначей
5(2)
Вихід наступних уроків орієнтовно запланований на 08.05 у звʼязку з очікуванням нормативної бази
Урок 15. Як і в які строки сплатити штраф у разі недотримання нормативу?
Урок 16. Звітність роботодавця про виконання квоти осіб з інвалідністю: куди та в які строки надсилати, приклад заповнення
1469
Коментарів поки немає
Почніть розмову…

