Робочий час – 2026: норми, табель, підсумований облік, графіки змінності

Додаткові матеріали

Презентація

Лист Мінсоцполітики від 28.08.2014 № 395/13/116-14 «Про надання роз'яснення щодо тривалості робочого часу»

Лист Мінсоцполітики від 22.12.2017 р. № 2960/0/107-17/284 «Щодо скорочення роботи у передсвятковий день при неповному робочому часі»

Норми тривалості робочого часу для п’ятиденки на 2026 рік

Норми тривалості робочого часу для шестиденки на 2026 рік

---

Текстове розшифрування відео

Сьогодні ми розглянемо тему робочого часу, норм, табеля, підсумованого обліку, графіків та змінності. Ми розглянемо все необхідне для того, аби правильно порахувати норму тривалості робочого часу, обліковувати норму та працювати з відхиленнями. Ми дізнаємось, що таке неповний робочий час та підсумований облік робочого часу, а також обов'язково поговоримо про скорочену тривалість робочого часу та відпочинок.

Ми поговоримо про п'ятиденку, шестиденку та інші моменти, яких треба притримуватися, коли ми працюємо з тривалістю робочого часу. Адже для того, щоб знати, є у нас наднормові у працівників чи немає, наприклад, за підсумованого обліку робочого часу, у нас має бути якась відправна точка. А яка відправна точка? Це норма тривалості робочого часу. І ми потім уже орієнтуємось на цю норму.

Колись Міністерство економіки постійно видавали листи раз на рік про норми тривалості робочого часу. І багато хто з роботодавців брав ті норми і казав, що це норми, встановлені державою. Єдиної норми тривалості робочого часу її не було, немає і не буде. Чому? Тому що ця норма на кожному підприємстві може бути різна, залежно від того, який у вас тиждень – п'ятиденний чи шестиденний, коли у вас вихідні: субота-неділя, неділя-понеділок, можливо тільки неділя, можливо тільки понеділок, а може у вас взагалі інші вихідні дні на підприємстві встановлені, ніж субота і неділя. Таке теж може бути. І залежно від цього і буде норма тривалості робочого часу.

Дуже багато брали помилково ту норму тривалості робочого часу на підприємстві шестиденка, а вони орієнтуються на цю норму. Але та норма, яка надавалася від Міністерства економіки, вона завжди була дуже простенькою. Це була п'ятиденка, сорокагодинний робочий тиждень, два вихідних – субота, неділя. Тобто все ідеально, гарно, але в житті не завжди так трапляється.

Ще раз хочу повторити, що ця норма тривалості робочого часу може бути різною залежно від того, який робочий тиждень – п'ятиденка, шестиденка, яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні. У зв'язку з цим на підприємствах, в установах, організаціях норма тривалості робочого часу визначається самостійно.

Коли читали уважно ті рекомендації Міністерства економіки про норму тривалості робочого часу, читали той текст до табличок, всі орієнтувались на таблички, а текст мало хто читав насправді. Це ось цей текст, який ви бачите на слайді в презентації. Це цитата з тих рекомендацій Міністерства економіки. Спеціально зацитувала саме тут для того, щоб ви бачили, що навіть в цих рекомендаціях писали, що це норма орієнтовна, орієнтовна тільки для п'ятиденного робочого тижня. А отже, ми повинні на підприємстві самостійно встановлювати норму з дотриманням вимог статей 50, 51, 52, 53, 67 і 73-ї.

Коли я буду говорити протягом курсу про норми тривалості робочого часу, то я завжди буду робити таку примітку, що деякі статті на сьогоднішній день в період дії воєнного стану не діють. Наприклад, стаття 73 Кодексу законів про працю – це стаття про святкові неробочі дні, але ви знаєте, що в період дії воєнного стану святкових неробочих немає. Втім, я також буду згадувати про святкові неробочі дні, тому що як тільки воєнний стан закінчиться, припиниться, ми відразу перейдемо на класичний наш Кодекс законів про працю і всі норми довоєнні повернуться.

Давайте нагадаю статтю 50. Давайте будемо вчитися формувати, встановлювати норми тривалості робочого часу на підприємстві. Перша стаття, про яку поговоримо – це стаття 50 Кодексу законів про працю. В статті 50-й Кодексу законів про працю зазначається про нормальну тривалість робочого часу працівників і вона встановлена 40 годин на тиждень. Тобто нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Подивіться уважно, тут немає відправної точки місяць, рік, а орієнтир – це тиждень. Тобто відправна точка – сорокагодинний робочий тиждень. Більше не може бути. Хоча в певних моментах по факту, особливо що стосується підсумованого обліку робочого часу, може бути більше, але то вже поговоримо тоді, коли будемо вивчати підсумований облік робочого часу.

Разом з тим, в статті 50-й зазначається, що підприємства та організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу тривалість робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. Тобто можна передбачити в колективному договорі менше в тиждень – не 40, а припустимо 32. Це буде ваша норма. Це буде ваша норма тривалості робочого часу на підприємстві, встановлена вами.

Разом з тим, не плутайте цю частину другу статті 50-ї із скороченою тривалістю робочого часу, тому що скорочена тривалість робочого часу – це стаття 51, вона встановлюється визначеному колу осіб. Ми про це теж будемо говорити. В нас навіть цілий урок відведений є для цієї теми. А стаття 50 – можете встановити на підприємстві взагалі для всіх меншу тривалість робочого часу. І давайте будемо домовлятись, що ми не будемо ось цю меншу тривалість робочого часу за статтею 50 називати скороченою, щоб не плутатись, бо скорочена є у нас за статтею 51.

Стаття 51. Коротко, оскільки в нас є цілий урок відведений окремо, і тут просто коротенько пройдемося. Для працівників віком від 16 до 18 років, тобто про неповнолітніх ідеться, як ми розуміємо, скорочена тривалість робочого часу встановлюється 36 годин на тиждень. Більше не може бути. Якщо у вас працює працівник від 15 до 16 років, а якщо це учень від 14 до 15 років, то тривалість робочого тижня не більше ніж 24 години на тиждень.

Якщо працівники працюють на роботах із шкідливими умовами праці, то у них має бути тривалість робочого часу не більше як 36 годин на тиждень. І хоч люди, що зазначені в статті 51-й, працюють менше годин, ніж 40, але оплату праці вони отримують як за повний робочий час, як за сорокагодинний робочий час.

Давайте приведу такий приклад. Працює особа віком 25 років на певній посаді. Сорокагодинний робочий тиждень. Оклад у нього за посадою 20 тисяч гривень. І приходить 17-тирічний працівник на цю ж посаду. Він працює 36 годин, але отримує такий самісінький оклад, як і той працівник, якому більше 18 років, який працює 40 годин на тиждень. Це дуже важливо пам'ятати і не плутати. Скорочена тривалість робочого часу і неповна зайнятість, бо неповна зайнятість – це завжди оплата пропорційно до відпрацьованого часу.

Дальше дивимось на статтю 52 Кодексу законів про працю. В статті 52-й КзПП зазначається, що для працівників встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а при п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. І ми детально будемо вивчати цей документ.

Коли говоримо про п'ятиденку, це ми розуміємо, що це вихідні дні. Наприклад, субота, неділя, можливо, неділя-понеділок. Це називається п'ятиденка. І особливо важливо встановити від чого ви будете відштовхуватись: від п'ятиденки чи від шестиденки. Але, як правило, від п'ятиденки так рекомендується, коли будете працювати з підсумованим обліком робочого часу. Там треба мати якусь відправну точку. І визначаємо, що у вас є це п'ятиденний робочий тиждень чи шестиденний робочий тиждень. Тому що потрібно буде вам порівнювати фактично відпрацьовані години з тими, які заплановані, з нормою тривалості робочого часу.

Шестиденка. Тут же зазначається і в цій же статті про шестиденку. І що тут написано? Це один вихідний день в тиждень. Це може бути неділя. На тих підприємствах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденки є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. І як правило, частіше всього це неділя. Але ми з вами пропрацюємо і ви дізнаєтеся, що можуть бути інші вихідні дні, ніж неділя.

При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин та 4 години при тижневій нормі 24 години.

Далі орієнтуємось і дивимось на статтю 53. Напередодні святкових і неробочих днів, зараз у нас цих днів немає, але ви маєте знати цю інформацію. Тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених в статті 51-й (стаття 51 – це скорочена тривалість робочого часу), скорочується на одну годину, як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи за шестиденки не може перевищувати 5 годин.

Тобто оці всі моменти нам треба пам'ятати, коли ми складаємо норми тривалості робочого часу у нас на підприємстві.

Далі стаття 67 Кодексу законів про працю нам говорить про вихідні дні. За п'ятиденки працівникам надаються два вихідних дні на тиждень. За шестиденки один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи. І, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем. Ну, тобто поряд субота, неділя, неділя-понеділок.

Тривалість робочого часу на рік на всіх підприємствах не може бути однаковою, оскільки її норма залежить від багатьох чинників: тривалість щоденної роботи, вихідні дні тощо. Таким чином, на кожному підприємстві ми самостійно розробляємо, створюємо, рахуємо норму тривалості робочого часу на нашому підприємстві. А також я з вами поділюся декількома нормами. І це і п'ятиденка, і шестиденка. З урахуванням того, що в нас воєнний стан, або ж інші дати, я вам також покажу, але єдиної норми тривалості робочого часу не встановлено. Особливо це стосується періоду дії воєнного стану, який все ще триває в країні.

Які базові чинники впливають на норму робочого часу? Перший – нормальна тривалість робочого часу 40 годин на тиждень. А дальше цю нормальну тривалість робочого часу фіксують, як правило, в колективному договорі або в іншому локальному акті, який є у вас на підприємстві. Наприклад, якщо нема колективного договору, то в правилах внутрішнього трудового розпорядку. А вказуємо норму тривалості робочого часу в ПВТР.

Другий чинник – це графік роботи підприємства та або групи працівників чи окремого працівника з огляду на п'ятиденний чи шестиденний робочий тиждень. Тому важливо знати вихідні та дні, робота в якій працівником не проводиться відповідно до графіка роботи.

Приклад. Двом працівникам встановлено п'ятиденку по 8 годин щоденно. Однак в одного працівника робочі дні – понеділок, п'ятниця, в іншого – вівторок, субота. Розрахуємо норму робочого часу. Давайте на прикладі листопада 24-го року ви побачите, що норма буде різна. Для першого працівника норма листопада 24-го року становить 21 робочий день, 168 годин. Для другого – 22 робочих дні, тобто 176. Однакова тривалість робочого тижня та навіть щоденної роботи, але місячна норма відрізняється через різні вихідні (див. презентацію).

Третій. Тривалість розрахункового року. В 25-му році 365 днів, а у 24-му році він був високосним – 366 днів.

Четвертий – це святкові неробочі дні. Ще раз нагадаю, що в період дії воєнного стану у нас святкових неробочих днів немає. А тож на цей період, на період дії воєнного стану, оці всі святкові неробочі, які визначені в статті 73-й КзПП, ми їх кваліфікуємо як дні за графіком роботи працівника. Тобто це звичайні календарні дні. Якщо припадає свято, яке ми звикли на неділю, ну, це просто буде неділя-вихідний день. Якщо припадає на середу, це просто календарний будній день, тому що це середа. Це ніякий не святковий, ніякий не неробочий.

Зараз, на сьогоднішній день, частиною третьою статті 67 передбачено, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним, вихідний день слід перенести на наступний день після святкового. Тобто, коли у нас мирний час, це, наприклад, Великдень. Великдень, як правило, завжди у нас припадає на неділю. І, як правило, ми знаємо, якщо Великдень припадає на неділю, то понеділок ми не працюємо. І часто помилково думають, що ось на понеділок переноситься святковий. Не так. На понеділок переноситься саме вихідний, а святковий залишається в неділю. Це дуже важливо знати і пам'ятати, особливо під час розрахунків відпускних, наприклад, щоб не плутатись, які ж дні у нас виключаються чи залишаються.

Далі наступне, що би я ще хотіла проговорити. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на одну годину, як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Але навіть за мирного часу ця норма не діє. Тривалість роботи не скорочується на одну годину для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, а також для працівників, які працюють за скороченою тривалістю робочого часу, ті, які зазначаються в статті 51-й. Також визначена норма не працює для всіх працівників під час воєнного стану. Ну, ми знаємо, святкових неробочих немає, перед святковими неробочими скорочень немає тощо.

Під час розрахунків слід орієнтуватися на актуальну тривалість воєнного стану. Поза межами офіційно продовженого воєнного стану вважаємо, що діють мирні правила визначення норми.

П'ятий. Перенесення вихідних та робочих днів визначається трудовим або колективним договором. У разі відсутності положення в трудовому або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом роботодавця, а в разі за погодженням з профспілкою, якщо немає профспілки, то з представниками працівників. За потреби роботодавець може скоротити норму робочого часу та визначити ті дні, які були святковими, неробочими, днем, робота в якій не проводиться.

Давайте яскравий приклад. Наприклад, той саме 1 січня чи 25 грудня, чи, наприклад, День Конституції, День незалежності. І часто роботодавці, скажімо, за старою пам'яттю, і хочуть, щоби люди в цей день не працювали. Ну, тому що як би там не було, люди налаштовані і хочуть відвідати родини, побути з сім'єю, поїхати хтось до батьків, хтось навпаки хоче поїхати до дітей своїх. Так то роботодавець вправі зробити будь-який день, який вважає за потрібне, днем, робота в якій не проводиться. І на одному з уроків, ті, які будемо до кінця проходити, я буду говорити, як можна, скажімо, людям надати вихідні, дні додаткові на те саме 25 грудня, 1 січня тощо.

Далі. І ми можемо також скористатися частиною четвертою статті 67 і перенести робочі та вихідні дні. Перенесення ми оформлюємо наказом чи розпорядженням, але тут важливо, щоб працівники не втратили в заробітку. Це дуже важливо. Ми хоч і будемо встановлювати, скажімо, вихідні дні, але люди не мають втратити в заробітку. Заробіток за повністю відпрацьовану норму робочого часу має залишитися без змін.

Трудове законодавство. Якщо запитають: "А як його оформити, ці норми тривалості робочого часу?" В нормах трудового законодавства немає такої вимоги, що ми повинні наказом затверджувати норму тривалості робочого часу. Але для уникнення непорозумінь, й тим паче в умовах змін раніше обчислених норм тривалості робочого часу у зв'язку з воєнним станом, я все ж таки вважаю і рекомендую видати наказ. Це буде наказ основної діяльності і затвердити норми тривалості робочого часу на відповідний рік.

Давайте ще такий момент, я вам скажу нюансик. Якщо у вас норми тривалості робочого часу на підприємстві інші, ніж ті, що нам давали Міністерство економіки колись, пам'ятаєте, то все ж таки необхідно було прописувати це у вас в локальних актах і показувати, визначати вашу норму тривалості робочого часу. Хоч і в нормах законодавства не зазначається, що це має бути наказ, але це все одно має бути якийсь документ. Я кажу, що наказ, якщо можете створити якийсь інший документ, там розпорядження, можете створити інший документ, але встановити треба.

Чому? Пояснюю. Тому що, якщо у вас ніде не буде прописано, що у вас шестиденка, що у вас вихідний день понеділок, наприклад, коли будуть приходити на перевірку ті самі Держпраці, вони за замовчуванням розуміють, що у всіх п'ятиденка, нормальна тривалість робочого часу, всі працюють з понеділка по п'ятницю, з вихідними в суботу в неділю. Це база. Вони орієнтуються на базу, яка є в КзПП. Якщо в нас щось інше, ну, ми маємо це зазначити. Ось на цьому я хочу теж наголосити.

Як вчинити, коли воєнний стан буде продовжено? Тобто ви створили норму тривалості робочого часу з урахуванням того, що на сьогоднішній день, поки я пишу цей урок, у нас воєнний стан і ми розрахували норму ось так. А як вчинити, якщо воєнний стан буде продовжено? То в такому випадку ми видаємо слідуючий наказ про зміну норми робочого часу на відповідний місяць чи кілька місяців, наскільки там буде продовжено воєнний стан.

Ось приклад щодо жовтня про норму тривалості робочого часу в жовтні. Відповідно до указу президента України, а наказую встановити норму тривалості робочого часу в жовтні 23 робочих дні і 184 робочих години. Начальнику відділу кадрів Олені Мельник до 30 вересня довести наказ до відома працівників. Це було пов'язано з тим, що продовжили дію воєнного стану. Продовжили дію воєнного стану і затвердили нову норму(див. презентацію).

Я хочу запропонувати вам декілька розрахунків норми тривалості робочого часу для випадку, коли воєнний стан буде завершено не пізніше лютого і для ситуації, коли воєнний стан триватиме весь рік.

Норма тривалості робочого часу за календарем п'ятиденного робочого тижня. І тут я врахувала те, що воєнний стан буде припинено, наприклад, ось подивіться, які норми (див. презентацію). Січень-лютий, а у нас там нема взагалі святкових неробочих. А дальше в березні ми бачимо різничку. Березень, квітень, травень, червень. Там уже з'являються святкові дні, неробочі дні. І так само, коли розрахована норма тривалості робочого часу, відповідно були зменшені години перед святковими дні, ну, тобто на певні години перед святковими. І бачите, ось така норма тривалості робочого часу. Бачите, у рядку 7.1 припис: "Напередодні святкових і неробочих зменшено тривалість роботи на одну годину".

Слідуюча норма, а я буду говорити більш детально на наступному уроці. Ми тут прописали, що, наприклад, воєнний стан діє до кінця. Ось для шестиденки, для шестиденки ось тут сценарій я передбачила, за якого воєнний стан буде припинено лютого і аналогічно до п'ятиденки. Аналогічно до п'ятиденки в рядку 7 годин напередодні святкових і неробочих зменшено тривалість роботи на одну годину.

І часто було так: в людей шестиденка, але вони орієнтувались на календар п'ятиденки і потім запитують: "А як мені рахувати норму?" Наприклад, була така ситуація, запитує мене клієнтка і каже: "Як мені оплатити людям наднормові?" Ну і я почала розповідати про статті 106 Кодексу законів про працю тощо, оплачувати в подвійному розмірі, виясняти, що в них там оклад погодинна і потім в ході розмови випливає інформація, що вони в неї вихідні тільки в неділю. Кажу: "Це у вас постійно так". Каже: "Так, в нас шестиденка і один день, вихідний, неділя". І я тоді задумалась, кажу: "А звідки у вас знайшлися наднормові, якщо у вас один вихідний день є неділя?" Вона каже: "Ну як? Я ж порівнюю з тією нормою, яку нам Міністерство економіки дали. То в них норма ось така, а в нас же шестиденка, значить, є наднормові."

Ні, ні, для п'ятиденки своя норма, для шестиденки своя норма. І ми вирахували з нею кількість годин і вияснилось, що ніяких наднормових в неї не виникає. Ну, звісно, правильно прописали в локальних актах.

На цьому першому уроці ми з вами розібралися з такими базовими елементами, з базовими поняттями, що таке норма тривалості робочого часу, як її рахувати, що впливає, на що орієнтуватися. А уже в наступних уроках ми кожен момент і елемент розберемо більш детально.