Лектор відеокурсу
-
Галина Казначей
Експерт з питань трудового законодавства та оплати праці
Про що дізнаєтесь?
- Кадровий аудит: у чому полягає та як його провести без залучення сторонніх експертів
- Локальні документи роботодавця: перевірка на актуальність та узгодженість
- Аудит кадрових документів при прийнятті на роботу, фіксації робочого часу, установленні робочих режимів, наданні відпусток та звільненні: де ховаються помилки, як їх виявити та своєчасно виправити
- Трудовий договір та договір ЦПХ: як розвести поняття та не допустити навіть натяків на неоформлені трудові відносини
- Дисциплінарна та матеріальна відповідальність: законність притягнення працівника
Сертифікат учасника
5(14)
Кадровий аудит | Про курс
Галина Казначей
5(14)
4.9(54)
Урок 1. Кадровий аудит на підприємстві: мета, ділянки, документи для перевірки
Галина Казначей
4.9(54)
4.9(41)
Урок 2. Перевіряємо локальні документи роботодавця: колективний договір та ПВТР
Галина Казначей
4.9(41)
4.9(39)
Урок 3. Штатний розпис: ділянки для контролю Держпраці
Галина Казначей
4.9(39)
5(31)
Урок 4. Табель обліку використання робочого часу: типові помилки та виправлення, наявність Положення
Галина Казначей
5(31)
5(29)
Урок 5. Прийняття на роботу: пакет документів для безпечної роботи
Галина Казначей
5(29)
5(25)
Урок 6. Письмовий трудовий договір: перевіряємо обов’язкові елементи, визначаємося із доповненнями
Галина Казначей
5(25)
5(19)
Урок 7. Договір ЦПХ: шукаємо пункти, які не допустимо вказувати
Галина Казначей
5(19)
5(21)
Урок 8. Трудова книжка: виправлення записів та питання зберігання
Галина Казначей
5(21)
5(22)
Урок 9. Паперова трудова книжка закінчилася, втрачена, зіпсована: дії на підприємстві
Галина Казначей
5(22)
5(22)
Урок 10. Особова картка П-2 та особова справа: приводимо у відповідність з реаліями
Галина Казначей
5(22)
5(20)
Урок 11. Робочий час та час відпочинку: визначення норми, фіксація правил установлення та види зайнятості
Галина Казначей
5(20)
5(21)
Урок 12. Неповний робочий час: запровадження та норма тривалості робочого часу
Галина Казначей
5(21)
4.9(24)
Урок 13. Підсумований робочий час, графіки роботи/змінності: знаходимо помилки, що впливають на зарплату
Галина Казначей
4.9(24)
5(9)
Урок 14. Щорічні відпустки: помилки в оформленні та наданні
Галина Казначей
5(9)
5(8)
Урок 15. Соцвідпустки на дітей та інші оплачувані відпустки: увага на підтвердні документи
Галина Казначей
5(8)
5(7)
Урок 16. Відпустка без збереження зарплати: правильний порядок оформлення для уникнення питань від Держпраці
Галина Казначей
5(7)
5(9)
Урок 17. Переведення на іншу посаду: відображення та згода працівника
Галина Казначей
5(9)
5(7)
Урок 18. Зміна істотних умов праці: типові помилки, за які чіпляються Держпраці та суди
Галина Казначей
5(7)
5(8)
Урок 19. Відрядження: пакет документів та де у них ховаються помилки
Галина Казначей
5(8)
5(7)
Урок 20. Персональний військовий облік: приводимо у якісний вигляд документи, які перевіряє ТЦК
Галина Казначей
5(7)
5(7)
Урок 21. Призупинення дії трудового договору: визначення легітимності дії
Галина Казначей
5(7)
5(9)
Урок 22. Звільнення працівників: знаходимо помилки, обов’язкові для виправлення
Галина Казначей
5(9)
5(9)
Урок 23. Дисциплінарна відповідальність: законність та наслідки для подальших трудових відносин із працівником
Галина Казначей
5(9)
5(9)
Урок 24. Матеріальна відповідальність: визначаємо правильність договору
Галина Казначей
5(9)
5(11)
Урок 25. Обов’язкові медогляди: для кого та які підтвердні документи мають бути
Галина Казначей
5(11)
5(7)
Урок 26. Працівники з інвалідністю: підтвердні документи для зарахування у норматив 4 %
Галина Казначей
5(7)
5357
Відповідно до Вимог роботодавець має забезпечити за свій рахунок проведення медичних оглядів працівників відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246.
Крім того, роботодавець зобов’язаний за необхідності проводити лабораторні дослідження умов праці працівників з метою виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (зокрема щодо виявлення ризиків, пов’язаних із погіршенням зору, порушенням фізичного стану, стресом) та вживати заходів щодо усунення виявлених ризиків відповідно до статті 13 Закону України „Про охорону праці”.
https://if.dsp.gov.ua/novyny/pratsivnyky-shcho-pratsiuiut-za-komp-iuterom-povynni-prokhodyty-medychni-ohliady/
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім’я, по батькові виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну імені тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів (п. 2.13 Інструкції № 58). Слід закреслити дані, що зазнали змін, поверх написати нові. Так само і в П2, старі дані закреслюємо, а нові вписуємо . Також, про зміну прізвища зазначають в таких документах:
- штатно- посадова книга (якщо є на підприємстві);
- книга обліку руху трудових книжок та вкладишів до них
- алфавітні картки (якщо є на підприємстві);
- журнал обліку особових справ - розпорядчі документи (якщо працівницю включено, до комісії із соціального страхування, кваліфікаційної комісії тощо )
- якщо працівниця військовозобов'язана, то слід внести також зміни у відповідні облікові документи. - до трудового договору (контракту)(якщо оформлено письмово);
- графік відпусток;
- табель обліку використання робочого часу ;
- розрахунково-платіжна відомісті працівника тощо
2. накази на відпустки підписані працівниками. Щодо ЄСВ. Якщо працівник був у відпустці цілий місяць, тобто зовсім немає зарплати, (база нарахування нуль) , то й доплати ЄСВ до МЗП не буде. Якщо ж працівник був у відпустці лише частину місяця, а іншу частину працював, тоді слід буде зробити доплату ЄСВ до МЗП
Відповідно як бути із заступниками голови господарства. Дякую.
Ситуація: працівник повідомив, що його мобілізували. Підприємство видало наказ про увільнення від виконання трудових обов’язків зі збереженням середнього заробітку, але згодом ТЦК та СП повідомив, що не мобілізував цього працівника. Запитання: чи можна стягнути з працівника гроші у такій ситуації?
У відділі працюють електрики за змінним графіком роботи (підсумований робочий час) та старший електрик за п’ятиденним робочим графіком. В період відпустки змінника старший електрик стає в зміну замість відсутнього працівника. Його графік роботи коригують таким чином, щоб за місяць не перевищити норму тривалості робочого часу по п’ятиденці. В робочій інструкції старшого електрика зафіксовано заміщення відсутніх працівників.
На мою думку тут доцільно говорити, виконання обов'язків тимчасово-відсутнього працівника. Виконання обов’язків встановлюється в разі тимчасової відсутності працівника: на час його непрацездатності, відпустки тощо. На час виконання обов’язків працівник не звільняється від обов’язків за своєю основною посадою.
За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється доплата, розмір якої визначається колективним договором (ст. 105 КЗпП). Виконання обов’язків установлюється завжди на обмежений строк, який триває протягом відсутності працівника, обов’язки якого покладаються на іншого.
Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — це заміна працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли працівник поряд зі своєю основною роботою виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника.
Якщо посадовою інструкцією працівника передбачено виконання обов’язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов’язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу та без доплати.
За неподання форми № 3-ПН відповідальність не передбачена
На мою думку, для зручності, краще таку вакантну посаду прибрати з ШПР, якщо тривалий час її ніхто не займає.
• наявності посади у штатному розписі;
• посада головного інженера вакантна;
• обмеження на суміщення не встановлені документами підприємства або трудовим договором.
Текст у дужках, частіше, потребує уточнення або вибору. Але, бухгалтер (з дипломом магістра) — виняток із правила. Тож до штатного розпису, посадових інструкцій, тощо слід внести назву посади, вказану в КП, без будь-яких скорочень, а саме: бухгалтер (з дипломом магістра).
Або ж оберіть іншу назву з КП, наприклад бухгалтер з кодом КП 3433
- 1. сторона роботодавця (власник або уповноважений ним орган (особа) чи фізична особа, яка використовує найману працю, та/або її уповноважені представники, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи)
- 2. сторона працівників, (первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів на підприємстві, у фізичної особи, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники).
Як бачимо в КЗпП прямої відповіді на це запитання немає. В частині першій ст. 3 Закону про колективні договори указано, що сторонами колективного договору є:
- 1.сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи;
- 2.сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник).
Отже, що в КЗпП, що в Законі про колдоговори норми майже однакові і прямо не вказують та не конкретизують, хто саме може бути представником трудового колективу. Разом з тим згадані норми також і прямих заборон не встановлюють. Можна також піти і від зворотного і поставити запитання, а хто може бути представником сторони роботодавця? Як правило, представник роботодавця це — керівник підприємства або інші посадові особи підприємства, уповноважені роботодавцем на ведення колективних переговорів та укладення колдоговору.- Хто такі посадові особи?
- Згідно з п. 3 ст. 65 ГКУ, посадовими особами підприємства є - керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту.
- Також, автор рекомендує звернути увагу на лист Міністерства юстиції України від 22.02.2013 № 1332-0-26-13/11, в якому теж зазначають, хто є «посадовою особою».
- Для вирішення питання щодо визначення поняття "посадова особа" необхідно виходити з правозастосовної практики, яка зазначає, що головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність в неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.
- У свою чергу, відповідно до судової практики, яка склалася і знайшла своє відображення у відповідному узагальненні Верховного Суду України (йдеться про постанову Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 "Про судову практику у справах про хабарництво"), організаційно-розпорядчими обов'язками є обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
- У той же час під адміністративно-господарськими обов'язками розуміються обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
- Разом з тим і прямої заборони не встановлено аби трудовий колектив представляла посадова особа. Отже, враховуючи вищезазначене, старший інспектор з кадрів може бути представником від трудового колективу.
1. На підприємствах, які використовують найману працю, укладається колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові, соціально-економічні відносини між роботодавцем і працівниками, їх представниками. Питання укладення колективних договорів регулюються законодавством про колективні договори. (ст. 65 ГКУ);
2. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю. (ст. 11 КзПп)
3. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - підприємство). (ст. 2 Закону про колективні договори);
4. На новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін. (ст. 9 Закону про колективні договори)
- Тож, ключовим питанням щодо укладення колективного договору є - ініціатива з однієї із сторін! Також у ст. 10 Закону про колективні договори, зазначено, що укладенню передують колективні переговори. Будь-яка зі сторін письмово повідомляє іншу сторону про початок переговорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори.
- Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом.
- Таким чином, укладання колдоговору є обов’язковим, якщо є ініціатива хоча б однієї сторони. Разом з тим в нормах законодавства не зазначається, що для того аби не укладати колективні трудові договори, то треба робити якісь дії, як наприклад складати протоколи чи інші документи загальних зборів трудового колективу про недоцільність укладення колективного договору. Хоча, як показує практика, Держпраці під час перевірок такий «документ» вимагають у роботодавців, що на думку автора не є логічним і правомірним.
- Основна суть: є ініціатива – є колдоговір, немає ініціатив – той колдоговору немає й не потрібно завантажувати зайвою роботою з непотрібними документами відділ кадрів чи інших працівників підприємства.
Так само відпустка за ненормований робочий час теж є - щорічна додаткова відпустка. (ст. 8 Закону про відпустки)
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Щорічні додаткові відпустки надаються за робочий рік працівника. Чи потрібно в Наказах про надання відпусток та табелі обліку використання робочого часу розмежовувати ці види відпусток?
Зверніть увагу, в типовій формі Табелю обліку використання робочого часу для щорічних додаткових відпусток відведено спеціальний код «Д», а для щорічної основної, код «В». Отже в табелі слід їх розмежовувати, а не показувати усі з одним кодом «В». Таке відображення спростить облік використаних відпусток. Так само і особовій карті П-2, в розділі V «Відпустки», слід зазначати конкретний вид відпустки, тобто чи це щорічна основна чи щорічна додаткова.
Також і в наказі про надання відпусток необхідно різні види відпусток вказувати окремо, а саме: окремо зазначаєте період за який надається щорічна основна відпустка та щорічна додаткова відпустка і вказуєте кількість днів кожної відпустки окремо.
