Новий Закон про воєнний стан уже діє! Важливі цифри для кадровика
Про продовження воєнного стану було анонсовано давно – ще наприкінці липня з’явився Указ Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», за який швидко проголосувала Рада. Але залишалися певні формальності. І ось 17 серпня, за день до закінчення попереднього періоду воєнного стану, маємо підписаний і опублікований Закон України від 27.07.2023 № 3275-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено продовження воєнного стану ще на 90 діб.
При цьому багато дискусій виникло з приводу граничної дати закінчення цього нового періоду воєнного стану – до 15 або 16 листопада. Так ось ми з редакцією з’ясували: за новим Указом воєнний стан продовжено до ранку 16 листопада.
Отже, відпустка без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 і 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» може надаватися по 15 листопада включно, тобто по останній повний день дії продовженого воєнного періоду.
Також слід враховувати, що під час дії воєнного стану немає святкових і неробочих днів у розумінні ст. 73 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП). А це означає, що слід переглянути норми тривалості робочого часу для серпня і жовтня 2023 року. Вересня і листопада це не стосується, оскільки у цих місяцях святкових днів немає.
Так, для стандартної п’ятиденки норма тривалості робочого часу у серпні становить 23 робочі дні й 184 години, а для жовтня – 22 робочі дні й 176 години. Вважаю за потрібне нові норми тривалості робочого часу зафіксувати наказами.
Бажаєте, щоб працівники відпочивали 24 серпня та 1 жовтня, адже 1 жовтня у ст. 73 КЗпП тепер закріплений як святковий замість 14 жовтня? Що ж, у такому разі ці дні слід визнати днями, робота у які не проводиться, та вивести норму тривалості робочого часу.
Крім того, пам’ятайте, що 24 серпня та 1 жовтня слід враховувати як звичайні календарні дні при визначенні періоду щорічної відпустки й соцвідпустки на дітей.
Також зауважу, що продовжено ще на 90 діб і період загальної мобілізації (Указ Президента України від 26.07.2023 № 452/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затверджений Законом України від 27.07.2023 № 3276-IX). Якщо вашого працівника призвали до військової служби за призовом під час мобілізації, то слід видати наказ про увільнення та зберігати за таким працівником місце роботи і посаду. А за педпрацівниками та науково-педагогічними працівниками також слід зберігати середній заробіток.
До речі, розділ «Довідники» уже містить оновлену інформацію про період воєнного стану та норми тривалості робочого часу з урахуванням прийнятих Закону і Указу про продовження дії воєнного стану. А от про вплив продовженого воєнного стану на робочий час, відпустку без збереження зарплати поговоримо 22 серпня на вебінарі «Відпустка без збереження зарплати & Робочий час: нові умови та накази для воєнного стану + підготовка до 1 вересня». Участь безкоштовна, приєднуйтеся.
Призупинення дії трудового договору: чи заносити запис у трудову книжку
Під час дії воєнного стану діє Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), стаття 13 якого передбачає нове поняття у трудовому законодавстві, а саме – призупинення дії трудового договору. Нагадаю, що призупинення дії трудового договору можливе виключно під час дії воєнного стану, якщо і працівник і роботодавець не можуть виконувати свої зобов’язання за трудовим договором через збройною агресією проти України.
При цьому Держпраці нагадує, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, тобто працівник залишається працівником, а роботодавець – його роботодавцем.
Чи вносити запис до паперової трудової книжки про призупинення дії трудового договору? Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. № 58, взагалі не містить поняття призупинення дії трудового договору, немає вказівок з цього приводу ані у ст. 13 Закону № 2136, ані у ст. 48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971.
Тому Держпраці цілком обґрунтовано роз’яснює: запис про призупинення дії трудового договору до трудової книжки не вноситься, навіть на прохання працівника.
При цьому зауважу, що запис про призупинення дії трудового договору не вноситься саме до паперової трудової книжки.
Але зараз паралельно із паперовою трудовою книжкою існує так звана електронна трудова, тобто відомості про трудову діяльність працівника, які накопичуються на порталі Пенсійного фонду. Наповнення е-трудової унормовано у Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, затвердженому постановою правління ПФУ від 12.03.2021 р. № 11-1. Так ось згідно із цим Порядком відомості про призупинення дії трудового договору мають відображатися у е-трудовій. Оскільки призупинення дії трудового договору не відображається в Об’єднаній зарплатній звітності, то відповідно інформація про таке призупинення не потрапляє до е-трудової автоматично. А тому для відображення призупинення дії трудового договору у відомостях про трудову діяльність застрахованої особи на порталі Пенсійного фонду страхувальник, тобто роботодавець, має сформувати xml-файл та подати його через кабінет страхувальника на порталі Пенсійного фонду.
Докладніше про формування електронної трудової у перехідний період розповість Яна Ярошенко 25 серпня на безкоштовному вебінарі «Електронна трудова книжка: обов'язок роботодавця з формування та лайфхаки для заповнення». А от про роботу на порталі Пенсійного фонду з відомостями про трудову діяльність, у тому числі про створення xml-файл, розповідає Ольга Хільчук в авторському курсі «Кабінет роботодавця на порталі ПФУ: алгоритми роботи з е-трудовими та е-лікарняними».
Додаткова відпустка учасникам бойових дій: доступна тільки днями відпочинку
Ст. 162 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) передбачено надання учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 14 календарних днів.
Так ось Держпраці роз’яснює: «У разі невикористання зазначеної додаткової відпустки, її не можна перенести на наступний календарний рік, не можна подовжити у разі хвороби працівника та не можна ділити на частини. Отже, законодавством не передбачено можливості заміни зазначеної додаткової відпустки грошовою компенсацією».
І це цілком обґрунтований висновок. Пояснюю. У Законі про відпустки, дійсно, передбачено, що щорічна відпустка або соцвідпустка може бути перенесена або продовжена у разі, якщо на її період припадає, наприклад, тимчасова непрацездатність працівника. Тільки щорічна відпустка за певних умов може бути частково замінена грошовою компенсацію за певних умов. При звільненні обов’язково виплачують грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей. Вважається, що щорічна відпустка і соцвідпустка на дітей не мають строку давності, по завершенню якого працівник втрачає право на використання накопичених днів. Тобто, наприклад, якщо працівник продовжує трудові відносини і не скористається щорічною відпусткою або соцвідпусткою на дітей у 2023 році, то ці дні він має право використати у 2024 році.
Проте вказані особливості передбачені для щорічних відпусток і соцвідпустки на дітей. Але додаткова «бойова» відпустка не відноситься до щорічної або соцвідпустки на дітей. Відповідно на додаткову «бойову» відпустку не поширюються правила надання щорічної відпустки і соцвідпустки на дітей.
Отже, додаткова «бойова» відпустка не підлягає перенесенню чи продовженню, якщо на її період припадає засвідчена тимчасова непрацездатність працівника. Крім того, додаткова «бойова» відпустка не підлягає грошовій компенсації ані при у процесі трудових відносин, ані при звільненні. Тобто працівник має саме використати, тобто взяти днями відпочинку, додаткову «бойову» відпустку. Також зверніть увагу: якщо працівник не скористався додатковою «бойовою» відпустку у 2023 році, то дні цієї відпустки за 2023 рік згорають. Тобто у 2024 році у працівника буде право на додаткову «бойову» відпустку виключно тривалістю 14 календарних днів за 2024 рік.
Для оформлення додаткової «бойової» відпустки працівник має написати заяву із додаванням копій документів, що підтверджують його статус, а роботодавець видати наказ. Зразки заяви і наказу є в нашій рубриці «Документи».
Відпустка при народженні дитини: чи є відстрочка для використання
Держпраці приділила увагу наступному питанню: чи може роботодавець відмовити батькові у наданні відпустки при народженні дитини та чи можливо перенести її на період після закінчення воєнного стану?
Надана відповідь повністю відповідає чинному законодавству.
Нагадаємо, що одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини – це відносно новий вид відпустки, передбачений ст. 191 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-вр «Про відпустки» та Порядком надання відпустки при народженні дитини, затвердженим постановою КМУ від 07.07.2021 № 693.
Відпустка при народженні дитини надається тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Скористатися нею може одна з наступних осіб:
- чоловік, дружина якого народила дитину;
- батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
- баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).
Зверніть увагу на обмеження: відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини. Відповідно після закінчення 104-денного періоду з дня народження дитини працівник втрачає право на отримання такого виду відпустки і таку відпустку не може бути перенесено на період після закінчення дії воєнного стану.
Ще більше про цей та інші види відпусток на дітей ви може дізнатися з нашого спеціального відеокурсу «Відпустки на дітей під час воєнного стану: оформлення, поради та документи».
Особі з інвалідністю відмовити у працевлаштуванні не можна… майже
В якому випадку особі з інвалідністю може бути відмовлено у працевлаштуванні?
На це питання Держпраці відповідає, цитуючи ч. 3 ст. 17 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»:
«Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю».
Отже, відмовити особі в працевлаштуванні через те, що їй встановлено інвалідність, не можна. Єдиний випадок, коли це можливо, це наявність у висновку МСЕК заборони виконувати ті чи інші роботи. Але тут, як бачите, відмова не через наявність інвалідності, а саме через певні нюанси у стані здоров’я.
До речі, не забувайте, що ще є час виконати норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік. Зокрема, зверніть увагу на показник середньооблікової кількості штатних працівників. В розрахунках вам допоможе наш довідник «Кого (не)включати до СКШП».
Відрядження за основним місцем роботи: що «малювати» в Табелі за сумісництвом?
Відрядження за основним місцем роботи, як відобразити працівнику в Табелі обліку робочого часу за сумісництвом?
На це питання відповідає Держпраці. Так, на час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, яке її відрядило. Про це визначено у п. 13 «бюджетної» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59. Тобто за дні перебування працівника у відрядженні з основного місця роботи оплата за місцем роботи за сумісництвом не здійснюється. Більш того, чинним законодавством не передбачено надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на роботі за сумісництвом у разі, коли за основним місцем роботи він перебуває у відрядженні.
Таким чином, Держпраці доходить висновку: у Табелі обліку використання робочого часу можна вказати позначку «НЗ» або позначку «ІН».
Проте, на нашу думку, якщо ми маємо підтвердження відрядження працівника за основним місцем роботи, то за сумісництвом його відсутність оптимальніше помічати у табелі позначкою «І» - інші причини неявок. І цей момент краще зафіксувати у Положенні про робочий час на вашому підприємстві.
Якщо ви досі плутаєте «сумісництво» та «суміщення» або ж маєте сумніви, що можна при працевлаштуванні сумісника, а що – ні, то пропонуємо вам раз і назавжди закрити всі питання для себе з цієї теми. На майстер-класі «Сумісництво у нових реаліях: (не)заборони, оформлення, трудові книжки, військовий облік» Яна Ярошенко розвінчала багато міфів, пов’язаних із сумісництвом у сучасних реаліях. А якщо ви бажаєте більше поглиблено дослідити тему, то пропонуємо вам наш спеціальний відеокурс на 16 відеоуроків «Сумісництво у сучасних умовах».