Відеоблоги

Коротко про головне за тиждень 02-06.10.2023

Оберіть тему для перегляду

4.6(20)

Оцініть відео:

Видача трудової книжки працівнику: чи можна без звільнення

00:03:26

Людмила Смердова

4.6(20)

Оцініть відео:

4.6(13)

Оцініть відео:

Трудовий договір призупинено: як надати щорічну відпустку

00:03:16

Людмила Смердова

4.6(13)

Оцініть відео:

5(9)

Оцініть відео:

Графік відпусток. Послаблення тільки для роботодавців в районах активних бойових дій

00:03:08

Людмила Смердова

5(9)

Оцініть відео:

4.8(10)

Оцініть відео:

«Комп’ютерна відпустка»: кому й скільки

00:01:41

Людмила Смердова

4.8(10)

Оцініть відео:

5(9)

Оцініть відео:

Чи може директор звільнитися за власним бажанням

00:02:29

Людмила Смердова

5(9)

Оцініть відео:

5(9)

Оцініть відео:

Домашні працівники в законі: коли очікувати доповнення до КЗпП

00:03:25

Людмила Смердова

5(9)

Оцініть відео:

Видача трудової книжки працівнику: чи можна без звільнення

Одразу зауважу, що зараз на підприємстві можуть зберігатися паперові трудові книжки виключно тих працівників, з якими трудові відносини виникли 10 червня 2021 року.

Тож коли потрібно і можна видати працівнику на зберігання паперову трудову книжку? На це питання відповідає Держпраці. Давайте і ми проаналізуємо роз’яснення цієї служби. 

Отже, як визначає Держпраці, паперові трудові книжки видаються на зберігання працівникам у 3 випадках. Перший випадок: у разі звільнення працівника. При цьому Держпраці посилається на ст. 47 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП). Але насправді це не коректно. Справа у тому, що усі норми КЗпП уже зорієнтовані на те, що паперова трудова книжка зберігається у працівника. Тому насправді про видачу паперової трудової книжки при звільненні працівника, якщо трудова досі зберігається на підприємстві, визначено у п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мінʼюсту та Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 № 58. При цьому, оскільки трудова книжка ще зберігається на підприємстві, роботодавець зобов’язаний внести запис про звільнення без будь-яких додаткових вимог від працівника. 

Другий випадок для видачі трудової книжки працівнику. Після завершення включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб відомостей про трудову діяльність працівників. Тут Держпраці цілком вірно посилається на Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 05.02.2021 № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі», цитуючи виключно норму. А нам би так хотілося подробиць з приводу застосування цієї норми. Адже й досі незрозуміло, що розуміти під завершенням цих робіт, тобто чи можна видати паперову трудову книжку працівнику після подання скан-копій його паперової трудової книжки до Пенсійного фонду та успішного її опрацювання? Або потрібно чекати червня аж 2026 року, щоб після остаточного переходу на електронну трудову, віддати працівнику на зберігання його паперову трудову книжку. Що ж відповіді у роз’ясненні Держпраці немає. Тому не раджу безпідставно віддавати паперову трудову книжку працівнику на зберігання після подання її скан-копії до Пенсійного фонду.

Третій випадок, на який вказує Пенсійний фонд із посиланням на ст. 7 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Суть зводиться до того, що роботодавець, який знаходиться у зоні активних бойових дій, має право самостійно прийняти рішення про видачу на зберігання паперових трудових книжок працівникам. Особливо, коли відчуває ненадійність її зберігання на підприємстві.

А от чи можна віддати на зберігання працівнику паперову трудову книжку без звільнення, якщо підприємство не перебуває в районі активних бойових дій? На жаль, Держпраці вкотре не надав прямої відповіді на це питання. Проте, враховуючи воєнний стан на усій території нашої країни, ми вважаємо, що у роботодавця є право віддати на зберігання працівнику паперову трудову книжку навіть без звільнення й незалежно від місця розташування підприємства. Але зробити це потрібно безпечно: працівник має написати заяву про видачу трудової книжки, на підставі якої видається наказ. Зразки заяви і наказу є у нашій рубриці Документи на Кадроленд.

Трудовий договір призупинено: як надати щорічну відпустку

Держпраці звернуло увагу на непросту ситуацію: з працівником призупинено дію трудового договору – як йому надати щорічну відпустку? Я б сказала, що основне запитання у такій ситуації: відновлювати або ні дію трудового договору для цілей надання щорічної відпустки?

Держпраці підійшло до цього питання зважено. З одного боку, йдеться про процес, який існує виключно під час воєнного стану, – це призупинення дії трудового договору. Призупинення – це не звільнення, а умовно кажучи заморожування трудових відносин. Працівник і роботодавець продовжують перебувати у трудових відносинах, але жодних дій за трудовим договором не відбувається.

З іншого боку, як тлумачить Держпраці, надання щорічної відпустки - це гарантоване законом певне число вільних від роботи календарних днів, що надаються щороку всім працівникам для відпочинку і відновлення працездатності із збереженням місця роботи і зарплати.  

Держпраці зводить до купи надані аргументи та доходить висновку: Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) та іншими законодавчими актами не встановлені вимоги щодо поновлення дії трудового договору, або інші особливі умови щодо процедури надання працівникам, з якими призупинена дія трудових договорів, щорічних відпусток. Отже, роботодавець вправі надати працівнику за його заявою або відповідно до графіку щорічну відпустку. 

Проте тут маємо згадати роз’яснення минулого тижня. В ньому Пенсійний фонд розповідав про надання іншого виду відпустки при призупиненому трудовому договорі. І тоді Пенсійний фонд роз’яснював, що для надання відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами потрібно відновити дію трудового договору, а уже потім надавати декретну відпустку.

Чому різниться думка Пенсійного фонду та Держпраці на надання відпустки під час призупинення дії трудового договору залежно від виду відпустки? На це питання ми навряд чи дочекаємося відповіді. Тому висловлю свою думку. Дивіться, про призупинення дії трудового договору у нас вказано виключно у ст. 13 Закону № 2136. І там дійсно немає жодним подробиць з приводу того, як надавати відпустки при призупиненні дії трудового договору. А більше про призупинення дії трудового договору у законодавстві ні слова. Але тут як раз і слід пригадати, що призупинення дії трудового договору – це припинення виконання зобов’язань по трудовому договору і працівником, і роботодавцем. Тобто трудові відносини тривають, але жодних додаткових дій по цьому трудовому договору не здійснюється. Тому я вважаю, що безпечніше відновити дію трудового договору, надати щорічну або інший вид відпустки, а далі за потреби знову призупинити дію трудового договору.

Вважаєте так само? Тоді вам стане у нагоді зразок наказу про відновлення дії та умов призупиненого трудового договору, який ви можете знайти у нашому сервісі «Документи».  

Графік відпусток. Послаблення тільки для роботодавців в районах активних бойових дій 

Інспекція праці, як-то кажуть «в тренді», і теж вже готується до складання графіку відпусток. 

Зокрема, роботодавцям нагадали основи, передбачені ст. 10 Закон про відпустки.

По-перше, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем та погоджуються профспілкою чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Уточнимо, що графік відпусток може бути затверджено окремим наказом або ж безпосередньо директором. 

По-друге, графік відпусток доводиться до відома всіх працівників. Тут одразу додамо про ст. 29 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 та ст. 7 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Ці норми передбачають, що ознайомлення з графіком відпусток може відбуватися не в класичний спосіб, а так, як домовляться сторони. Головне, що альтернативні способи комунікації й використання електронного цифрового підпису були зафіксовані письмово, наприклад у наказі.

По-третє, конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну. Зауважте, що ознайомлення працівника під підпис з графіком відпусток не позбавляє роботодавця необхідності письмово повідомляти про дату початку відпустки. 

Водночас воєнний стан часами радикально впливає на документообіг і кадровий облік. Чи є якісь скасування чи послаблення для роботодавців щодо графіка відпусток? Держпраці роз’яснює наступним чином: у загальному випадку графік відпусток під час дії воєнного стану складати обов’язково. Тут скасувань немає.

Однак, якщо роботодавцем провадиться діяльність у районах активних бойових дій, питання складання графіків або встановлення іншого порядку черговості надання відпусток вирішується роботодавцем самостійно. І тут Держпраці посилається на ст. 7 Закону № 2136. Фактично це означає, що роботодавець може змінювати черговість надання відпусток, передбачених графіками, або ж взагалі не складати графік відпусток. Підкреслюємо: важливе саме розташування роботодавця в районах активних бойових дій. Отже, послаблення стосуються далеко не всіх роботодавців.  

Як підготуватися до складання графіка відпусток на 2024 рік, розповідала Яна Ярошенко на онлайн-форумі «Щорічні відпустки та трудові книжки: гарячі новації, практичні поради та підготовка до 2024 року». 

«Комп’ютерна відпустка»: кому й скільки

Нещодавно Держпраці уточнила умови надання відпустки «за особливість» працівникам, які працюють за комп’ютером. Тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу з комп’ютером передбачена підрозділом «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку виробництв, робіт, професій і посад (додаток 2), затвердженого постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290. Максимальний термін такої відпустки становить 4 календарних дні на рік. 

При цьому додаткову відпустку за особливий характер праці надають пропорційно до фактично відпрацьованого часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Це прямо передбачено п. 6 і 7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників,  робота  яких   пов'язана   з   підвищеним нервово-емоційним  та інтелектуальним навантаженням або виконується  в  особливих  природних   географічних  і геологічних  умовах  та  умовах  підвищеного ризику для здоров'я,  що дає право на щорічну додаткову  відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.01.1998 № 16. 

Отже, право на щорічну додаткову оплачувану відпустку за особливий характер праці мають працівники, робота яких саме з комп’ютером становить не менше як половину тривалості робочого дня. Облік часу, відпрацьованого по кожному виду робіт, здійснюється роботодавцем.

Умова про надання щорічної додаткової відпустки за роботу із комп’ютером та її тривалість залежно від посади мають бути закріплені у колективному договору або Положенні про відпустки.

Маєте запитання з приводу щорічної додаткової відпустки за роботу із комп’ютером, задайте його у нашому сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь протягом доби.

Чи може директор звільнитися за власним бажанням

Відомо, що про звільнення за власним бажанням працівник має попередити керівника за 2 тижні. А що як звузити питання: чи може керівник юридичної особи звільнитися за власним бажанням, попередивши власника за 2 тижні? 

Держпраці роз’яснює так. 

Однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Далі Держпраці посилається на норми Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП) (щоправда, не конкретизує статтю) і зазначає, що право на звільнення за власним бажанням директор може реалізувати за умови: 

  1. подання/надіслання за два тижні до дати звільнення заяви про звільнення за власним бажанням, 
  2. письмового повідомлення усіх учасників Товариства про його наміри щодо звільнення з посади та скликання загальних зборів учасників Товариства, на яких і повинно бути вирішено питання щодо його звільнення.

Уточнимо, що про попередження про звільнення за 2 тижні йдеться у ст. 38 КЗпП, тобто у разі розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. Причому в нормі зазначено тільки про подання відповідного повідомлення працівником. Жодної конкретики щодо звільнення саме директора там немає. Як і обов’язку письмово повідомити учасників Товариства про наміри звільнитися. 

Чи означає це, що таке повідомлення не обов’язкове і збори скликати не потрібно? Ні, не означає. Зверніть увагу, що призначення та звільнення керівника відбувається на підставі прийнятого рішення загальних зборів учасників юридичної особи. Тож збори мають бути скликані. А для цього слід належним чином повідомити учасників Товариства. Саме на директора, який ініціює питання про проведення загальних зборів учасників Товариства, покладено обов’язок щодо належного повідомлення всіх учасників Товариства про скликання і проведення загальних зборів учасників у порядку, який передбачено нормами чинного законодавства і Статутом Товариства. 

Резюме: за умови дотримання директором вказаного порядку та вчинення ним відповідних дій, учасники товариства зобов’язані розглянути відповідну заяву директора і прийняти рішення щодо його звільнення. 

Більше нюансів, які супроводжують звільнення працівників, розглянуто Тетяною Донець на курсі «Трудові відносини в умовах воєнного стану». 

Домашні працівники в законі: коли очікувати доповнення до КЗпП

Третього жовтня відбулося чергове засідання Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Насамперед Комітет розглянув законопроєкт № 5695, який пропонуються зміни, зокрема, до Кодексу законів про працю, а також Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і Закону України  від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо регулювання праці домашніх працівників. Так ось Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроєкт № 5695 у другому читанні й у цілому як Закон.

Нагадаю, що законопроектом пропонується узаконити працю осіб, які здійснюють хатні роботи вдома. При цьому роботодавцем вважається фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства.

З домашніми працівниками укладатиметься письмовий трудовий договір або контракт у письмовій формі, у якому визначають види робіт, розмір зарплати, тривалість робочого часу і відпочинку, право на щорічну відпустку. При прийнятті і звільненні домашніх працівників роботодавець повідомлятиме податківців. 

Домашні працівники отримають право на добровільну сплату ЄСВ та право на допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Коли ми отримаємо остаточний Закон і яким буде його текст наразі достовірно сказати не можна. У разі його остаточного прийняття, ми вас проінформуємо.