Коротко про головне за тиждень 20-24.11.2023

Новий Закон про зміни у відпустках та компенсаціях: ТОП-7 новацій

Верховною Радою на базі законопроєкту № 8313 прийнято Закон, яким передбачено внесення змін до Закону про відпустки, Кодексу законів про працю, Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) та інших. Як бачимо, новації стосуються саме трудового законодавства, тому важливо кожному кадровику ознайомитися із ними докладно.

Отже, перш за все поговоримо про грошову компенсацію. Внесено зміни до ст. 24 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки), яка передбачає, що у разі, зокрема, мобілізації працівників їм може бути виплачена грошова компенсація за невикористані на момент призову дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей. При цьому підкреслю, що умови для виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та соцвідпустки на дітей при звільненні, а також грошової компенсації за щорічну відпустку без звільнення залишилися без змін.  

Якщо ми вже заговорили про мобілізованих працівників, то варто відзначити ще одним момент. За педагогічними та науково-педагогічними працівниками, які мобілізовані, не зберігається середній заробіток. Відповідні зміни внесено до Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту».

Новації є й у відпустках без збереження зарплати. Перш за все максимальна тривалість відпустки без збереження зарплати через сімейні обставини збільшена з 15 до 30 календарних днів. Тобто тепер працівник може скористатися неоплачуваною відпусткою за сімейними обставинами тривалістю до 30 календарних днів за календарний рік. Відповідні зміни прописано у ст. 26 Закону про відпустки.

А ще у ст. 26 Закону про відпустки додалися нові обставини для надання відпустки без збереження зарплати. Зокрема, така відпустка може бути надана у разі виникнення загрози збройної агресії проти України. Така відпустка надається за згодою між працівником і роботодавцем. Її тривалість визначається угодою сторін, але у рамках обставин для її надання. Слід відзначити, що така підстава для неоплачуваної відпустки перегукується з відпусткою без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, яка також зазнала змін.

Крім того, до ст. 25 Закону про відпустки додана нова підстава для надання відпустки без збереження зарплати. Так, працівникам, які стали до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, може бути надана неоплачувана відпустка тривалістю до 60 календарних днів. Зауважу, що така відпустка надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку, тобто за наявності заяви від працівника, роботодавець не має право відмовити у наданні відпустки без збереження зарплати за ст. 25 Закону про відпустки.

У ст. 12 Закону № 2136 з’явилися нові категорії працівників, яким під час дії воєнного стану може бути відмовлено у наданні відпусток (крім відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами та відпустці до 3 років). Отже, роботодавець має право відмовити у наданні відпусток працівникам, залучених до виконання робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Раніше це стосувалося виключно працівників, які виконують роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

Ще одна новація, викладена у ст. 67 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971. Так ось у цій статті скасовано усі згадування про розпорядження Кабміну щодо перенесення вихідних та робочих днів для оптимального відзначання святкових днів. Натомість тепер перенесення вихідних та робочих днів визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з профспілкою. 

Крім того, зміни торкнулися відпустки при народженні дитини, творчої відпустки, відпусток для підготовки та участі в спортивних змаганнях, відпустки у зв'язку з профспілковим навчанням.

Про новації у відпустках та компенсаціях розповідає Яна Ярошенко в гарячому випуску Kadrolive. Детальніше усі зміни ми проаналізуємо на вебінарах 28 і 30 листопада, реєструйтеся за посиланням.

Закон про володіння англійською мовою підтримано парламентом: для яких посад стане обов’язковим

Верховною Радою України підтримано законопроєкт № 9432 про застосування англійської мови в Україні. Цей законопроєкт прийнято за основу й готується до другого читання. 

Зокрема, передбачається, що володіння англійською мовою стане обов’язковим для таких посад:

• державної служби категорії "А";

• державної служби категорій "Б" і "В", перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

• голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників;

• військовослужбовців офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

• поліцейських середнього та вищого складу Національної поліції України, посад начальницького складу інших правоохоронних органів, посад начальницького складу служби цивільного захисту, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

• прокурорів;

• у податкових та митних органах, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

• керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ймовірніше за все законопроєкт набуде офіційного статусу Закону, єдине питання – коли він почне застосовуватися, у якій редакції та для яких посад врешті решт знання англійської мови стане обов’язковим.

Ну а поки такі вимоги до посад ще у перспективі, пропоную ознайомитися із сучасними умовами прийняття на роботу, вимог до кандидатів у нашому курсі «Професія. Кадровик з нуля».

Передача скан-копій трудової книжки до ПФУ: чий обов’язок – працівника чи роботодавця?

Пенсійний фонд нагадує про передачу відомостей з паперової трудової книжки до порталу власне Пенсійного фонду. Зауважу, що така передача може відбуватися двома способами:

1. Сканується паперова трудова книжка і через кабінет страхувальника або застрахованої особи на порталі ПФУ завантажуються скан-копії паперової трудової книжки.

2. Через кабінет страхувальника або застрахованої особи на порталі ПФУ відтворюються записи із паперової трудової книжки в «ручному режимі», тобто кожний запис вноситься окремо прямо у відповідному кабінеті. Тобто відбувається процес оцифрування. 

Враховуючи те, що передача скан-копій зараз більш оптимальний варіант, при передачі відомостей з паперової трудової книжки до Пенсійного фонду застосовують саме його. 

Отже, зараз скан-копії паперової трудової книжки можуть бути передані до ПФУ: 

• або працівником, який звертається до ПФУ особисто, тобто очно; 

• або працівником через кабінет застрахованої особи на порталі ПФУ; 

• або роботодавцем, тобто страхувальником, або представником роботодавця/страхувальника (наприклад, інспектором з кадрів) через кабінет страхувальника на порталі ПФУ. 

Зверніть увагу, що у роботодавця немає безумовного обов’язку з передачі скан-копій паперових трудових книжок працівників до ПФУ. 

Тобто передати скан-копії паперової трудової книжки до порталу Пенсійного фонду може або працівник, або роботодавець. Враховуючи це, фахівці Пенсійного фонду наводять алгоритми для працівника та роботодавця, як передати скан-копії трудової книжки до Пенсійного фонду. 

Крім того, у роз’ясненні додано, що після оцифрування трудової книжки подальше внесення записів про прийняття/звільнення/ переведення працівника в електронну трудову книжку здійснює роботодавець.

Бажаєте дізнатися, як працювати з електронною трудовою? Тоді рекомендую до перегляду лекцію «Щорічні відпустки & Трудові книжки на межі 2023/2024 років».

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: чи потрібна письмова форма під час воєнного стану

Нагадаю, що трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це вид трудового договору, особливості укладення якого регулюються ст. 21-1 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП). Його специфіка полягає у тому, що виконання робіт за договором відбувається на непостійній основі за нестандартних умов праці, коли роботодавець надає і оплачує роботу, а працівник її виконує лише за наявності. Ст. 24 КЗпП диктує, що такий договір обов’язково укладається  у письмовій формі. 

Водночас під час дії воєнного стану залишається в силі норма ст. 2 Закону № 2136, яка дозволяє сторонам самостійно визначати форму трудового договору. Тобто вимогу про укладання трудового договору у письмовій формі виконувати не обов’язково.

Однак, Держпраці настійно рекомендує не відступати від письмового оформлення договорів з нефіксованим робочим часом. Та на пряме питання: «Чи потрібно укладати письмовий трудовий договір з нефіксованим робочим часом? надає пряму відповідь: «Укладення трудового договору у письмовому вигляді при прийнятті на роботу працівника з нефіксованим робочим часом є обов’язковим відповідно до вимог пункту 62 частини першої статті 24 КЗпП України». Далі Держпраці радить, що з метою запобіганню виникненню трудових спорів, рекомендуємо фіксувати умови трудового договору з нефіксованим робочим часом у письмовій формі.

Експерти KadroLand також підтримують цю позицію та радять у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом детально прописувати всі умови трудових відносин. Тобто, бажано, всі нюанси про права і обов’язки працівника та роботодавця, способи, розміри і строки оплати праці, надання відпусток, підстави припинення трудових відносин та ін. викладати саме у письмовій формі, щоб у майбутньому уникнути трудових спорів. При цьому дотримуватися письмової форми трудового договору з нефіксованим робочим часом варто навіть під час дії воєнного стану. 

І не забувайте, що наказом Мінекономіки від 26.10.2022 № 4179 затверджено примірну форму трудового договору з нефіксованим робочим часом. Однак роботодавець може розробити її і самостійно. Для цього скористайтеся готовими зразками договорів (у примірній або довільній формі), які вже розроблені нашими фахівцями, тож не витрачайте час та завантажуйте їх у сервісі «Документи».

Обмін заявами та наказами через месенджери: як легалізувати

Зараз багато роботодавців та працівників обмінюються заявами та наказами через месенджери. Чи законний цей спосіб? Держпраці у своєму роз’ясненні перш за все керується нормою ст. 7 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), у якій вказано, що у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником. 

У Держпраці пояснили, що в період дії воєнного стану роботодавець і працівник можуть домовитися про будь-який доступний спосіб електронної комунікації, обраний за згодою сторін. Це означає, що накази та будь-які інші документи й повідомлення, пов’язані з питаннями трудових відносин, можуть пересилатися альтернативними засобами зв’язку (електронна пошта, месенджери тощо). Однак такий спосіб комунікації обов’язково слід узгодити заздалегідь. Узгодження може бути підтверджене, наприклад, розпорядженням або наказом роботодавця чи наявністю певних положень у трудовому договорі. 

Зауважу, що альтернативні способи обміну кадровими документами можна запровадити і на постійній основі завдяки ст. 29 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП). При цьому способи обміну кадровими документами (через які месенджери або за допомогою якої програми), а також застосування ЕЦП варто прописати в окремому наказі й довести його до відома працівників.

Маєте запитання з приводу оформлення або обміну кадровими документами? Ставте його у нашому сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин.

Анонсовано зміни у військовому обліку та відстрочках: до чого готуватися

Представник Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки повідомляє, що Комітетом готується до реєстрації великий законопроєкт щодо мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Запропоновані правки доволі обширні, тож розглянемо основні з них.

Перш за все передбачається скасувати заборону на надання відомостей про реєстрацію місця проживання чи перебування призовниками, військовозобов’язаними та резервістами при укладанні трудового договору. Нагадаю, що зараз ст. 25 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП) установлено заборону для роботодавця вимагати від будь-якої особи, яка працевлаштовується, відомості про місце проживання чи реєстрації. Й відповідно, якщо працівник, який є військовозобов’язаним, призовником або резервістам, не надає такі дані роботодавцю, то це впливає на ведення військового обліку на підприємстві, зокрема на заповнення Списків.

Також пропонується розширити перелік осіб, які беруться на військовий облік, зокрема: які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;  які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі зі звільненням від відбування покарання; яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (середнього начальницького) складу або, які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.

Зміни торкнуться і відстрочок. Передбачаються правки до порядку надання відстрочки від призову громадянам, які здобувають передвищу та вищу освіту. Ймовірніше за все відстрочка буде скасована для тих, хто здобуває другу й більше вищу освіту. Торкнуться зміни і права на відстрочку від призову на військову службу педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти.

Підкреслю, що зараз йдеться про ініціативи. 

А ось про сьогоденні завдання, які стоять перед відповідальним за ведення військового обліку, у тому числі про складання Списків персонального військового обліку у 2024 році розповідала Тетяна Донець на вебінарі, запис доступний усім передплатникам за посиланням.