Вам не потрібна згода працівника на роботу за сумісництвом на повний робочий день під час відпустки за основним місцем роботи, надалі можете провести або звільнення-прийняття за основним місцем роботи або зміну умов трудового договору.

Кандидата на роботу, в якого є основне місце роботи, можна прийняти на іншу роботу, але лише за сумісництвом – адже у працівника не може бути двох основних місць роботи. Водночас, робочий день може бути повним – відповідно до ст. 102-1 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n633) сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві (тобто час роботи за основним місцем не повинен співпадати з часом роботи за сумісництвом), а оскільки наразі Ваш майбутній працівник повністю вільний від основної роботи (адже він перебуває у відпустці), то Ви можете прийняти його на роботу за сумісництвом і на умовах повного робочого часу (відображати у заяві та наказі те, що наразі працівник за основним місцем роботи перебуває у відпустці, не потрібно). Тож це мають бути «стандартні» заява та наказ про прийняття на роботу за сумісництвом, але на повний робочий час (зразки таких заяви та наказу є у нашому розділі «Документи» за посиланнями: https://api.kadroland.com/documents/download/9339 (заява), https://api.kadroland.com/documents/download/9341 (наказ)).

Надалі, для зміни місця роботи за сумісництвом на основне, Ви можете обрати один з двох варіантів: або провести процедуру звільнення з роботи за сумісництвом (за власним бажанням чи угодою сторін) та прийняти працівника хоч з наступного дня на основне місце роботи, або ж змінити умови трудового договору з працівником із сумісництва на основне місце роботи. Перший спосіб, через звільнення-прийняття, є більш звичним, другий спосіб – відносно новий, який з'явився у 2021 році після внесення змін до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17/conv#n9), відповідно до яких основним місцем роботи є те, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) і відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру на її підставі. Також ч. 2 ст. 16 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/conv#n262) було доповнено п. 3-1, відповідного до якого застрахована особа повинна повідомляти страхувальника, в якого працює за основним місцем роботи, про визначення нею такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання). Таким чином, основне місце роботи працівника може визначатися за його заявою, на підставі якої Ви можете видати відповідний наказ і, відповідно, надалі у звітності показувати працівника як основного. Текст наказу може бути, приміром, таким:

«НАКАЗУЮ:

1. Змінити з такого-то числа умови трудового договору, оформленого наказом від __ № _, з працівником таким-то. Вважати трудові відносини такими, що укладені на умовах основного місця роботи.

2. Бухгалтерії відобразити зміну умов трудового договору з працівником таким-то у відповідних формах податкової, фінансової та статистичної звітності».

Раді допомогти, звертайтесь ще!