Формально жодних штрафних санкцій ані для працівника, ані для роботодавця немає.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n9) зазначено, що основне місце роботи це те місце роботи, яке працівник визначив самостійно.

Для цього працівник подає заяву про визначення місяця роботи основним. Тобто, коли працівник мав основне місце роботи, він там не звільнився і працевлаштовується на нове місце роботи та подає заяву у якій просить прийняти за основним місцем роботи, то цей роботодавець нічого не має робити й жодну відповідальність за те не несе. Він просто приймає на роботу за основним місцем роботи.

Те, що у цього працівника є два основних місця роботи для нього особисто може давати певну проблему із формуванням електронних листків непрацездатності. Все тому, що коли листок непрацездатності формуються в реєстрі, йде перевірка де у працівника основне місце роботи. І якщо реєстр бачить два основних місця роботи, то часто-густо буває так, що лікарняний формується, наприклад, за першим місцем роботи, а за другим місцем роботи формується як за сумісництвом. І тоді на сьогодні ми його уже не можемо оплатити, тому що зараз фактично немає можливості оплати за сумісництвом такого лікарняного. Тому з погляду оплати лікарняних і формування електронного лікарняного у працівника можуть бути проблеми.

Крім того, кожен роботодавець має розуміння, що цей працівник для нього основний, якщо там він знаходиться у відпустці без збереження, то нічого по ньому не нараховується. А цей двічі основний роботодавець нараховує зарплату, контролює мінімальну сплату ЄСВ, у тому числі. Тобто робить все, що від нього, залежно, як основний роботодавець.

Утім у цій ситуації працівникові краще все-таки звільнитися з одного місця роботи та за потреби оформитися там за сумісництвом. Це дозволить привести скажемо так свою трудову діяльність в нормальне законодавче русло.

Раді допомогти, звертайтесь ще!