При погодинній системі оплати праці оплачують фактично відпрацьований робочий час.

Погодинну систему оплати праці найбільш вигідно застосовувати, якщо:

· на підприємстві функціонують потокові і конвеєрні лінії зі строго заданим ритмом;

· функції робітника зводяться до спостереження і контролю за ходом технологічного процесу;

· витрати на визначення планової та облік зробленої кількості продукції відносно великі;

· кількісний результат праці не може бути виміряний і не є визначальним;

· якість праці важливіше його кількості;

· робота є небезпечною;

· робота неоднорідна за своїм характером і нерегулярна по навантаженню;

· на даний момент збільшення випуску продукції (робіт, послуг) на тому або іншому робочому місці є недоцільним для підприємства;

· збільшення випуску продукції може призвести до браку або зниження її якості.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат підприємство встановлює самостійно в колдоговорі або положенні про оплату праці (ч. 2 ст. 97 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20240515#n617 ).

Утім, обирати оптимальну систему оплати праці не є функцією кадровика. Цим повинна займатись бухгалтерська служба.

Раді допомогти, звертайтесь ще!