Правомірність звільнення працівників підприємства на окупованій території

Так, у наведеній вами ситуації звільнення працівників за пунктом 6 частини першої статті 41 КЗпП України є допустимим і правомірним за певних умов, але потребує належного документального оформлення, навіть якщо зв’язатися з працівниками неможливо.

Ви зазначили, що підприємство розташоване на окупованій території, це вже є однією з причин, яка підпадає під поняття «відсутність виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна внаслідок бойових дій», що прямо передбачено пунктом 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП. Законодавством не визначено переліку, який документ може підтвердити про відсутність умов для забезпечення роботи, тому інформація з реєстру, яка підтверджує, що підприємство знаходиться на окупованій території, може бути достатньо. в комплексі з додатковими поясненнями в наказах. Рекомендується також: акти / службові записки керівника про неможливість ведення діяльності; службові записки чи акти про відсутність зв’язку з працівниками.
Не радила б звільняти за цією статтею працівників з якими немає звʼязку, адже є необхідність повідомити про звільнення. Якщо звʼязку немає понад чотири місяці, то звільніть за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

Докладно в статті - https://kadroland.com/news/555-zvilnennya-trivalo-vidsutnyogo-pracivnika-yaku-pidstavu-krashhe-vibrati

Вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 цього Кодексу здійснюється в такому порядку:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 10 календарних днів;

не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованого вивільнення працівників первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини вивільнення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. У разі якщо вивільнення працівників є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників, а також протягом п’яти календарних днів проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Закон вимагає запропонувати переведення на іншу посаду, якщо це можливо.

Видайте наказ про звільнення працівників, що відмовилися від переведення, або для яких немає роботи. 10-денний строк обчислюйте з наступного дня від дати, коли повідомили працівника про звільнення. Якщо ви змогли повідомити про звільнення працівників, що перебувають у відпустці чи хворіють, видайте наказ днем, коли спливе 10-денний строк попередження. Датою звільнення вкажіть перший день після відпустки чи хвороби. Вкажіть у наказі про звільнення про виплату вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку згідно ст. 44 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n299. У день звільнення потрібно ознайомити працівника з наказом про звільнення. Видати працівнику копію наказу про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та виплатіть належні кошти. Внесіть запис про звільнення до трудової книжки, якщо зберігаєте її на підприємстві, або на вимогу працівника.

Для інформації Постанова Верховного Суду https://kadroland.com/news/2903-umovi-zvilnennya-pracivnika-za-iniciativoyu-robotodavcya-cerez-nemozlivist-zabezpeciti-robotoyu

Раді допомогти, звертайтесь ще!