Виникнення суперечок при звільненні: права працівника та роботодавця

Про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (частина перша статті 49-2 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n327. Тобто, від дати повідомлення через 2 місяці ви маєте видати наказ про звільнення.

Якщо перед днем звільнення працівник захворів - потрібно його звільнити днем наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність. (ст. 5 Закону Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n15)

Відпустку робтодавець не надає. Відповідно до ч.11 ст.10 Закону України «Про відпустки»https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n87 роботодавець зобовязаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки мінімум за два тижні до встановленого графіком терміну. Але якщо роботодавець не надає повідомлення і не надає згоду на відпустку , в разі подання заяви працівником - він має пове право звільнити працівника, так , як про звільнення він його вже попереджав.

Як звільнити працівника?

Якщо працівник за станом здоров'я не може виконувати доручену йому ро­боту, власник або уповноважений ним орган зобов'язані вжи­ти заходів для переведення працівника з його згоди на іншу роботу з урахуванням його кваліфікації або відповідно до ме­дичного висновку. Якщо працівник відмовляється від такого переведення, власник або уповноважений ним орган має пра­во при одержанні згоди від профспілкового органу звільнити його у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі.

Невідповідність працівника займаній посаді або викону­ваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціатора­ми звільнення. Виявлена невідповідність працівника займаній посаді чи виконуваній роботі є підставою для розірвання трудового договору та звільнення працівника згідно п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я може бути підставою для звільнення якщо:

про таку невідповідність не могло бути відомо на час укладання трудового договору — протипоказання стану здоров’я виявлені після його укладення;
відбулася повна або часткова втрата непрацездатності, а не тимчасова;
стан здоров’я перешкоджає продовженню роботи:
в результаті чого працездатність працівника знижується до рівня, що перешкоджає якісному виконанню роботи;
створює загрозу для здоров'я або життя працівника;
працівник не може належним чином виконувати трудові обов'язки і потребує надання більш легкої роботи відповідно до медичного висновку;
виконання обов'язків працівником створює небезпеку для членів трудового колективу або громадян, яких він обслуговує, і він не згодний перейти на іншу роботу.
отримана письмова відмова працівника від переведення на іншу роботу.
Рішення про звільнення має ґрунтуватися:
на висновку МСЕК, якщо працівника визнано особою з інвалідністю і рекомендована робота інша, ніж виконувана;
медичному висновку про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров’я, якщо такий працівник зобов’язаний періодично проходити медичні огляди.
Якщо групу інвалідності із зазначенням непрацездатності працівника встановлено до укладення трудового договору, однак працівник, оформляючись на роботу, приховав цей факт, його мають звільнити відповідно до статті 7 і частини шостої статті 24 КЗпП України.

Важливо! Ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забороняє розривати трудовий договір з мотивів інвалідності, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків.

Раді допомогти, звертайтесь ще!