Звільнення працівників під час збройної агресії: нюанси та рішення

І тих, і інших – лише за власним бажанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n709) на час виконання державних або громадських обов'язків, які здійснюються у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Згідно ж з ч. 3 цієї норми, за працівниками, призваними на військову службу, у т. ч. і за мобілізацією, до дня фактичного звільнення зі служби зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, на якому вони працювали на час призову.

Отже, за ініціативою роботодавця ні добровольців, ні мобілізованих звільнити не можна – незважаючи на Ваші обставини. Водночас, наведені норми є гарантією збереження робочого місця за окремими категоріями працівників на певний період, а не їх обов'язку повернутися на це місце роботи – тому якщо Ваші працівники подадуть заяви про звільнення за власним бажанням (відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n27), під час воєнного стану Ви можете здійснювати за домовленістю з працівниками обмін документами через електронні засоби зв'язку), то Ви зможете провести їх звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218).

Раді допомогти, звертайтесь ще!