Документи для прийому на роботу зовнішнього сумісника: нюанси

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, укладаючи трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Процедура прийняття на роботу сумісника є стандартною:
укладається трудовий договір. Зверніть увагу, що випадки, коли трудовий договір має бути обов’язково укладений в письмовій формі, визначені в ч. 1 ст. 24 КЗпП, і сумісництва там немає. Тож трудовий договір може бути укладений і в усній формі. У цьому випадку отримуємо від особи заяву. Бажано, щоб у заяві зазначалося, що це місце роботи є сумісництвом (хоча формально такий обов’язок встановлений тільки щодо основного місця роботи);
Видається наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (в обов’язковому порядку);
До податкової подається Повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, визначеною у додатку до постанови Кабміну від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу / укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником». Нагадуємо, що Повідомлення слід подати до початку фактичної роботи працівника. Оскільки приймаємо сумісника, то в графі 5 Повідомлення проставляємо позначку «2» – працівники за сумісництвом;
До початку роботи в узгоджений з працівником спосіб інформуємо працівника про місце та умови роботи, як то передбачено ст. 29 КЗпП.
Суміснику на загальних умовах може бути встановлено випробування (ст. 26 КЗпП).
По сумісникам також потрібно вести військовий облік. Порядок 1487 не містить обмежень щодо в/о сумісників.Ведення військового обліку таких працівників здійснюється за загальним правилом.Позиція Генерального штабу підтверджує, що персональний облік осіб, які працюють за сумісництвом, ведеться на загальних засадах. Відповідне роз’яснення надане у листі від 22.03.2023 №321/ЗПІ/114.
Для сумісників діє особливий механізм індексації ЗП. Як правило якщо вони працюють за основним місцем роботи на повну зайнятість, то індексація буде нарахована тільки за основним місцем роботи. Якщо ж за основним місцем роботи працівник працює із неповним робочим часом, то за сумісництвом може бути проіндексована ЗП. Так, відповідно до Порядку 1078 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF Особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу. На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.
Але враховуйте що базовий місяць за кожним місцем роботи (посадою) визначається окремо. Тому коеф. індексації може бути різним. А саму суму індексації визначають з урахуванням зайнятості / відпрацьованого часу.
Зверніть увагу, що потурбуватись про надання такої довідки має сам працівник-сумісник. Якщо довідка не була надана, то підстав індексувати зарплату за сумісництвом немає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!