Звільнення за угодою сторін (ст.36 п.1 КЗпП) потребує згоди як працівника, так і роботодавця. Якщо працівник подав заяву, а керівник не дав згоди, то правових підстав для звільнення за цим пунктом немає. Тому керівник може не підписувати заяву та не видавати наказ.

Якщо наказ про звільнення за угодою сторін вже видано ви можете його скасувати.

Якщо працівник наполягає піти – він може подати заяву за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).
Тут уже відмова роботодавця неможлива, але керівник може:

письмово зобов’язати працівника передати справи і документи;
скласти наказ про створення комісії з приймання-передачі (з визначенням строків і відповідальних);
якщо працівник ухиляється – зафіксувати актами (комісійно).

Якщо працівник відмовляється передати документи ви складаєте акт про відмову (присутні щонайменше 3 особи), надсилаєте працівнику письмову вимогу (цінним листом з описом вкладення) передати справи та видаєте наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності за невиконання трудових обов'язків.

У разі відмови – можна звернутися до суду чи поліції (якщо йдеться про трудові книжки, накази та інші офіційні документи — це вже може кваліфікуватися як утримання службових документів).

Як діяти правильно керівнику
Не погоджуватись на звільнення за угодою сторін, доки не передані документи.
Якщо працівник змінить заяву на «за власним бажанням» — провести процедуру прийому-передачі, у разі відмови — скласти акти і зафіксувати. Також можна скласти комісію по інвентаризації та провести інвентаризацію матеріальний цінностей за які відповідав працівник.

Раді допомогти, звертайтесь ще!