Звільняйте працівника у день, зазначений в його заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231) під час відпустки та тимчасової непрацездатності не допускається звільнення працівника лише з ініціативи роботодавця (приміром, за скороченням), а звільнення за будь-якими іншими підставами, у т. ч. і за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218), є цілком припустимим. Тож заяву працівнику переписувати не потрібно – у наказі має бути зазначений днем звільнення саме той день, який вказано у заяві працівника (незалежно від того, чи ще перебуватиме працівник на лікарняному).

Утримання проводити не потрібно – виплачені працівнику відпускні за фактично не використані працівником внаслідок тимчасової непрацездатності дні щорічної відпустки слід зарахувати в рахунок грошової компенсації. Текст наказу може бути, приміром, таким:

«НАКАЗУЮ:

1. Звільнити працівника такого-то такою-то датою за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

2. Бухгалтерії виплатити грошову компенсацію у зв'язку зі звільненням за стільки-то днів щорічної основної відпустки. Відпускні, виплачені за стільки-то днів щорічної основної відпустки, які не було використано внаслідок тимчасової непрацездатності, зарахувати в рахунок грошової компенсації».

Раді допомогти, звертайтесь ще!