Не радила б приймати за основним місцем роботи.

Позиція Держпраці, що у разі неможливості припинити трудові відносини в порядку, встановленому законодавством про працю, їх припиняють у судовому порядку. Тобто працевлаштуватися особи, яка з тих чи інших причин не змогла звільнитися з попереднього місця роботи, не має трудової книжки і не може виконувати своєї основної діяльності через зупинку, чи відсутності підприємства, може тільки за сумісництвом.

Щоб працевлаштуватися на основне місце, вона повинна звільнитися з попереднього місця роботи. Для цього працівник може зв’язатися зі своїм попереднім роботодавцем та обговорити питання звільнення за власним бажанням. Написати заяву на звільнення (одразу в заяві можна зазначити адресу, на яку можна надіслати трудову книжку) та надіслати її фото або сканкопію у месенджер чи на електронну пошту. На підставі такої заяви попередній роботодавець має видати наказ та оформити/надіслати трудову книжку. Якщо на сьогодні зв’язку з попереднім роботодавцем немає, то зв’язатися можна буде спробувати в післявоєнний час. А якщо й потім розшукати роботодавця не вдасться, то потрібно буде звертатися до суду. Але допоки питання про припинення дії трудового договору за попереднім місцем роботи не вирішено, підприємство може прийняти цього працівника на роботу виключно за сумісництвом. Але маєте право прийняти на повний робочий час за сумісництвом.

Щодо відповідальності про прийняття на основне місце роботи, то вона не прямо не передбачена законодавством. Наразі працівник за заявою визначає своє основне місце роботи.

Раді допомогти, звертайтесь ще!