Соціальна відпустка: умови, документи та розподіл днів

За наявності обох зазначених підстав працівниця має право на додаткову соціальну відпустку загальною тривалістю 17 календарних днів на рік, і її можна розділити за бажанням на частини 10 та 7 днів.

Отже, якщо працівник має право на відпустку за двома підставами, він може використати таку відпустку, наприклад, тривалістю 10 календарних днів за однією підставою і через деякий час тривалістю 7 календарних днів за другою підставою (лист Міністерства соціальної політики України від 12.05.2015 №256/13/116-15).

Щодо першого питання , для підтвердження свого статусу «одинокої матері» та отримання соцвідпустки на дітей працівниця має надати певні документи за місцем роботи. Зокрема такими документами можуть бути: свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про розірвання шлюбу та документи, що підтверджують відсутність участі батька у вихованні

Стаття 10 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» надає одинокій матері право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів.

У законодавстві про працю відсутнє визначення поняття «одинока мати». Нею, відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 №9, вважаються:

жінка, яка не перебуває в шлюбі, і в свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини, або запис про батька зроблений у встановленому порядку за вказівкою матері;
вдова;
інша жінка, яка виховує й утримує дитину сама.

До останньої категорії (прим. ред. – тобто жінок, які виховують й утримують дитину самі), згідно з роз’ясненням Мінекономіки, належать:

розлучена жінка (прим. ред. – умова щодо самостійного виховання дитини має бути підтверджена);
жінка, яка виховує дитину без батька, зокрема, жінка, яка народила дитину, не перебуваючи в шлюбі, й при цьому батько визнав дитину;
жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена, оскільки батько в дитини є.

Чинне законодавство не визначає конкретного переліку документів, які має пред’явити одинока мати для підтвердження свого статусу та отримання додаткової соціальної відпустки. Тож роботодавцю пред’являють будь-який офіційно складений, оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує відсутність участі батька у вихованні дитини. Роботодавець, врахувавши надані документи, ухвалює рішення про надання додаткової соціальної відпустки.

У загальному випадку граничний вік дитини – 18 років.

Щодо другої підстави, одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років , то достатньо щоб працівниця надала свідотства про народження дітей.

Раді допомогти, звертайтесь ще!