Переведення працівника на роботу за сумісництвом: алгоритм дій

Найбезпечніше оформити зміну «основне місце роботи → сумісництво» через звільнення з основної роботи і нове прийняття як сумісника, а не «переведенням». Це відповідає тому, що закон не передбачає переведення між статусом основної роботи та сумісництва, а робота за сумісництвом має виконуватися поряд з основною.

Обґрунтування

Перехід з основної роботи на сумісництво не є переведенням у розумінні трудового законодавства. Переведення за змістом норм про переведення означає зміну роботи чи посади, а не зміну статусу «основне місце роботи / сумісництво», тому застосовувати його для зміни статусу некоректно. Саме тому профільні органи (ПФУ, Мінекономіки, Держпраці) у своїх роз’ясненнях наполягають на оформленні через припинення одного трудового договору і укладення іншого.

Робота за сумісництвом можлива лише поряд з основною роботою. За визначенням Закону про ЄСВ основне місце роботи – це місце, визначене працівником як основне за його заявою та відображене у реєстрі застрахованих осіб. про ЄСВ Отже, статус «сумісництво» завжди похідний від наявності основної роботи за іншим трудовим договором.

Практично це два різні трудові договори. Договір за основним місцем роботи і договір за сумісництвом відрізняються статусом місця роботи, табельним номером, обліком стажу та відображенням у звітності, тому їх оформлюють окремо. Найменш ризиковий варіант для роботодавця і працівника – повна процедура звільнення з основного місця роботи і нове прийняття як сумісника з належним оформленням документів та відображенням у Податковому розрахунку.

Алгоритм дій

1. Звільнення з основної роботи.
   Працівник подає заяву про звільнення з основного місця роботи (за угодою сторін чи за власним бажанням). У день звільнення роботодавець видає наказ про звільнення, проводить остаточний розрахунок, виплачує компенсацію за невикористану відпустку, видає копію наказу і повідомлення про нараховані суми, вносить запис до трудової книжки за потреби.

2. Прийняття на роботу за сумісництвом.
   У цей же день (для безперервності) працівник подає окрему заяву про прийняття на роботу на умовах сумісництва на ту саму посаду. Роботодавець видає новий наказ про прийняття за сумісництвом, присвоює новий табельний номер, відкриває нову особову картку, інформує працівника про умови праці.

3. Повідомлення до ДПС та відображення у звітності.
   До початку роботи за новим договором роботодавець подає повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПС як сумісника. У Податковому розрахунку дати звільнення з основної роботи та початку роботи за сумісництвом відображають у Додатку Д5 окремими рядками із відповідною категорією особи.

Ризики / нюанси

Якщо оформити як «переведення», можливі питання контролюючих органів. Через відсутність такої форми переведення у законі можуть виникати спори щодо записів у трудовій книжці, розрахунку відпускних і лікарняних, а також щодо коректності заповнення Податкового розрахунку. Тому консервативний варіант «звільнення–прийняття» залишається найменш спірним.