Компенсація за відпустку при звільненні: врахування дітей та статусу

Працівниці належить компенсація за 10 календарних днів додаткової соціальної відпустки на дітей за рік звільнення (за умови, що право на відпустку за цей рік ще не реалізоване в іншого роботодавця).

Обґрунтування

Додаткова соціальна відпустка на дітей надається одинокій матері (у тому числі вдові) щорічно тривалістю 10 календарних днів, за наявності кількох підстав загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Це передбачено ст. 19 Закону України «Про відпустки» як підставу для щорічної додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які мають дітей. Статтею 19

У наведеній ситуації є лише одна підстава для такої відпустки — статус одинокої матері (вдови) щодо 17‑річної дитини. Друга дитина 14 років у розлученій матері не дає права на відпустку за підставою «дві і більше дитини до 15 років», оскільки друга дитина (17 років) не відповідає віковому критерію до 15 років. Отже, підстав для сумування до 17 днів немає і застосовується стандартна тривалість 10 календарних днів.

При звільненні компенсуються всі невикористані дні щорічних відпусток і додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. У разі звільнення грошова компенсація обов’язково виплачується за всі невикористані дні такої соціальної відпустки, якщо працівниця не скористалася нею за відповідний календарний рік. ст. 24

Підсумок: при звільненні роботодавець має нарахувати та виплатити компенсацію за 10 календарних днів додаткової соціальної відпустки на дітей за відповідний рік, якщо ці дні не були використані та не компенсовані раніше.