Як узаконити додаткову відпустку за новою посадою

Право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці для нової посади узаконюють шляхом внесення цієї посади до колективного договору або прописання умов у трудовому договорі, за умови що робота відповідає Списку і критеріям зайнятості не менше половини робочого дня.

Обґрунтування

1. Право на відпустку виникає з закону, а не з колдоговору. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці прямо встановлена статтею 8 Закону №504/96-ВР, а не колективним договором, тому відсутність посади в колдоговорі не скасовує права, якщо робота відповідає умовам і зазначена у Списку виробництв, робіт, професій і посад, затвердженому постановою КМУ №1290.

2. Конкретну тривалість треба закріпити у колективному або трудовому договорі. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону №504/96-ВР, конкретну тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюють у колективному чи трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Для нової посади це роблять: шляхом внесення змін до колдоговору (додати посаду й тривалість відпустки) або прописавши умову про додаткову відпустку безпосередньо в індивідуальному трудовому договорі, якщо колдоговору немає або в нього ще не внесено зміни.

3. Потрібно підтвердити, що робота дає право на таку відпустку. Для посади слід перевірити, чи: посада або вид робіт охоплені відповідним Списком, затвердженим постановою КМУ №1290, та чи працівник фактично зайнятий в особливих умовах не менше половини тривалості робочого дня, як вимагають ст. 9 Закону №504/96-ВР і пункти 6–7 Порядку, затвердженого наказом Мінпраці №16. На практиці це оформлюють через уточнення посадових інструкцій, графіків роботи та внутрішніх положень про облік часу роботи в особливих умовах.

4. Колдоговором можна деталізувати й розширити гарантії. Закон не дозволяє підміняти колдоговором сам факт існування права, але колективний договір може передбачати для працівників поліпшені умови порівняно із законом, зокрема збільшену тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці, що відповідає підходу ст. 9-1 КЗпП (поліпшення умов порівняно з законодавством). Тому, узаконюючи право нової посади, доцільно одночасно врегулювати й тривалість відпустки та порядок обліку часу в цих умовах.

Наявність чітко зафіксованих у колективному або трудовому договорі умов додаткової відпустки для нової посади мінімізує ризики претензій Держпраці й працівників.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?