Автоматичне продовження відпустки під час воєнного стану: питання

Відпустка не продовжується автоматично: при кожному новому продовженні воєнного стану працівник має подати нову заяву, а роботодавець – видати новий наказ на черговий період.

Обґрунтування

1. Відпустка за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 надається за заявою працівника і згодою роботодавця. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 2136-IX роботодавець «на прохання працівника може» надавати відпустку без збереження зарплати, тобто підставою є саме звернення працівника, а також згода роботодавця, а не сам факт дії чи продовження воєнного стану.

2. Підставою для надання / продовження є кожна окрема заява. Пояснено, що відпустка без збереження зарплати на період воєнного стану за ст. 26 Закону про відпустки і ч. 1, 3 ст. 12 Закону № 2136 оформлюється на підставі заяви працівника, а продовження відпустки без нової заяви є неправомірним, оскільки «підставою для надання чи продовження такої відпустки є заява працівника» за ст. 26 Закону № 504/96-ВР у поєднанні з ч. 1 ст. 12 Закону № 2136.

3. Практика: на кожне продовження воєнного стану – нова заява і наказ. Роз’яснюється, що при продовженні воєнного стану доцільно та безпечніше для роботодавця отримувати від працівників нові заяви на період чергового продовження воєнного стану (наприклад, «на 90 днів з дати продовження») і видавати окремі накази, оскільки відпустка надається лише в межах періоду воєнного стану за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136.

4. Автоматичного «продовження» чинне законодавство не містить. У роз’ясненнях підкреслено, що продовження відпустки без збереження зарплати без нової заяви є неправомірним, навіть якщо у попередній заяві було формулювання «до завершення воєнного стану», оскільки кожне нове продовження воєнного стану змінює правові підстави і потенційну тривалість відпустки.

Тому при кожному подальшому продовженні воєнного стану працівник має знову звернутися із заявою, а роботодавець – видати новий наказ на новий період відпустки.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?