Відпустка без збереження зарплати: нюанси військового обліку працівника

Так, він може перебувати в такій відпустці, навіть якщо є неофіційна інформація про перебування працівника за кордоном. Якщо працівник написав заяву про надання відпустки за згодою сторін (ч. 3 ст. 12), а ви видали відповідний наказ, підприємство не порушує законодавство. Подавати Додаток 4 «зі слів», на основі неофіційної інформації не можна.

24 березня 2022 року набув чинності Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ), яким було запроваджено додаткову підставу надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону №2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець може на прохання працівника надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон №504).

Отже, основною умовою надання такої відпустки є ініціатива працівника.

З 19 липня 2022 року було передбачено новий вид відпустки без збереження заробітної плати:

так, у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону №504.
При цьому підтверджувальними будуть документи про статус внутрішньо переміщеної особи, перетин кордону, отримання тимчасового захисту за кордоном тощо.

Таким чином, на сьогодні можливі 2 варіанти «воєнної» відпустки без збереження заробітної плати:

одна надається за згодою сторін на підставі ч. 1 ст. 26 Закону №504 з урахуванням вимог, передбачених ч. 3 ст. 12 Закону №2136,
друга – в обов’язковому порядку на прохання працівника на підставі ч. 4 ст. 12 Закону №2136 (тривалість такої відпустки не має бути більшою, ніж 90 календарних днів).
Отже,

Відпустка без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 надається за згодою сторін, але надається вона без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Проте надається відпустка без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 у рамках кожного продовження дії воєнного стану.

Відпустки без збереження зарплати в умовах воєнного стану: умови надання, тривалість, припинення https://kadroland.com/news/441-vidpustki-bez-zberezennya-zarplati-v-umovax-vojennogo-stanu-umovi-nadannya

Раді допомогти, звертайтесь ще!