Відпустки без збереження зарплати в умовах воєнного стану: умови надання, тривалість, припинення

1. Види відпусток без збереження зарплати та її тривалість
2. «Воєнна» неоплачувана відпустка за згодою сторін
3. Обов’язкова «воєнна» неоплачувана відпустка
4. Відпустка без збереження зарплати на час воєнного стану та відпускний стаж
5. Оформлення відпустки без збереження зарплати
6. Припинення відпустки без збереження зарплати

Види відпусток без збереження зарплати та її тривалість

Види відпусток, які надаються працівникам, перелічені у ст. 4 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки). Одним із видів відпусток є відпустка без збереження зарплати. Головна її відмінність від інших відпусток – вона не оплачувана.

Статтею 25 та 26 Закону про відпустки передбачені певні відпустки без збереження зарплати. Вони надавались як у мирний час, так можуть надаватися працівникам і під час дії воєнного стану. Умовно такі відпустки можна поділити на два види:

1. надаються в обов’язковому порядку (ст. 25 Закон про відпустки);
2. надаються за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки).

Саме у цих статтях визначено кому, в яких випадках (тобто за яких обставин) надаються ці відпустки та якою є їхня тривалість.

Проте в період воєнного стану у працівників з’явилася можливість оформлювати ще один вид відпустки без збереження зарплати. Ця можливість закріплена в ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136), в якій наведено дві підстави для її надання.

Так, ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Крім того, ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 визначено, що у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше ніж 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки.

«Воєнна» неоплачувана відпустка за згодою сторін

Отже, за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 неоплачувана відпустка може надаватись будь-якому працівнику всіх підприємств, а не тільки тим, які зосереджені в зонах проведення бойових дій. Такої умови Закон № 2136 не містить.

Воєнний стан оголошено на всій території України. Тож, де б не знаходилося підприємство – у зоні бойових дій, коло них або на більш-менш безпечній території – підприємство має право оформлювати відпустку без збереження зарплати через воєнний стан своїм працівникам

Але надається така відпустка тільки за згодою сторін, тобто роботодавець може відмовити у її наданні.

Можливість оформити таку відпустку з’явилася з 24 березня 2022 року, саме з цієї дати набув чинності Закон № 2136.

Відпустка без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 надається за згодою сторін, але надається вона без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Проте надається відпустка без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 у рамках кожного продовження дії воєнного стану.

Обов’язкова «воєнна» неоплачувана відпустка

Інший вид відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану – це обов’язкова відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136:

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».

Ця відпустка з’явилась тільки із 19 липня 2022 року, коли до Закону № 2136 були внесені відповідні зміни. Тобто був запроваджений новий вид відпустки без збереження заробітної плати, що надається працівнику в обов'язковому порядку за його заявою.

Отже, якщо до роботодавця звертається працівник для оформлення такої відпустки й він має всі підстави для цього – роботодавець не може йому відмовити.

Ця відпустка надається тільки двом категоріям працівників:

1. які виїхали за межі території України;
2. які набули статусу ВПО.

Увага! Тривалість такої відпустки обмежена. Вона також надається тільки в період дії воєнного стану, але не більше ніж 90 календарних днів

Водночас згідно з роз’ясненням Мінекономіки, Закон № 2136 не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів. Тобто її можна оформлювати або одноразово тривалістю 90 к.дн., або декілька разів меншою тривалістю. Причому загальна тривалість відпусток (частин), яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми, не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану (з урахуванням всіх продовжень).

Наприклад, працівник, який виїхав за кордон, може спочатку оформити таку відпустку тривалістю 60 календарних днів, а потім оформити її ще один раз, але вже на решту кількості днів – 30 днів (90 - 60) і знов-таки у рамках дії воєнного стану.

Відпустка без збереження зарплати на час воєнного стану та відпускний стаж

З 24 грудня 2023 року не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, періоди відпустки без збереження зарплати:

1. за згодою сторін через сімейні обставини (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки);
2. через воєнний стан (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136);
3. на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).

Зверніть увагу, що відпустка без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, що надається працівникам, які перебувають за кордоном або набули статусу ВПО, як не включалася, так і не включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Так само не зараховується до відпускного стажу обов’язкова відпустка без збереження зарплати за ст. 25 Закону про відпустки для догляду за дитиною до 6/16/18 років.

Натомість інші відпустки без збереження зарплати за ст. 25 Закону про відпустки як зараховувалися до стажу (за рідкими виключеннями), який дає право на щорічну основну відпустку, раніше, так зараховуються і зараз. Тут змін не відбулося.

А от у стаж, що дає право на щорічну додаткову відпустку за шкідливі або важкі умови праці, за особливий характер праці, не зараховується період відпустки без збереження зарплати й за ч. 3, і за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136. Причина: перебуваючи у неоплачуваних відпустках, працівник не залучений у відповідних (шкідливих, у важких, особливих) умовах праці не менше половини тривалості робочого часу (ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).

Оформлення відпустки без збереження зарплати

Оформлення таких відпусток базується на загальних правилах.

Працівник надає заяву про надання такої відпустки → роботодавець видає наказ про надання відпустки без збереження зарплати. В заяві слід обов’язково зазначити вид відпустки, підставу її надання, тривалість відпустки та дату початку

При написанні заяви про надання неоплачуваної відпустки за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 текст може бути таким:

Прошу надати відпустку без збереження зарплати за згодою сторін на час воєнного стану тривалістю 30 календарних днів з 15 грудня 2025 року

В наказі про надання відпустки без збереження зарплати за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 потрібно вказати преамбулу із посилання на нормативно-правові документи, на підставі яких надається ця відпустка. Варто зазначити номер та дату Указу Президента про продовження воєнного стану, Закон № 2136, де власне і дозволено надавати відпустки без збереження зарплати за згодою сторін на увесь період воєнного стану, і посилання на ст. 26 Закону про відпустки.

Увага! Якщо працівник оформлює відпустку без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, окрім заяви він має надати певні підтвердні документи. Тобто працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу ВПО»

Якщо відпустка надається ВПО, то такий працівник до заяви має надати копію довідки про взяття на облік як ВПО.

Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, відтак рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиметься роботодавцем на підставі наданих працівником заяви та доказів, які достатньою мірою підтверджують цей факт. Наприклад, це може бути відмітка в паспорті про перетин кордону чи будь-який інший доказ.

Отже, для оформлення відпустки без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 працівник так само має написати заяву із проханням надати йому таку відпустку та відразу вказати свій статус – ВПО або такий, що перебуває за кордоном. До заяви надається документ, що підтверджує відповідний статус.

У наказі про надання відпустки без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 потрібно прописати преамбулу з посиланням на Указ і Закон про проводження дії воєнного стану, зробити посилання на ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.

У самому тексті наказу також слід визначити підставу надання такої неоплачуваної відпустки – як ВПО або як такому, що виїхав за межі території України. А також одразу прописати, що час перебування у відпустці без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Припинення відпустки без збереження зарплати

Законодавством не передбачено відкликання працівника з відпустки без збереження зарплати. Але в певних випадках працівник може достроково припинити таку відпустку та вийти на роботу. Як і при оформленні відпустки, так і для її дострокового припинення слід надати відповідну заяву.

Текст заяви може звучати так:

Прошу дозволити достроково вийти на роботу з відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін у зв'язку із воєнним станом з 15 грудня 2025 року.

Далі на підставі такої заяви роботодавець:

1. або видає наказ про внесення змін до наказу про надання відпустки без збереження зарплати, де і змінює дату закінчення цієї відпустки та її тривалість;
2. або видає наказ про припинення відпустки без збереження зарплати.

Оскільки нормативною базою цей момент по суті не врегульований, то обидва варіанти мають право на існування.

Висновки

1. На час воєнного стану можна оформити відпустку без збереження зарплати: або за згодою сторін, або в обов’язковому порядку.
2. Відпустка за згодою сторін за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136 надається будь-якому працівнику. Відпустка за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 надається тільки працівникам, які виїхали за межі України, або набули статусу ВПО.
3. Тривалість відпустки за згодою сторін не обмежена часом, але надається тільки в період дії воєнного стану. Тривалість відпустки за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 за весь період воєнного стану (з урахуванням усіх продовжень) – не більше ніж 90 днів.
4. Для оформлення відпустки без збереження зарплати слід надати заяву. У разі оформлення відпустки працівникам, які виїхали за кордон або набули статусу ВПО, додатково слід надати документи, які підтверджують їх статус.
5. Відкликати з відпустки без збереження зарплати не можна. Але працівник може достроково припинити таку відпустку, надавши роботодавцю відповідну заяву.

Тетяна ГУЛЬ, редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Заява про надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану (продовження з 05.11.2025)

Наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану (продовження з 05.11.2025)

Заява про надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами

Наказ про надання відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами

Мінікурс на тему:

Відпустка без збереження зарплати: чи може роботодавець відмовити

Статті та консультації на тему:

Неоплачувані відпустки під час воєнного стану: практика надання

Надання відпустки без збереження заробітної плати на період воєнного стану (продовження з 05.11.2025): заява + наказ

Дострокове припинення відпустки без збереження зарплати: заява + наказ

Надання відпустки без збереження заробітної плати як внутрішньо переміщеній особі: заява + наказ

Надання відпустки без збереження зарплати за сімейними обставинами: заява + наказ

Чи можна надати відпустку без збереження ЗП, якщо 90 днів вже використано