З моменту відбуття у відрядження відряджений працівник виконує розпорядження керівника, викладене в наказі про відрядження і для працівника це є прямим трудовим обов’язком, а відтак — роботою. Тобто, якщо в наказі вказано дати відрядження з вихідного та/чи по вихідних день, то логічно, що у ці вихідні дні працівник не міг відпочивати, проводити час з сім"єю, займатися домашніми справами тощо, адже виконував наказ директора про відрядження. Відповідно до п.11 Наказу Мінфіну № 59 zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. Відповідно до п.10 цього ж наказу якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

Наказ Мінфіну стосується лише бюджетних установ, а інші суб"єкти господарювання можуть за бажанням застосовувати норми вказаного наказу. Тож, на мою думку, оскільки щодо інших підприємств, установ, організацій (крім бюджетних) чітко не встановлено і не закріплено порядок компенсації днів відбуття та повернення з відрядження, цей момент слід врегулювати в Положенні про відрядженні, враховуючи при цьому вимоги КЗпП щодо роботи у вихідні дні та, за бажанням, вимоги вказаного Наказу Мінфіну.

Відповідно до ст. 72 КЗпП Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП.

Тобто, все залежить від того, які дати вказані у наказі на відрядження. Якщо "зачіпається" вихідних день, то слід або надати день відпочинку, або оплатити як роботу у вихідний день.

Раді допомогти, звертайтесь ще!