Заголовок тимчасово відсутній

Трудове законодавство не оперує терміном «скорочений об’єм роботи».

В КЗпП визначена скорочена тривалість робочого часу регулюється, що ст. 51 КЗпП, якою визначається перелік працівників, що мають право на скорочений робочий час, і встановлюється його тривалість. Частиною 5 ст. 51 КЗпП передбачено, що законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Конкретна тривалість скороченого робочого часу для особи з інвалідністю не встановлена жодним нормативно-правовим актом, у т. ч. ні ст. 51 КЗпП, ні Законом Про охорону праці. Якщо у рекомендаціях МСЕК зазначено, що особа з інвалідністю може працювати за своєю посадою на умовах «скороченого робочого дня/ тижня», роботодавець на прохання інваліда зобов'язаний встановити йому неповний робочий час.

МСЕК, лікарсько-консультативні комісії лікувально-профілактичних закладів не лише заповнюють ІПР, а й підбивають підсумки про її виконання згідно абз. 2 п. 1.1 Порядку складання форм індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда, затвердженого наказом № 623.

МСЕК має докладно описати всі чинники та елементи майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю в розділі 5 «Трудова реабілітація» ІПР:

протипоказання щодо професійної діяльності;
показані умови праці — важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники;
обмеження у виконанні окремих посадових і функціональних обов’язків, планових завдань — якщо можливо продовжити працювати за своєю професією.
На жаль, МСЕК часто заповнюють ІПР формально — у розділі 5 «Трудова реабілітація» пишуть без пояснень: «скорочений об’єм роботи». Якщо умови праці не зрозумілі, працівник може особисто звернутися до МСЕК. Попросити конкретизувати в розділі 5 ІПР рекомендації чи обмеження щодо роботи, тому що в трудовому законодавстві немає поняття скорочений об’єм роботи. Слід посилатися на Наказ № 623.

Раді допомогти, звертайтесь ще!