Інструкція з охорони праці з електробезпеки для робітників та службовців

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № __________

з електробезпеки для робітників та службовців

 

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці з електробезпеки для робітників та службовців є інструкцією за професією, що встановлює вимоги безпеки під час виконання робіт.

1.2. Інструкція з охорони праці з електробезпеки для робітників та службовців розроблена на основі законодавства України про охорону праці, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та з урахуванням вимог галузевих нормативно-правових актів.

1.3. Працівники, які порушили вимоги цієї інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законодавством порядку.

1.4. Працівник повідомляє безпосередньому керівнику про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві, про погіршення стану свого здоров'я, у тому числі про прояв ознак захворювання.

1.5. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника може бути ураження електричним струмом.

Електричний струм небезпечний тим, що дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю.

Внаслідок цього ураження струмом відрізняється від інших травм.

У разі ураження електричним струмом розрізняють: електричні удари, коли струмом уражається  весь організм; електротравми, коли отримують місцеві зовнішні та внутрішні ураження тіла – опіки.

У разі електричного удару, коли струм проходить крізь тіло людини, у більшості випадків спочатку порушується дихання, а серце продовжує працювати з порушенням свого ритму, після чого може статися його зупинка, а потім і смерть.

Електричні опіки тіла можуть бути отримані, як під час проходження електричного струму через тіло людини, так і від іскор вольтової дуги за різноманітних умов короткого замикання, наприклад під час зміни електрозапобіжників, за умови випадкового замикання різних електричних фаз металевими предметами або несправної ізоляції живлячих проводів та інше.

При цьому опік може виявитись почервонінням шкіри та утворенні на ній пухирів, а іноді може викликати глибоке порушення тканин і навіть обвуглення кісток.

1.6. Працівник зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.7. У випадках травмування і несправностей в роботі обладнання працівник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу долікарську допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.8. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник залучається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.9. Працівники, що обслуговують електроустановки, зобов'язані знати Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів відповідно до займаної посади чи роботи, яку вони виконують, і мати відповідну групу з електробезпеки згідно з такими вимогами. Зокрема, для одержання групи I, незалежно від посади і фаху, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки під час роботи в даній електроустановці з оформленням в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Інструктаж з електробезпеки на I групу має провадити особа, відповідальна за електрогосподарство, або, за її письмовим розпорядженням, особа зі складу електротехнічних працівників з групою III.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою I не вимагаються.

1.10. Працівник повинен:

−                      виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

−                      пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

−                      вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків;

−                      вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння;

−                      піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;

−                      знати і виконувати вимоги інструкцій з охорони праці і за видами робіт на своєму робочому місці;

−                      знати і виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором (трудовим договором), правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі:

−                      вчасно починати і закінчувати роботу, дотримуватися розкладу технологічної і обідньої перерв;

−                      дотримуватись правил корпоративного поводження;

−                      співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров'ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу.

1.11. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети.

2.2. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи:

−                      перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. У разі несправності повідомити безпосередньому керівнику про виявлені недоліки;

−                      візуально перевірити ззовні достатність освітлення і справність вимикачів і розеток;

−                      відрегулювати рівень освітленості робочого місця, робоче крісло за висотою, за наявності комп'ютера – висоту і кут нахилу монітора.

2.3. Робоче місце працівника повинно утримуватись у чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

2.4. Отримати від керівника робіт засоби індивідуального захисту.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Працівник має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Працівник повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території підприємства, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.5. Під час виконання робіт працівнику необхідно дотримуватися таких правил:

−                      користуватись електроприладами, як правило, шнури живлення яких мають триполюсну вилку з випереджальним включенням заземлюючого (занулюючого) проводу;

−                      не вмикати в електромережу електроприлади, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

−                      не вмикати в електромережу електроприлади, які мають пошкоджені або ненадійно з’єднані з електро-шнуром живлення, вилками, розетками та подовжувачами;

−                      не вмикати електроприлади в розетки, які не мають захисних направляючих вилок, кришок;

−                      не користуватись пошкодженими розетками, з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електро-арматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

−                      не користуватися саморобними подовжувачами;

−                      не застосовувати для опалення приміщень електронагрівальне обладнання або лампи розжарювання нестандартного (саморобного) виготовлення;

−                      за умови використання електроприладами, які мають окремий (самостійний) провід заземлення, перед включенням його в електромережу, перевірити наявність та надійність приєднаного заземлюючого проводу до відповідних клем;

−                      за можливості, уникати доторкання до металевих частин електроприладів ввімкнених в електромережу;

−                      не торкатися руками до обірваних та оголених проводів електромережі, електроприладів;

−                      не змінювати самостійно зіпсовані запобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроприладів, електромережі;

−                      під час прибирання пилу з електроприладів, митті холодильників, підлоги, їх слід обов’язково відключати від електромережі;

−                      не залишати без догляду працюючі електроприлади.

3.6. Під час обслуговування струмоприймачів необхідно застосовувати засоби захисту від ураження електричним струмом. А саме:

Основні електрозахисні засоби для роботи в електроустановках напругою до 1000 В включно:

1)                  ізолювальні штанги;

2)                  ізолювальні кліщі;

3)                  електровимірювальні кліщі;

4)                  покажчики напруги;

5)                  діелектричні рукавички;

6)                  інструмент з ізолювальним покриттям.

Додаткові електрозахисні засоби для роботи в електроустановках напругою 1000 В включно:

1)                  діелектричне взуття;

2)                  діелектричні килими;

3)                  ізолювальні підставки;

4)                  ізолювальні накладки;

5)                  ізолювальні ковпаки;

6)                  сигналізатори напруги;

7)                  захисні огородження (щити, ширми);

8)                  переносні заземлення;

9)                  плакати і знаки безпеки.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити електричне електрообладнання, що використовувалось під час роботи.

4.2. Привести до порядку робоче місце, прибрати сміття і відходи.

4.3. Повідомити керівника робіт про недоліки у роботі обладнання, що використовувалося, а також інші недоліки, що мали місце під час роботи.

4.4. Відключити освітлення, засоби кондиціонування та вентиляції, закрити вікна.

4.5. Від’єднуючи вилку електроприладу від розетки її слід тримати за корпус, а не смикати за провід живлення, бо можна висмикнути один з проводів і потрапити під дію електричного струму.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. В аварійній ситуації слід сповістити про небезпеку оточуючих людей і діяти відповідно до плану ліквідації аварій, зупинити роботу, прийняти міри з попередження травматизму та евакуації людей з небезпечної зони.

5.2. У разі виникнення спалаху або пожежі, необхідно негайно повідомити про це в пожежну частину та попередити оточуючих людей і вжити заходів для гасіння пожежі.

5.3. У разі травмування або раптового захворювання припинити роботу і звернутися за допомогою до медпрацівника, а в разі його відсутності – надати собі або іншим постраждалим першу долікарську допомогу і повідомити про те, що трапилося безпосередньому керівнику. Далі діяти за його вказівкою.

5.4. У ситуаціях, які загрожують життю та здоров'ю – покинути небезпечну ділянку.

5.5. Дії у разі ураження електричним струмом.

Дотик до струмопровідних частин, які знаходяться під напругою, викликає у більшості випадків мимовільне судорожне скорочення м’язів, внаслідок чого потерпілий сам не може звільнитися від дії електричного струму.

Якщо потерпілий залишається в контакті із струмопровідними частинами, необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму.

Першою дією повинно бути швидке відключення тієї частини електроустановки, якої дотикається потерпілий.

Якщо відключити швидко неможливо, необхідно вжити заходів щодо відокремлення потерпілого від струмопровідних частин, до яких він доторкається, застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

Водночас необхідно пам’ятати, що без вживання належних запобіжних заходів торкатися до людини, яка знаходиться під струмом, небезпечно для життя.

Заходи першої допомоги залежать від того, в якому стані знаходиться потерпілий після звільнення його від струму:

1)                  якщо потерпілий у свідомості, але до цього був непритомним або тривалий час знаходився під струмом, йому необхідно забезпечити повний спокій до появи лікаря або терміново доставити в лікарню;

2)                  за відсутності свідомості, але збереженні дихання, потерпілого потрібно покласти зручно, за можливості рівно, розпустити і розстібнути одяг, створити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, збризкувати потерпілого водою, розтирати і зігрівати його тіло до появи лікаря;

3)                  якщо потерпілий не дихає або дихає надто погано (рідко, судорожно зі схлипуванням) та дихання погіршується необхідно до появи лікаря робити штучне дихання.

Ні в якому разі не слід заривати потерпілого в землю, оскільки це не тільки некорисно, але і шкідливо.

5.6. Штучне дихання (ШД)

Найефектнішим способом штучного дихання є дихання «з легень у легені», яке проводиться «з рота в рот» або «з рота в ніс». Для цього відводять голову потерпілого максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому в рот. Вдування повторюють кілька разів з частотою 12–20 разів на хвилину.

З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком тонкої тканини (носовичок, бинт, косинка та ін.).

Якщо пошкоджене обличчя і проводити штучне дихання «з легень у легені» неможливо, треба застосувати метод стиснення і розширення грудної клітини шляхом складання і притискання рук потерпілого до грудної клітини з їх наступним розведенням у боки.

Зовнішній масаж серця

Зовнішній масаж серця здійснюється у разі його зупинення.

При цьому робиться його ритмічне стискання між грудиною та хребтом.

На нижню частину грудини кладуть внутрішньою стороною зап’ястя одну руку, на яку з силою натискують (з частотою 1 раз на секунду) покладеною зверху рукою.

Сила натискання має бути такою, щоб грудина вдавлювалась на глибину 4–5 см.

Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після двох-трьох штучних вдихів роблять 4–6 натисків на грудну клітину.

За умови правильного масажу серця під час натискання на грудину відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і протягом кількох секунд звузяться зіниці, а також порожевіють шкіра обличчя і губи, з’явиться самостійне дихання.

Не слід втрачати пильності, не забувати про можливість зупинення серця або дихання.

Під час надання першої допомоги треба бути готовим до раптового другого приступу. Щоб його не пропустити, потрібно стежити за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність.

5.7. Дії у разі поранення:

−                      для надання першої допомоги у разі поранення необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти на рану стерильний перев’язувальний матеріал і зав’язати її бинтом;

−                      якщо індивідуального пакету немає, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель розчину йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану.

5.8. Дії у разі переломів, вивихів, ударів, розтягнення:

−                      у разі переломів і вивихів кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба;

−                      у разі передбачуваного перелому черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або рота) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку;

−                      за підозри перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям у низ, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку;

−                      за перелому ребер, ознакою якого є біль під час дихання, кашлю, чхання, рухів необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.9. Дії у разі теплових опіків:

−                      за опіків вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом;

−                      за опіків першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом; за опіків другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3 % марганцевим розчином або 4 % розчином таніну;

−                      за опіків третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.10. Дії у разі кровотечі:

−                      для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно підняти поранену кінцівку вверх, кровоточиву рану закрити перев’язувальним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати протягом 4 хвилин;

−                      у разі сильної кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, за допомогою згинання кінцівок у суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; за умови сильної кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.