ТОП-5 роз’яснень від Держпраці про відпустки та гарантії
З 24 грудня 2023 р. застосовується Закон України від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі – Закон № 3494), яким внесено зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема, щодо правил надання відпусток. Держпраці роз’яснило деякі з них.
Зазнав змін один з найпоширеніших видів неоплачуваної відпустки «за сімейними обставинами» (ст. 26 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки», далі – Закон про відпустки). Держпраці пояснює: з 24 грудня 2023 р. максимальну тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин збільшено з 15 до 30 календарних днів на рік.
Отже, у 2024 році працівник має право на відпустку без збереження зарплати через сімейні обставини тривалістю до 30 календарних днів. Крім того, така відпустка відтепер не включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. Тож період неоплачуваної відпустки через сімейні обставини, наданої до 23 грудня 2024 р. (включно), включається у відпускний стаж, а з 24 грудня 2023 р. – ні.
Фахівці Держпраці також роз’ясняють, що Законом № 3494 передбачено зміни до ч. 2 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»: «…у період дії воєнного стану роботодавець зможе відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, до виконання робіт, виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).» Тобто, норма статті з 24 грудня 2023 р. доповнена новою категорією працівників, яким можна відмовити у наданні відпустки, – це працівники, залучені до виконання робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Зверніть увагу, що відмовляти чи ні у наданні відпусти – це право, а не обов’язок роботодавця.
Держпраці також звертає увагу, що внесеними змінами в Закон № 3494 «передбачено виключення педагогічного та науково-педагогічного персоналу із переліку осіб, за якими під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб з поміж резервістів в особливий період, зберігається попередній середній заробіток». Тому, для новопризваних педагогів видаємо наказ, де вже не зазначаємо про збереження середнього заробітку. А от щодо тих, хто вже служить, слід видати окремий наказ про припинення зберігання середнього заробітку з дня набрання чинності Законом № 3494.
Законом № 3494 також внесено зміни й у порядок надання відпустки при народженні дитини. Така, відпустка, за роз’ясненнями Держпраці, «буде надаватися в чітко визначений термін – не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. Батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, така відпустка може бути надана після отримання відповідного рішення суду». Однак, звертаємо увагу, що оновлена редакція норми ст. 773 КЗпП та ст. 191 Закону про відпустки навпаки спростила документальне оформлення відпустки для батька дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, шляхом подання, зокрема, заяви матері дитини. Тож, твердження Держпраці про надання відповідного рішення суду – не зовсім коректне.
Нагадало Держпраці й те, що «щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів, не тільки на прохання працівника, але й за такої необхідності у роботодавця». Це постійне правило, закріплене ст. 12 Закону про відпустки, відповідно до якого на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини, за умови що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
Щоб бути у курсі всіх актуальних змін, які передбачив Закон № 3494, пропоную до перегляду бонусний урок з курсу «Аудит щорічних відпусток та соцвідпусток на дітей & Складання графіку відпусток-2024», який уже доступний для перегляду нашим передплатникам.
Крім того, про новації у відпустках, гарантіях та компенсаціях, внесені Законом № 3494, я розповідатиму на безкоштовному вебінарі 10 і 12 січня. Приєднуйтеся!
Скан-копії трудової до ПФУ: подаємо й у 2024 році!
В сучасних умовах все більше сервісів та паперових документів з’являються у цифровому вигляді. Трудова книжка – не виключення. ПФУ вкотре нагадав: «Від дати набрання чинності Закону України від 05.02.2021 № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (10.06.2021) працівники і роботодавці мають 5 років для оцифрування трудових книжок».
Отже, на передачу відомостей з паперової трудової книжки до ПФУ відведено період з 10 червня 2021 р. до 10 червня 2026 р. А це означає, що цей процес триває і у 2024 році.
Передати відомості з паперової трудової книжки до Пенсійного фонду можна двома способами. Перший спосіб. Паперова трудова книжка сканується й отримані скан-копії завантажуються на порталі Пенсійного фонду. Другий спосіб: оцифрування паперової трудової книжки здійснюється безпосередньо на порталі Пенсійного фонду, тобто розносяться наявні записи з прикріпленням скан-копій документів, на підставі яких вони зроблені, безпосередньо на порталі Пенсійного фонду (п. 4 Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, затвердженого постановою правління ПФУ від 12.03.2021 № 11-1, далі – Порядок № 11-1).
Варто відзначити важливий момент: якщо відомості з паперової трудової книжки уже передавалися до Пенсійного фонду, то повторно (навіть у разі появи нових записів) передавати їх не потрібно. Оскільки відомості з паперової трудової книжки до Пенсійного фонду передаються тільки один раз (п. 6 Порядку № 11-1).
При цьому фахівці Пенсійного фонду у роз’ясненні наводять низку важливих акцентів, на які я хочу звернути вашу увагу.
По-перше, «Наявність електронної трудової книжки зменшує ризики пошкодження чи втрати документа». Це дійсно важливо, адже, як ми пам’ятаємо, якщо працівник прийнятий на роботу з 10 червня 2021 р. – трудова книжка зберігається у нього, а не в робочих сейфах роботодавця. А в умовах воєнного стану ризик втрати трудової книжки зростає врази.
По-друге, «Скановані копії паперових трудових книжок можуть подаватися як роботодавцем, так і самим працівником». Пояснюю. Законодавством не передбачено безумовного обов’язку для роботодавця з передачі скан-копій паперових трудових книжок працівників до ПФУ. Це може зробити і сам працівник, враховуючи, що паперова трудова книжка може знаходиться у нього на зберіганні. Тож, скан-копії можуть бути передані до ПФУ, як працівником, який звертається до ПФУ особисто, або через кабінет застрахованої особи на порталі ПФУ, так і роботодавцем через кабінет страхувальника на порталі ПФУ.
Крім того, серед переваг електронної трудової книжки можна виділити, зокрема, можливість перевірки та підтвердження інформації про трудовий стаж у реальному часі; автоматичне призначення пенсії в майбутньому.
Як надійно зберегти інформацію про трудову діяльність працівника та оцифрувати паперову трудову книжку, розповідає Ольга Хільчук у курсі «Кабінет роботодавця на порталі ПФУ: алгоритми роботи з е-трудовими та е-лікарняними».
Перевірки Держпраці – 2024: чи будуть планові
Держпрацею оприлюднено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2024 рік. План затверджено наказом відомства від 30.11.2023 № 214. Тобто йдеться про планові перевірки з дотримання трудового законодавства.
Проте нагадаю, що зараз відповідно до ст. 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) Держпраці здійснює по суті позапланові перевірки за обмеженим колом питань, зокрема, в частині додержання вимог Закону № 2136, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Підставами для такої перевірки можуть слугувати заява працівника чи профспілки.
Про перевірки Держпраці розповідала Тетяна Донець на вебінарі «Перевірки Держпраці: чи будуть планові, штрафи – 2024 & Особливості накладання «трудових» штрафів від ДПС».
Норматив з інвалідністю за 2023 рік: якщо не виконали – штраф
У своєму роз’ясненні Держпраці нагадало про необхідність виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю. Отже, для підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.
Зауважу, що звітувати за виконання такого нормативу за 2023 рік до 1 березня роботодавцям, наразі, не потрібно. Оновлена редакція ст. 19 Закону від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не передбачає обов’язку подавати звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю (форму № 10-ПОІ) та реєструватися у Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю.
Але, як пояснює Держпраці, потрібно відповідально поставитися до зазначення звітних даних про середньооблікову кількість штатних працівників та недопущення помилок в об’єднаному звіті, коли працівники з інвалідністю помилково зазначаються як звичайні працівники.
Тобто на сьогодні всю необхідну інформацію Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю отримує від Пенсійного фонду:
-
про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
-
про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
-
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу.
Далі показник виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю обчислювався Фондом самостійно щороку до 10 березня в автоматизованому режимі. За невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю на роботодавця накладаються адміністративно-господарські санкції.
Їх розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Аби уникнути штрафів та правильно підраховувати середньооблікову кількість штатних працівників, який є основою для обчислення нормативу 4 %, скористайтесь нашим калькулятором.
Бронювання працівників: вище зарплата – більше шансів?
Зараз народними депутатами, Кабміном та офісом президента активно обговорюються зміни у порядку бронювання. Поки що усе на рівні ініціатив, але перші подробиці уже відомі.
Нагадаю, що зараз порядок бронювання визначено у Законі України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та у постанові КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Так ось пропонується відкоригувати порядок бронювання шляхом, зокрема, запровадження додаткового критерію для оформлення відстрочки від мобілізації. Критерій базується на обсязі сплачених до бюджету податків на доходи фізичних осіб з офіційної зарплати чи доходу.
Остаточний розмір ПДФО ще не визначений, але обговорюються наступні цифри: автоматичне бронювання від мобілізації матимуть фізособи, що сплачують або за яких сплачують ПДФО не менше 6000 грн на місяць, що відповідає близько 33 400 грн окладу. Ще 22 % ЄСВ від розміру окладу має сплатити роботодавець.
Є інша пропозиція про те, що на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 грн ЄСВ, що відповідає 66 000 грн окладу.
Крім того, право на бронювання пропонується надати й ФОП-роботодавцям. Як відомо, зараз ФОП-роботодавці не ведуть військовий облік й не бронюють працівників.
Йдеться також про спеціальний податковий режим "Дія.City" для IT-індустрії, де для цілей бронювання мінімальний поріг зарплати передбачається в еквіваленті 3200 доларів США.
Підкреслю, що зараз ми говоримо виключно про ініціативи. Тому поки що порядок бронювання залишається без змін.
Маєте запитання з приводу бронювання? Звертайтеся до нашого сервісу «Особистий консультант» та отримайте відповідь протягом доби.
Зміни у відстрочках, врученні повісток, мобілізації: є ще один законопроєкт
Нагадаю, що 25 грудня 2023 р. зареєстровано законопроєкт № 10378, яким передбачено суттєві зміни у мобілізації та військовому обліку. Законопроєкт активно обговорюється й незабаром, а саме 28 грудня 2023 р. зареєстровано альтернативний законопроєкт під № 10378-1.
Отже, обидва законопроєкти передбачають зниження призовного віку з 27 до 25 років, а також вручення повісток поліцейськими.
Також обидва законопроєкти визначають обов’язок усіх військовозобов’язаних протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження уточнити свої облікові дані. Проте відповідно до оновленого законопроєкту, уточнення може відбуватися через ЦНАП або особисто у ТЦК за місцем свого перебування або знаходження.
Також з оновленого законопроєкту вилучено норми про тимчасові міри, як то заборона операцій з рухомим і нерухомим майном, обмеження керування транспортним засобом і отримання посвідчення водія, обмеження на користування та розпорядження коштами тощо.
Тепер стосовно права на відстрочки. Законопроєкти № 10378 та № 10378-1 передбачають відстрочку від мобілізації для здобувачів освіти денної і дуальної форми, якщо здобувається рівень освіти вищий за вже здобутий. Але залишилася лише умова про послідовну освіту, а от спеціальність можна змінювати. Разом із тим вводиться додаткова вимога: право на таку відстрочку актуальне, якщо отримання професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти було розпочато не пізніше ніж у рік досягнення віку 25 років.
Крім того, оновлений законопроєкт передбачає відстрочку для осіб усіх груп інвалідності, критерії для ротації та демобілізації.
Про ці зміни я розповідала в одному з випусків KadroLive.
Зростання штрафів за порушення ведення військового обліку: що пропонується
Нагадаю, що для керівників та відповідальних за ведення військового обліку на підприємстві розмір адмінштрафу за неведення або ведення військового обліку із порушеннями становить від 5 100 до 8 500 грн.
Проте ймовірніше за все такий адміністративний штраф збільшиться, адже зареєстрована два законопроєкти з цього приводу.
Під першим я маю на увазі законопроєкт № 10379, зареєстрованим у Верховній Раді 25 грудня 2023 р. Ним передбачено, що на керівників підприємств, відповідальних за ведення військового обліку у разі неведення або неналежного ведення військового обліку під час особливого періоду, зокрема і воєнного стану, накладатиметься штраф від 9 000 до 12 000 неоподаткованих мінімумів, тобто від 153 000 до 204 000 грн.
Іншим, альтернативним законопроєктом № 10379-1, зареєстрованим у Верховній Раді 1 січня 2024 р. також передбачається збільшення розміру штрафів за вказане правопорушення, але у меншому розмірі.
Отже, в альтернативному законопроєкті йдеться до того, що неведення або неналежне ведення військового обліку на підприємстві загрожуватиме штрафами в особливий період від 5100 до 8500 грн, тобто у тих же розмірах, що й зараз. А от за повторне вчинення правопорушення протягом потягне за собою штраф у розмірі від 8500 до 11900 грн.
Не бажаєте натрапити на штрафний гачок від ТЦК? Тоді ваша присутність на безкоштовному вебінарі від Тетяни Донець, який відбудеться 11 січня, – обов’язкова!