(Не)призупинення бронювання, перевірка «критичних» статусів підприємств: урядове рішення
8 жовтня Кабмін ухвалив рішення провести аудит підприємств, що мають статус критично важливих для економіки. До 15 листопада комісія за участю держадміністрації та ТЦК перевірить обґрунтованість бронювання працівників критично важливими підприємствами, а результати будуть надані Мінекономіки.
За результатами перевірки Мінекономіки спільно з Міноборони та іншими органами мають подати на розгляд Уряду проєкт рішення, який визначить порядок перевірки і перегляду рішень про визнання підприємств критичними та анулювання відстрочок від призову у разі виявлення необґрунтованого бронювання.
На час аудиту, тобто до 15 листопада 2024 року, зупинено дію окремих положень Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76, щодо повноважень органів виконавчої влади (крім міністерств) визначати підприємства критично важливими.
Тобто, якщо ваші документи на бронювання знаходяться на розгляді держадміністрації, до 15 листопада вони розглядатися не будуть. Разом із тим Міністерства мають повноваження й зараз надавати статус критично важливих підприємств.
Усе про зміни у порядку бронювання – у випуску «KadroLive».
Змінено правила вручення повісток
З 9 жовтня діють зміни, внесені Урядом до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, а саме відкориговано порядок вручення повісток ТЦК (постанова від 08.10.2024 р. № 1147 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв’язку»).
Зокрема, мова йде про повістки, які сьогодні автоматично генеруються в реєстрі Оберіг представниками ТЦК та друкуються Укрпоштою для відправки за домашніми адресами військовозобов’язаних. За інформацією генерального директора Укрпошти, на сьогодні вже передано в доставку понад 20 тисяч повісток.
Отже, змінами передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» повинні вручатися особисто адресату, аналогічно врученням судових повісток.
У разі, коли адресат відсутній за вказаною адресою, поштар має або проінформувати адресата за наявним номером телефону та/або вкласти до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа.
Якщо протягом трьох робочих днів після повідомлення адресат не з'явився за рекомендованим листом, працівник пошти робить відмітку про відсутність адресата за зазначеною адресою, засвідчує її підписом та відбитком поштового пристрою, і наступного робочого дня повертає лист до ТЦК.
Нагадаю, що неявка по повістці кваліфікується як адміністративне правопорушення та передбачає штраф від 17000 грн до 25500 грн.
Більше про новий порядок направлення повісток поштою й не тільки на безкоштовному вебінарі 17 жовтня.
Заборонено мобілізацію громадян віком до 25 років
Ми вже розповідали, що 3 вересня 2024 р. Парламент прийняв за основу законопроєкт № 11379-д, яким передбачено заборону мобілізації військовозобов’язаних осіб молодше 25 років, а також можливість звільнення з військової служби тих, кого вже мобілізували (Проект Закону від 06.08.2024 № 11379-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби під час мобілізації особами, які не досягли 25-річного віку»).
З цього приводу було також прийнято директиву Командування Сухопутних Військ, яка має гриф ДСК. За повідомленнями, у директиві вже йдеться тільки про заборону на мобілізацію обмежено придатних осіб віком до 25 років, які мають статус військовозобов’язаних.
І ось 8 жовтня законопроєкт № 11379-д прийнято вцілому, проте дещо в іншій редакції. Зокрема була ухвалена норма, яка забороняє мобілізацію військовозобов’язаних до 25-річного віку, якщо вони мають статус обмежено придатних. Такі особи можуть бути призвані на службу лише за власною згодою.
Однак, норму, яка надавала право звільнитися зі служби тим, кого вже мобілізувати із законопроєкту прибрали.
Більше про законопроєкт та врегулювання ним законодавчої колізії у розділі «Новини та статті».
Держпраці передає повноваження іншим органам
8 жовтня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт № 9219, відповідно до якого частина функцій Держпраці перейшла до інших центральних органів виконавчої влади (Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення від 18.04.2023 № 9219).
Зокрема, повноваження з реєстрації та обліку великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів буде здійснювати Міністерство внутрішніх справ. А контроль за дотриманням законодавства про рекламу – Держпродспоживслужба.
Крім того, Держпраці також не проводитиме технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних із використанням газу в побуті. Ця функція переходить до Міненерго та Держінспекції енергетичного нагляду.
Маєте запитання з приводу проведення перевірок Держпраці? Поставте в сервісі «Особистий консультант» й отримайте відповідь від 15 хвилин до доби.
Оновити неуточнені дані зі знижкою: що пропонує Уряд?
На розгляді у Верховній Раді перебуває законопроєкт № 12093, яким пропонується пом’якшити процедуру притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію (Законопроєкт від 04.10.2024 № 12093 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Зміни передбачають доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі – КУпАП) новими нормами, які дозволять громадянам, які не оновили дані до 16 липня без поважних причин, не лише самостійно ініціювати процес розгляду справи про адміністративні правопорушення, а й сплачувати штраф у розмірі 50% від мінімальної суми штрафу, тобто 8500 грн замість 17000 грн.
Варто зазначити, що за неуточнення даних до 16 липня, особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу до 25 500 грн протягом законодавчо встановленого терміну (ст. 38, ч. 3 ст. 2101 КУпАП).
Розглядається такий механізм. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення в умовах воєнного стану (ст. 210, 2101 КУпАП), звертається до ТЦК із письмовою заявою або через електронний кабінет, в якій визнає порушення та погоджується на притягнення її до адміністративної відповідальності за своєї відсутності.
Керівник ТЦК протягом трьох днів перевіряє інформацію та в разі наявності складу правопорушення виносить постанову, де встановлює мінімальний штраф, навіть без присутності порушника.
Якщо особа упродовж 10 календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили сплатила не менше, ніж 50% розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова вважається виконаною.
Як впливає неоновлення даних на бронювання дивіться на безкоштовному вебінарі 15 жовтня.
Правила поведінки на підприємстві з 27.09: (не)обов’язкова вимога
Нагадаю, що з 27 вересня 2024 р. діє нова підстава для звільнення з ініціативи роботодавця, а саме невиконання правил поведінки на підприємстві, зокрема розголошення державної або комерційної таємниці (п. 14 ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, далі – КЗпП).
У зв’язку з цим профспілка роз’яснила, що нова підстава для звільнення не зобов’язує усіх роботодавців затверджувати на підприємстві локальні акти щодо визначення правил поведінки.
На сьогоднішній день правила поведінки на підприємстві в обов’язковому порядку повинні мати підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та/або об’єктах чи операторах критичної інфраструктури (ст. 142 КЗпП). Перелік таких підприємств окремо визначений Урядом (Постанова КМУ від 04.03.2015 № 83 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»).
Наявність же правил поведінки на підприємствах, що не належать до категорії стратегічних, не є обов'язковою, проте вони широко застосовуються на практиці, наприклад в органах державної влади.
Всі підстави для звільнення зібрані у зручному довіднику на Кадровій Платформі №1.