Зміни у бронюванні 2025: квота, критичність та відстрочка для стратегічних і енергетичних підприємств
2 квітня 2025 року набрала чинності постанова КМУ від 28.03.2025 № 360 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76», якою внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76.
Оновлені правила бронювання змінюють підрахунок квоти – відтепер до загальної кількості військовозобов’язаних не враховуватимуться працівники, заброньовані за іншими підприємствами. Тобто, якщо працівник має бронювання за сумісництвом на іншому підприємстві, за основним місцем роботи він не входитиме до квоти на бронювання.
Квоту бронювання для підприємств, що займаються виробництвом та транспортуванням теплової енергії, постачанням гарячої води, централізованим водопостачанням і водовідведенням, а також управлінням побутовими відходами, збільшено з 50% до 75%.
Скасовано вимогу щодо нарахування зарплати не менше 20 тис. грн для суб’єктів господарювання, таких як виробники електричної та теплової енергії з пошкодженими або зруйнованими потужностями, підприємства, що обслуговують об’єкти критичної інфраструктури, оператори газорозподільних систем та нафтопереробні підприємства, у яких більше 25% акцій належать державі. Для визначення критичності цих підприємств достатньо, щоб їхня середня зарплата відповідала рівню середньої зарплати в регіоні за IV квартал 2021 року.
Крім того, підприємства, що обслуговують об’єкти критичної інфраструктури сектору життєзабезпечення, можуть бути визнані критично важливими, якщо відповідають двом або більше критеріям.
До переліку підприємств, які можуть бронювати працівників, додано державні підприємства Міністерства оборони України: «Агенція оборонних закупівель» та «Державний оператор тилу».
Визначено особливості бронювання та анулювання відстрочки для військовозобов’язаних, які займають посади протезистів, а також для членів наглядових рад стратегічних підприємств. Тепер процес здійснюється через Портал «Дія».
Детальніше про бронювання за новими правилами – у інтерв’ю з експертами на Kadroland 7 квітня.
Бронювання працівників через «Дію»: що змінилося з 1 квітня?
31 березня 2025 року закінчилась відстрочка у працівників, яких було заброньовано до 1 грудня 2024 року через Мінекономіки або портал «Дія», а також у тих, кого бронювали після цієї дати за «старою» критичністю.
З 1 квітня підприємства, які отримали оновлений статус критично важливих, бронюють працівників через портал «Дія». Як повідомляють фахівці онлайн-сервісу, на перебронювання співробітника потрібно до 72 годин. Це максимальний термін, який проходить від подання заявки на бронювання до постановки військовозобов’язаного на спеціальний облік. Саме такий строк обробки даних списків на бронювання передбачений п. 29 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76.
Як швидко відбуватиметься бронювання – чи в межах 72 годин, чи швидше – стане зрозуміло на практиці.
Ті підприємства, які не встигли оновити статус критично важливих та перебронювати працівників до 1 квітня, повинні спершу оновити статус критичності за новою процедурою, після чого оформити бронювання працівників повторно. При цьому анулювати попереднє бронювання після 1 квітня вже не потрібно.
Результат бронювання буде позитивним, якщо військовозобов’язаний (відповідно до п. 29 Порядку № 76):
-
перебуває на військовому обліку;
-
обіймає посаду на критично важливому підприємстві та отримує зарплату не менше 20000 грн у період відстрочки;
-
уточнив персональні дані;
-
не перебуває у розшуку.
Більше практичних порад для бронювання – в унікальному курсі «Бронювання: практикум із вирішення (не)типових ситуацій», який виходить у квітні.
Оформлення паспорта за кордоном без ВОД
Нагадаю, що у серпні 2024 року Уряд прийняв постанову КМУ від 16.08.2024 № 932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів», яка запровадила експериментальні зміни у військовому обліку.
Постановою № 932, зокрема, передбачено новий порядок обліку персональних даних військовозобов’язаних, згідно з яким формується перелік чоловіків віком від 16 до 60 років для внесення до реєстру «Оберіг» та постановки на облік, незалежно від того, чи були оновлені їхні дані.
За інформацією Міністра МВС Ігоря Клименка, 1 квітня 2025 року уряд ухвалив зміни до постанови № 932, згідно з якими під час оформлення паспорта громадянина України або закордонного паспорта для чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, працівники закордонних підрозділів ДП «Документ» перевірятимуть статус військового обліку не за військово-обліковими документами, а в реєстрі.
Якщо дані відсутні, їх вноситимуть автоматично, і чоловіків братимуть на облік із формуванням військово-облікового документа в електронній формі.
При цьому, військовозобов’язаним не потрібно буде проходити медкомісію.
Маєте запитання з приводу постановки на військовий облік? Задавайте у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь протягом доби.
Повідомлення про прийняття працівника: нова форма з 26 лютого 2025 року
Фахівці Держпраці нагадали, що з 26 лютого 2025 року діє нова форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (постанова від 21.02.2025 № 184 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413»), яка доповнена інформацією про громадянство для обліку працевлаштованих іноземців та осіб без громадянства.
Повідомлення до ДПС має подаватися в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису. За відсутності технічної можливості допускається подання повідомлення у паперовій формі, однак це має бути документально підтверджено.
Нова форма повідомлення має застосовуватися з дня набрання чинності постановою № 184, тобто з 26.02.2025. Однак, в електронному вигляді повідомлення про прийняття на роботу зараз є тільки за «старою» формою. Звітування в перехідний період за «старою» формою не вважатиметься порушенням з боку ДПС та Держпраці. Після появи оновленої форми з графою про громадянство повідомлення слід подавати у новій редакції. Якщо повідомлення подано в «старій» формі до появи нової, повторне подання не потрібне – достатньо виконати обов’язок за «старою» формою.
Якщо повідомлення не подано зовсім, це вважається допуском працівника до роботи без повідомлення, що може призвести до штрафу для посадових осіб підприємства від 510 до 1700 грн, а при повторному порушенні – від 1700 до 5100 грн (ч. 1 та 2 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Про порядок прийняття працівників на роботу від А до Я на безоплатному вебінарі 9 квітня.
Усне повідомлення про звільнення (не) є підставою для розірвання трудового договору: роз’яснення Держпраці
Фахівці Держпраці роз’яснили, що усне повідомлення про звільнення не є підставою для розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
Нагадаю, що згідно ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Якщо працівник звільняється через неможливість продовжувати роботу з поважних причин (переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до закладу освіти, прийняття на роботу за конкурсом тощо), роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, зазначений працівником.
Тобто, порядок звільнення за власним бажанням передбачає обов’язкове подання письмової заяви працівником, на підставі якої буде видано роботодавцем наказ про звільнення. Повідомлення про звільнення в усній формі не може бути підставою для видання наказу про звільнення за ст. 38 КЗпП.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення продовжує працювати і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не може його звільнити за поданою заявою, навіть якщо наказ про звільнення вже видано. Працівник має право відкликати свою заяву до завершення двотижневого терміну попередження, і в такому разі його не буде звільнено. Винятком є ситуація, коли на його місце вже запрошено іншого працівника, якому за законодавством не можна відмовити в укладенні трудового договору, зазначає Держпраці.
Зразок заяви про звільнення за власним бажанням у рубриці «Документи».
Зміни в квотах на бронювання: як рахувати мобілізованих і заброньованих з 5 березня 2025 року?
Нагадаю, що з 5 березня 2025 року при підрахунку квоти на бронювання до загальної кількості військовозобов’язаних працівників додаються мобілізовані після 18 травня 2024 року. Це передбачено оновленою редакцією п. 12 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76.
Тобто, при підрахунку квоти на бронювання до фактичної кількості військовозобов’язаних працівників потрібно додавати мобілізованих після 18 травня.
Наприклад, якщо на дату подання заяви на бронювання на підприємстві працюють 50 військовозобов’язаних, а після 18.05.2024 було мобілізовано 4 працівників, то згідно з розрахунком ((50+4) × 50%) забронювати можна 27 осіб.
Однак наразі портал «Дія» не враховує мобілізованих автоматично, через що Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд доопрацювати цифрові рішення порталу відповідно до чинного законодавства.
Не реалізовано на порталі «Дія» також функціонал, який стосується останніх змін від 2 квітня, зокрема, щодо невключення в підрахунок квоти на бронювання працівників, заброньованих на інших підприємствах, про що було зазначено вище.
Хто підлягає бронюванню та у якій кількості у довіднику.