Військовий облік як умова для «критичності» і бронювання: лист Мінекономіки
Мінекономіки в листі від 02.05.2025 № 27-11/33925-07 звернуло увагу, що належна організація військового обліку та бронювання працівників є важливою умовою для отримання статусу критично важливого підприємства.
Зокрема, Міністерство повідомило, що під час розгляду звернень про надання або підтвердження статусу критичності враховуватиметься інформація про стан військового обліку та бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу.
Відповідно до ст. 21 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підприємства зобов’язані вести військовий облік працівників, здійснювати бронювання на період мобілізації та надавати звітність відповідним органам. Механізм ведення військового обліку визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.
Недотримання вимог мобілізаційного законодавства в особливий період загрожує посадовим особам штрафом від 34 000 до 59 500 грн (ст. 210-1 КУпАП). Водночас відповідно до ст. 26 Закону № 3543, обов’язок забезпечити мобілізаційну підготовку покладається на керівників органів влади, місцевого самоврядування, військових формувань і підприємств.
Дізнатися більше про організацію військового обліку та бронювання можна на безоплатному вебінарі 13 травня.
Зміни в мобілізації: нові правила щодо повісток, ВЛК та відстрочок
06 травня 2025 року Уряд постановою № 519 вніс зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (постанова КМУ від 06.05.2025 № 519 «Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період»).
Однією з новацій є внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів інформації про вручення повістки на бланку.
Якщо військовозобов’язаному або резервісту повістку вручає особисто ТЦК або роботодавець, який отримав її разом із Розпорядженням, відомості про це вноситимуться до реєстру «Оберіг».
Ще однією зміною є виключення норми про автоматичне продовження відстрочки. Якщо відстрочка була оформлена за рішенням комісії, то у разі продовження мобілізації строк її дії буде продовжено безпосередньо ТЦК та СП, розвідувальними органами або СБУ — не комісією — без повторного подання документів. Інформація про продовження відстрочки вноситься до реєстру «Оберіг» на строк продовження мобілізації, але не довше ніж до моменту втрати особою законних підстав для відстрочки (абз. 11-12 п. 60 Порядку № 560).
Якщо відстрочка оформлена через «Резерв+», її подовжуватимуть автоматично — за умови, що підстави для надання відстрочки підтверджуються через електронну взаємодію державних реєстрів і баз даних. Наразі оформити відстрочку онлайн можуть студенти, аспіранти, багатодітні батьки, які мають дітей у межах одного шлюбу, а також особи з інвалідністю.
Наступна зміна стосується проходження ВЛК.
Відтепер ТЦК не направлятиме на медогляд осіб з інвалідністю з власної ініціативи (п. 63 постанови № 560). Це стосується як осіб зі статусом «обмежено придатний», так і тих, хто його не має.
Не направлятимуть на ВЛК і тих військовозобов’язаних, у яких діє відстрочка, однак є винятки:
-
якщо особа бажає пройти огляд самостійно;
-
якщо вона була визнана обмежено придатною та не проходила повторний огляд (крім осіб з інвалідністю);
-
якщо особа підписує контракт на службу.
Направлення на ВЛК можна буде отримати в електронному кабінеті, але лише за бажанням особи.
Крім наведених змін, оновлено перелік документів для оформлення відстрочки для батьків, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей, а також для осіб, які здійснюють постійний догляд.
Щодо багатодітних батьків – розширено коло утриманців: раніше згадувалися лише рідні діти, тепер додано падчерок і пасинків, якщо є документи, що підтверджують обов’язок їх утримання.
Більше про аналіз нових змін у Порядку № 560 у статті.
Квоти на працевлаштування УБД: нові законопроєкти
Нагадаю, що на сайті Верховної Ради зареєстровано законопроєкт № 13180 від 17.04.2025, яким пропонується запровадити квоти на працевлаштування учасників бойових дій (УБД) за аналогією з квотами для осіб з інвалідністю. У разі невиконання квоти протягом року роботодавець сплачуватиме штраф у розмірі двох мінімальних зарплат за кожного непрацевлаштованого УБД (проєкт Закону від 17.04.2025 № 13180 «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння працевлаштуванню учасників бойових дій та забезпечення їх економічної самостійності»).
Водночас народний депутат Данило Гетманцев 05 травня подав до Верховної ради альтернативний законопроєкт № 13180-1, яким також пропонується квота, але замість штрафів – цільовий внесок до Фонду соцстраху на випадок безробіття (проєкт Закону від 01.05.2025 № 13180-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки працевлаштування учасників бойових дій»).
Згідно з альтернативним проєктом, норматив робочих місць для працевлаштування УБД встановлюється у кількості:
-
одного робочого місця – для роботодавців, що мають від 8 до 25 працівників;
-
5% – для роботодавців, що мають понад 25 працівників;
-
10% – для органів державної влади та місцевого самоврядування.
Роботодавці, які виконали квоту впродовж звітного кварталу, матимуть право на компенсацію витрат у розмірі фактичних витрат на сплату податку на доходи фізичних осіб, військового збору та ЄСВ за учасників бойових дій, які безперервно протягом повного звітного кварталу були працівниками такого роботодавця.
Також законопроєкт передбачає фінансування професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки УБД.
Щоб обрахувати норматив робочих місць для осіб з інвалідністю скористайтесь калькулятором.
Переважне право на залишення на роботі при скороченні: хто має право?
Фахівці Держпраці роз’яснюють, що у разі скорочення чисельності або штату працівників роботодавець зобов’язаний враховувати переважне право на залишення на роботі.
Нагадаю, що трудовий договір (як безстроковий, так і строковий до закінчення строку) може бути розірваний з ініціативи роботодавця у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, зокрема при скороченні чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).
При звільненні з такої підстави слід керуватися нормами ст. 42 та ст. 49-2 КЗпП, які передбачають переважне право на залишення на роботі для працівників з вищою кваліфікацією та вищою продуктивністю праці. Якщо кваліфікація й продуктивність однакові, перевага надається працівникам, які належать до соціально вразливих категорій, визначених ст. 42 КЗпП (перелік не є вичерпним), зокрема:
-
сімейним працівникам, які мають двох і більше утриманців;
-
тим, у кого в сім'ї немає інших працівників із самостійним заробітком;
-
працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві;
-
працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, тощо.
До переліку осіб, що мають переважне право, може бути додано і працівників, у яких другий з подружжя мобілізований. Відповідний законопроєкт № 13208 зареєстровано у Верховній Раді 23.04.2025 (законопроєкт від 22.04.2025 № 13208 «Про внесення змін до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, працівників, у разі якщо другий з подружжя є мобілізованим»).
Детальніше ознайомитися з переліком працівників, які мають переважне право на залишення на роботі при скороченні у довіднику.
Як правильно інформувати працівників про заробітну плату: роз'яснення Держпраці
Фахівці Держпраці роз’яснюють, що роботодавець зобов’язаний інформувати працівника про розміри оплати праці.
Ст. 110 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що при кожній виплаті зарплати роботодавець повинен повідомити працівника про:
-
загальну суму зарплати з розшифровкою за видами виплат;
-
розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
-
суму зарплати, що належить до виплати.
Аванс також є частиною зарплати, але його розмір визначається орієнтовно, без урахування фактично виконаної роботи, тому при виплаті авансу повідомляється лише сума до виплати.
Чітко встановленої форми повідомлення про розмір заробітної плати законодавством не передбачено, на що неодноразово звертали увагу профільні органи (лист Мінсоцполітики від 20.10.2017 № 262/0/101-17). Тому роботодавець може самостійно визначати формат такого повідомлення. Найпоширенішою практикою є видача розрахункового листка із зазначенням суми до виплати та відрахувань. Водночас повідомленням може вважатися і підпис працівника у відомості про отримання зарплати, а також надсилання відповідної інформації електронною поштою — за умови згоди працівника. Законодавчих заборон для таких форм повідомлення немає.
Маєте запитання? Задайте їх у сервісі «Особистий консультант» та отримайте відповідь від 15 хвилин.
Витяг з е-трудової: інструкція від ПФУ
Пенсійний фонд проінформував, як швидко отримати витяг з електронної трудової книжки у PDF-форматі з усіма актуальними даними про офіційне працевлаштування.
Нагадаю, що до 10 червня 2026 року паперові трудові книжки мають бути оцифровані, адже надалі використовуватимуться виключно електронні.
Найпростіший спосіб передати відомості з паперової трудової книжки до ПФУ – завантажити її сканкопії на порталі відомства. Це може зробити як працівник через кабінет застрахованої особи, так і роботодавець – через кабінет страхувальника.
Як роз’яснюють фахівці ПФУ, алгоритм формування витягу з електронної трудової книжки наступний:
-
Увійдіть на вебпортал електронних послуг ПФУ, авторизувавшись за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
-
Зайдіть у розділ «Комунікації з ПФУ».
-
Оберіть пункт меню «Запит на отримання електронних документів».
-
Заповніть форму, зазначивши свої дані та тип звернення — «Витяг з ЕТК».
-
Надайте згоду на обробку персональних даних та натисніть «Відправити до ПФУ».
-
Переглянути сформований витяг можна через пункт меню «Мої звернення».
Працівник може самостійно сформувати витяг з е-трудової книжки через особистий кабінет на порталі ПФУ або надати до неї доступ роботодавцю. Для цього потрібно скористатися пунктом меню «Доступ до ЕТК», натиснути кнопку «Додати» й вручну ввести код ЄДРПОУ роботодавця. Поле «Назва страхувальника» заповниться автоматично на підставі даних із Єдиного реєстру страхувальників. Запис повинен мати статус «актуальний».
Більше про паперову та електронну трудову у курсі.