Бронювання працівників та моніторинг: вимоги, поради, приклади
(модуль 7 із 10)

Додаткові матеріали

Презентація

Бронювання по-новому з 09.12.2026: що змінилось після змін до постанови КМУ №76?

Довідник «Перелік критично важливих підприємств для цілей бронювання»

Довідник «Хто і на який строк може забронювати працівників»

---

Текстове розшифрування відео

Сьогодні ми розглянемо модуль № 7, який називається бронювання працівників та моніторинг. Вимоги, поради, приклади. Ми продовжимо навчатися в рамках цієї лекції, яка має назву квота на бронювання, кого не включати, а кого включати. Будемо розбиратися загалом, як сьогодні відбувається підрахунок кількості військовозобов'язаних, які можуть бути заброньовані.

Давайте подивимося загалом, хто може бути в Україні заброньований. Заброньованими можуть бути в першу чергу працівники. На жаль, сьогодні у нас не бронюються фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також особи за цивільно-правовими договорами. Тобто перший критерій, кого включати до бронювання — це ті, хто офіційно працюють за трудовими договорами.

Далі давайте подивимося саме, хто ж ці працівники, яких ми можемо включити. А це ті працівники, які працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або інших державних органах, в національній поліції, Національному антикорупційному бюро, державному бюро розслідувань, службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та в органах досудового розслідування. При тому тут не зазначено якихось окремих винятків. Тобто мається на увазі вся наша система державної влади, органів місцевого самоврядування і відповідно їхніх працівників.

Також можуть бути заброньовані працівники, які працюють на підприємствах, установах та організаціях, які визнані критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил або інших військових формувань та які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, які визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Зокрема, цей критерій детально розбирався раніше, де говорили і про галузеві, і про регіональні критерії, і загалом як це визначати. Розуміємо, що саме ці працівники цих підприємств можуть бути заброньовані.

Також бронюються працівники, які працюють у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасникам або спостерігачем у яких є Україна. Далі у нас є зміни. Зокрема, товариство Червоного Хреста прямо виокремлено в окрему категорію. Це працівники товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів.

Окрім того, бронюються працівники операторів протимінної діяльності, які проводять розмінування, гуманітарні розмінування відповідно до законодавства. Якщо такі оператори протимінної діяльності не провадять свою діяльність, на жаль, бронювання втрачається. Тобто головне, щоб діяльність проводилася.

Як ми рахуємо взагалі кількість заброньованих працівників? Особливо, якщо на вашому підприємстві є статус критично важливого і є додаткове мобілізаційне завдання. В даному випадку є конкретна відповідь на це запитання. Зокрема, зазначено наступне, що постанова № 76 і постанова № 45 дорівнюють кількість заброньованих працівників, яких можна бронювати разом. Тобто якщо у вас зазначена квота 50%, це не означає, що 50% за № 76, 50% за № 45, тобто загалом у вас 50%. А як ви вже будете розподіляти між собою мобілізаційне завдання і критичність, це залежить виключно від вас. Тобто це такі вимоги, які встановлені чітко нашим законодавством. А чи можна якось вийти з цієї ситуації? Ні. Ви просто маєте контролювати кількість заброньованих за однією постановою, кількість заброньованих працівників за іншою постановою.

Далі, що в нас ще важливого? У загальній кількості військовозобов'язаних не враховуються військовозобов'язані жінки. Ми їх не рахуємо. Також військовозобов'язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України, а також сюди відносяться, наприклад, бенефіціари, члени наглядових рад, вони не рахуються до загальної кількості.

Також військовозобов'язані заброньовані за іншими підприємствами, установами та організаціями. Тобто, якщо у вас навіть основне місце роботи цього працівника у вас, але він за своїм, по суті, сумісництвом заброньований за іншим підприємством, ви його не можете рахувати до загальної кількості військовозобов'язаних. І навпаки, якщо для нього це місце за сумісництво, ви також рахуєте його до загальної кількості працівників, які мають право на бронювання. Ну і він вам, звісно, не створює квоту.

А от що робити, коли у нас тільки один військовозобов'язаний? Чи є також відповідь на це запитання? Так, є. Якщо у вас на підприємстві працює тільки один військовозобов'язаний працівник, ви його бронюєте. Правила, наприклад, якщо у вас 50% може бути тільки заброньовано працівників, для такого працівника не буде застосовуватися. Це винятки із правил, які сьогодні передбачені постановою 76.

Кого враховуємо? До загальної кількості військовозобов'язаних працівників рахуються працівники, які призвані на військову службу під час мобілізації 18 травня 2024 року. На жаль, якщо трапилася смерть таких працівників, вони не входять до квоти. Тобто це мають бути люди, які сьогодні є мобілізованими і служать.

Кого не бронюємо? Ще одна така цікава річ. Загалом постанова 76 містить таку цитату: «Не підлягають бронюванню військовозобов'язані, які не підлягають призову». Як зрозуміти і розтлумачити це поняття? Це означає, якщо у нас є працівники, які досягли граничного віку і відповідно сьогодні вони вже не мають статусу військовозобов'язаного, вони не входять до квоти.

Також, якщо в нас є працівники, для прикладу, які вже служили, але яких виключено з військового обліку за станом здоров'я, вони не включаються до квоти і не будуть створювати цю квоту для бронювання. Відповідно, не бронюються, бо вони вже не є військовозобов'язані. Або особи, які за медичними показниками і не були на військовому обліку, вони також не включаються до квоти, бо ці особи не мають статусу військовозобов'язаного. Це фактично такі пояснення найпростіше, тобто кого включаємо, кого не включаємо загалом.

Також, якщо це стосовно квоти, якщо ми хочемо зрозуміти, кого бронювати, кого не бронюємо, то для початку потрібно розібратися з питанням № 1 — це квоти. А далі потрібно розібратися вже безпосередньо з питанням бронювання.

Отже, до наших всіх військовозобов'язаних включаються. Зробимо такий узагальнюючий висновок. Це працівники, які у нас перебувають на обліку, перебувають як військовозобов'язані, вони не заброньовані за іншими підприємствами, не перебувають у нас на обліку в Службі безпеки України, службі зовнішньої розвідки. Тобто вони перебувають на обліку в ТЦК.

Тож перераховуємо ще раз. Військовозобов'язані на обліку в ТЦК — ці бронюються. Якщо ми говоримо про жінок, якщо ми говоримо про працівників, які виключені з військового обліку, якщо ми говоримо про працівників, які на обліку в Службі безпеки України або службі зовнішньої розвідки, вони в нас не включаються до квоти.

Квота може коригуватися, тому що у нас сьогодні є зміни, вони вже діють. Це стосовно осіб, які мобілізовані. Тому ці мобілізовані особи не бронюються, але вони створюють квоту. Тобто вони загалом створюють ту кількість працівників, які можуть бути загалом на підприємстві оцінені як ваша кількість заброньованих майбутніх працівників. Якщо у вас 50%, то ось такі люди, які мобілізовані, вони вам створюють квоту фактично. І ви можете забронювати за допомогою цих людей інших важливих для вас, наприклад, ключових співробітників.

Тобто перше ми оцінили квоту. Нам насправді Дія теж в цьому випадку трошки допомагає, адже коли під час генерування списку ви бачите плюс-мінус, хто виключений з обліку, хто на обліку, а хто заброньований за іншим підприємством, Дія вам розраховує кількість військовозобов'язаних. А далі ви переходите до кроку № 2. Тепер цих людей потрібно забронювати, яких ви вибрали для себе ту квоту, яка у вас сформувалася, 50% для прикладу.

І далі ви оцінюєте вже за наступними критеріями. Перший критерій — чи є відповідний розмір заробітної плати в такої людини. Тобто сьогодні ви пам'ятаєте, що в нас мінімальний розмір заробітної плати з 2026 року збільшений. Знов таки кажу, протягом року він буде мінятися, тому умовно кажучи, ставимо мінімальну заробітну плату за формули помножену на 2,5 — це той розмір заробітної плати, який має бути в того працівника, якого ви збираєтесь бронювати.

Далі. У вас має бути такі люди не в розшуку, тобто вони не мають бути порушниками військового обліку. Третій момент — ці люди мають мати оновлені дані. Якщо всі ці критерії співпадають, цих людей ви зможете забронювати.

Кому не потрібно вимоги щодо заробітної плати? Тому що у нас завжди є виключення з кожного правила. Виключення для наступних категорій працівників: для працівників державних комунальних підприємств, установ та організацій господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі та які перебувають у комунальній власності або для господарських товариств більше 50% акцій часток яких належить господарським товариствам, де теж частка держави або комунальної власності в яких становить 100%.

Для резидентів ДіяСіті не потрібно також мати відповідний розмір заробітної плати. Адже для того, щоб стати резидентом ДіяСіті, потрібно мати загалом необхідний розмір заробітної плати. Для юридичних осіб, релігійних організацій, а також для суб'єктів господарювання, виробників електричної та теплової енергії. Те, що у нас сьогодні є виключеннями, це говорить про те, що ці працівники можуть бути заброньованими без критеріїв заробітної плати. Але все одно для них залишається вимога. Це перебування на обліку, це неперебування в розшуку і це оновлені дані.

А також хочу добавити, що у нас є ще інші види працівників, категорії працівників, які також не потрібно мають розмір заробітної плати. Продовжимо. Це працівники операторів газорозподільної системи, які визначені відповідним наказом і які виконують аварійно-відновлювальні роботи. Це також працівники юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, які здійснюють охорону об'єктів паливно-енергетичного комплексу, або учасники, акціонери, яких є господарські товариства, у статутному капіталі яких теж є акції держави.

Це ті вимоги, які сьогодні є. Тобто це та категорія працівників, яка може не притримуватись заробітної плати. Але є ще інша категорія працівників, яким, наприклад, можна бронювати за умови, що вони є порушниками військового обліку. Зокрема, сьогодні для підприємств, установ, організацій, які є критично важливими для збройних сил або інших військових формувань, а також які працюють у сфері оборонно-промислового комплексу, можуть бронювати своїх працівників і навіть якщо вони є порушниками військового обліку. Це окремі вимоги, які сьогодні дозволила держава робити. Не плутаємо їх. Це правило стосуються тільки окремих категорій працівників. Тільки окремо. Для всіх решти діє загальне правило. Є встановлена квота, є встановлені вимоги до заробітної плати і встановлені вимоги до військового обліку.

Вже згодом будемо розбиратися з іншими питаннями, які стосуються також критичності та бронювання працівників. До зустрічі на наступній лекції!