З сумісництва на основне місце роботи без звільнення: як не втратити бронювання працівника
Чи можна змінити статус працівника із сумісника на основне місце роботи без звільнення? Однозначної відповіді законодавство поки не дає.
Зокрема, Мінекономіки традиційно рекомендує діяти через «звільнення та нове прийняття», оскільки трудове законодавство не містить чіткого механізму такого переведення. Натомість Держпраці наголошує, що прямої вимоги закону обовʼязково розривати трудовий договір не існує, а відсутність процедури є лише наслідком законодавчої прогалини.
Після оновлення форми Обʼєднаного звіту з 17 липня 2026 року роботодавці технічно можуть змінити статус працівника із сумісника на основне місце роботи без звільнення. Таку зміну відображають у додатку Д5 до Обʼєднаного звіту. Однак законодавство досі не врегульовує таку процедуру, тому йдеться лише про технічну можливість, а не про окрему законну підставу для зміни статусу працівника.
Для підприємств, які бронюють працівників, безпечніше уникати звільнення, адже навіть коротка перерва в трудових відносинах може вплинути на чинність бронювання. Водночас переоформлення без звільнення дозволяє зберегти безперервність трудових відносин і бронювання. Проте така процедура досі не має чіткого законодавчого врегулювання.
Детальніше про перехід із сумісництва на основне місце роботи у статті.
Страховий стаж по-новому з 02.08: без ЄСВ та паперових довідок
Із 2 серпня 2026 року працівники не втрачатимуть страховий стаж через несплату ЄСВ роботодавцем. Набрали чинності зміни, внесені до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообовʼязкове державне пенсійне страхування».
Відтепер, якщо роботодавець нарахував ЄСВ і відобразив його у звітності, а сума нарахування становить не менше мінімального страхового внеску, відповідний період зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, навіть якщо внесок фактично не був сплачений.
Ще одна важлива новація – підтвердити страховий стаж тепер можна без подання паперових трудових документів. Основні відомості для призначення пенсії Пенсійний фонд України отримуватиме самостійно через державні реєстри. Якщо інформація вже міститься в електронних системах, вимагати від людини додаткові паперові довідки заборонено.
Якщо ж необхідних даних у реєстрах немає, Пенсійний фонд через електронний кабінет повідомить, якої саме інформації бракує, та сприятиме її отриманню.
Слідкуйте за рубрикою «Новини та статті», щоб першими дізнаватися про всі важливі зміни.
Роботодавець не відповідає за загибель працівника під час ракетного удару: позиція Верховного Суду
Верховний Суд розʼяснив: загибель працівника внаслідок ракетного удару сама по собі не означає, що роботодавець зобовʼязаний відшкодовувати моральну шкоду (Постанова Верховного суду від 22.01.2025 у справі № 210/6142/23). Для цього необхідно довести вину роботодавця та причинний звʼязок між його діями (або бездіяльністю) і наслідками. Якщо трагедія сталася через збройну агресію, а роботодавець виконав вимоги щодо безпеки праці, підстав для його відповідальності немає.
У конкретній справі донька загиблого працівника вимагала компенсацію від підприємства, проте суди всіх інстанцій їй відмовили. Спеціальне розслідування встановило, що роботодавець виконав усі норми охорони праці та цивільного захисту. За законом, відшкодування втрат, повʼязаних зі збройною агресією, має здійснюватися за рахунок держави-окупанта.
Водночас якщо буде доведено ігнорування тривог, ненадання доступу до укриттів або порушення правил евакуації роботодавця можуть притягнути до відповдальності.
Радимо документально фіксувати кожен інструктаж та захід безпеки, щоб мати докази у разі судових спорів.
На kadroland є окрема рубрика «Охорона праці» з практичними розʼясненнями та зразками документів.
10 серпня — останній день підтвердження критичності за спрощеною процедурою: що буде після дедлайну
10 серпня 2026 року завершується строк подання документів для підтвердження критичності за спрощеною процедурою. Вона доступна окремим критично важливим підприємствам, для яких не змінювалися галузеві (регіональні) критерії критичності та які не отримували повідомлення про необхідність повного перепідтвердження. У такому разі достатньо подати лише два документи: довідку про середню заробітну плату та Податковий розрахунок за останній звітний місяць.
Після 10 серпня скористатися спрощеним механізмом уже не вийде. підтвердити критичність можна буде лише за загальною процедурою з поданням повного пакета документів.
Якщо до 1 вересня підприємство не підтвердить статус критично важливого, чинність рішення про критичність припиниться, а разом із ним – і підстави для бронювання працівників.
Що робити, якщо документи на перепідтвердження критичності вже подані, але рішення досі немає, а 1 вересня вже наближається на вебінарі 13 серпня.
Нова відстрочка через ЦНАП з 31.07: як змінити підставу та що робити заброньованим
З 31 липня діє новий механізм переоформлення відстрочки (Постанова КМУ від 29.07.2026 № 978 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560»).
Відтепер військовозобов’язані, які вже мають чинну відстрочку, але набули права на неї за іншою підставою, можуть звернутися до будь-якого ЦНАПу та подати документи для оформлення нової відстрочки. Наприклад, студент, у якого народилася третя дитина, може змінити підставу для відстрочки.
При цьому чинна відстрочка продовжує діяти до ухвалення рішення за новою заявою. Якщо нову підставу підтвердять, відстрочку переоформлять. Якщо ні – залишиться чинною попередня відстрочка.
Якщо ж особа є заброньованою і водночас набула права на відстрочку з іншої підстави, порядок дій дещо відрізняється. На практиці спочатку до ЦНАП подають заяву на нову відстрочку та отримують опис прийнятих документів. Він підтверджує подання заяви і захищає від мобілізації на час її розгляду. Лише після цього підприємству доцільно анулювати бронювання.
Детальніше про те, як змінити бронювання на іншу відстрочку у відео.
Спека на роботі: Держпраці нагадало, що має зробити роботодавець
Держпраці нагадало, яких заходів безпеки під час спеки має вжити роботодавець, щоб запобігти перегріванню працівників (ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII).
Серед рекомендованих заходів – не проводити роботи у найспекотніші години дня, перенести початок або закінчення робочого дня на ранковий чи вечірній час, а за можливості – запровадити дистанційну роботу.
За потреби роботодавець може також змінити режим роботи або зменшити тривалість робочого дня. Якщо такі зміни є зміною істотних умов праці, працівників необхідно повідомити працівників завчасно.
Робочі приміщення рекомендують обладнати кондиціонерами або жалюзі, провести для працівників інструктажі та забезпечити питний режим. У найспекотніші години – з 11:00 до 16:00 – варто уникати значних фізичних навантажень і регулярно пити воду.
Зразок наказу про встановлення гнучкого режиму робочого часу у рубриці «Документи».
Коментарів поки немає
Почніть розмову…
