Експерт
Тетяна ДонецьАдвокат, шеф-редактор kadroland, експерт з питань трудового права, військового обліку і бронювання
Порядок переоформлення відстрочки змінився: за наявності нової підстави військовозобов'язаний може подати заяву, не втрачаючи чинну відстрочку до рішення комісії. Але чи можна за цим механізмом змінити бронювання на сімейну або іншу відстрочку без попереднього розбронювання? Розглянемо нові правила та практичні ризики
Раніше ми вже розглядали можливість переоформлення однієї підстави для відстрочки на іншу без ризику тимчасово залишитися без захисту від мобілізації під час розгляду документів.
Наприклад, військовозобов'язаний мав відстрочку у зв'язку з навчанням, але згодом у нього народилася 3-тя дитина. У такому разі виникає нова підстава для відстрочки.
Для переоформлення військовозобов'язаний подає через ЦНАП документи, що підтверджують нову підставу. Поки комісія розглядає заяву, чинна відстрочка у зв'язку з навчанням продовжує діяти.
Якщо нову відстрочку погодять, попередня підстава автоматично втратить чинність після внесення відомостей про переоформлену відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Якщо ж у переоформленні відмовлять, попередня відстрочка продовжуватиме діяти до закінчення встановленого строку.
Розглянемо схожу ситуацію. Працівник має чинне бронювання, але в нього народилася 3-тя дитина. Як батько 3 неповнолітніх дітей він може претендувати на відстрочку за сімейною підставою.
Роботодавець зацікавлений у тому, щоб працівник оформив іншу відстрочку та звільнив місце в ліміті бронювання для наступного працівника.
Раніше оформити іншу відстрочку за наявності чинного бронювання фактично було складно. Спочатку потрібно було анулювати бронювання, а вже потім оформлювати відстрочку за новою підставою.
Щоб скоротити період, протягом якого людина могла залишитися без відстрочки, на практиці діяли так:
Однак така схема мала суттєвий ризик. Якщо комісія відмовляла у наданні нової відстрочки, людина залишалася і без бронювання, яке роботодавець уже анулював, і без нової відстрочки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається з підстав, визначених ст. 23 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон про мобілізацію).
Стаття 23 Закону про мобілізацію охоплює як відстрочку у зв'язку з бронюванням, так і відстрочки за сімейними, освітніми, медичними та іншими підставами.
У п. 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі – Порядок № 560) передбачено, що у разі виникнення нової підстави, визначеної ст. 23 Закону про мобілізацію, військовозобов'язаний має право звернутися із заявою про надання відстрочки за іншою підставою. Така процедура називається переоформленням відстрочки.
Подання заяви про переоформлення не припиняє чинну відстрочку до моменту прийняття комісією відповідного рішення.
Якщо комісія погодить переоформлення, попередня відстрочка, строк якої ще не закінчився, втратить чинність із дня внесення до Реєстру «Оберіг» відомостей про нову відстрочку.
Якщо комісія відмовить у переоформленні, чинна відстрочка зберігатиме свою дію до закінчення визначеного строку.
Формулювання п. 56 Порядку № 560 не розділяє відстрочки залежно від підстави їх надання. Тобто воно прямо не виключає відстрочку у зв'язку з бронюванням із механізму переоформлення.
Тому з буквального змісту цієї норми можна зробити висновок, що заброньований працівник також має право звернутися по відстрочку за іншою підставою, а бронювання має діяти до прийняття рішення.
Проте є важливе застереження.
В абз. 1 п. 58 Порядку № 560 зазначено, що заяви про надання відстрочки через ЦНАП подають військовозобов'язані, крім заброньованих осіб та осіб та посадових (службових) осіб, зазначених у пп.пп. 16-23 п. 1 та п. 5 додатка 5, військовозобов’язаних СБУ чи розвідувальних органів. Постановою від 29.07.2026 № 976 КМУ вніс зміни до цієї норми, але виняток щодо заброньованих зберегли.
Отже, між загальним механізмом переоформлення, установленим п. 56 Порядку № 560, та процедурою подання заяви, передбаченою п. 58 Порядку №560, залишається практична неузгодженість:
Через це ЦНАП або електронна система можуть не прийняти заяву на іншу відстрочку, доки бронювання залишається чинним.
Увага! Не варто поспішати з анулюванням бронювання лише на підставі наміру працівника оформити іншу відстрочку.
Найбезпечніший варіант – спочатку перевірити, чи дає система змогу подати та зареєструвати заяву про переоформлення за наявності чинного бронювання.
Якщо заява прийнята як заява саме про переоформлення відстрочки, п. 56 Порядку № 560 передбачає збереження чинної відстрочки до рішення комісії.
Але щодо саме такої можливості маємо дуже багато сумнівів.
Тож скоріше за все роботодавцю доведеться анулювати бронювання (як це було й досі). І водночас потрібно тримати руку на пульсі і бути готовим у разі відмови у наданні іншої відстрочки знову забронювати працівника.
Тетяна ДОНЕЦЬ, адвокат, шеф-редактор kadroland
Нова відстрочка замість старої: як переоформити і чи потрібна ВЛК
Немає ВЛК, але є бронювання – штраф на керівника: що сказав суд
Незабезпечення ВЛК – штраф на відповідальну особу і перешкода для бронювання
ВЛК чи втрата бронювання: хто і чому вимагає
Є відстрочка, немає ВЛК – чи можна виїхати за межі України
ТЦК не закриває звірку без паперових ВОД і ВЛК працівників
У проєкті Держбюджету-2027 запропонували окремі правила проведення індексації грошових доходів населення. Якщо їх збережуть у остаточному законі, обчислення індексу споживчих цін розпочнуть із січня 2027 року, а суму індексації, що склалася у грудні 2026 року, у січні не нараховуватимуть
Кабмін зареєстрував законопроєкт №16073, який має наблизити процедури працевлаштування іноземців та осіб без громадянства до правил ЄС. Серед ключових пропозицій – єдиний дозвіл на тимчасове проживання та роботу, електронна подача заяви та новий веб-портал із вакансіями для іноземних працівників

Працівнику додали кілька нових обов’язків і внесли їх до посадової інструкції. Чи достатньо цього, щоб він виконував нову роботу в межах посадового окладу? Чи це вже суміщення посад, за яке потрібно встановити доплату? Розберемося, чим відрізняються ці механізми та який варіант безпечніше обрати роботодавцю

Сьогодні, 15 вересня, спливає встановлений бюджетним процесом строк для подання проєкту Державного бюджету України на 2027 рік до Верховної Ради. Народні депутати вже отримали текст документа і його текст вже є на сайті Верховної Ради. Знайомимо вас з основними показниками

Нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання дають право на низку страхових виплат. ПФУ нагадує, коли працівнику виплачують 100% середньої зарплати, хто може отримати одноразову та щомісячну допомогу, а також які виплати передбачені сім’ї у разі смерті потерпілого

Працівник з інвалідністю ІІ групи має 30 календарних днів щорічної основної відпустки, але обов’язковими для використання є 24 дні. Чи означає це, що за решту 6 днів можна виплатити грошову компенсацію? У ФПУ роз’яснили правила, яких має дотриматися роботодавець

Обмін змінами між працівниками потребує погодження роботодавця. Самої домовленості колег недостатньо, навіть якщо робоче місце не залишилося порожнім. Розглянемо, як оформити заміну, відобразити фактичну роботу й діяти, якщо працівник травмувався під час непогодженої зміни

Кадровики часто використовують формулювання про роботу в особливих умовах, але навіть у звичній фразі можна припуститися помилки. У Рівненському ОТЦК та СП нагадали, чим відрізняються слова «воєнний» і «військовий» та яке формулювання слід використовувати в офіційних документах і текстах

Працівник має право на одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини, але скористатися нею можна не в будь-який момент. Закон встановлює чіткий строк – 104 дні від дня народження дитини, а під час воєнного стану для окремих працівників діє ще одне важливе обмеження

Закон про охорону праці планують замінити новим Законом «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Законопроєкт №10147 уже готують до другого читання. Роботодавцям варто стежити за змінами – нове регулювання має охопити звичні правила та документи з охорони праці

У 2026 році роботодавці вперше подаватимуть новий звіт про внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. У матеріалі розглянемо, хто зобов’язаний звітувати, які строки подання та сплати внеску, як визначити норматив робочих місць і заповнити всі рядки звіту. Також наведемо практичні приклади розрахунку внеску та пояснимо позицію ДПС щодо подання звітності роботодавцями

МОН підготувало проєкт змін до Положення №805, який до 17 вересня перебуває на обговоренні профспілок. Документ, зокрема, визначає особливості атестації педагогів закладів вищої освіти, дозволяє враховувати науковий ступінь, вчене звання та стаж науково-педагогічної роботи, а також передбачає важливі зміни для працівників, які працюють за сумісництвом

10.09.2026 Уряд схвалив законопроєкт, який передбачає відповідальність за порушення вимог безпеки та захисту здоров’я працівників на роботі. А 16.09.2026 документ зареєстровано у ВРУ. Зміни можуть безпосередньо вплинути на роботодавців

Після підтвердження або втрати критичності підприємству потрібно перевірити, чи необхідно вносити зміни до Списків персонального військового обліку. Важливо врахувати, яким саме способом підприємство отримало новий статус критично важливого

Верховна Рада 19 серпня ухвалила законопроєкт №14191, який докорінно змінює систему державної підтримки сімей з дітьми з інвалідністю. З 2027 року запровадять базову величину від 4000 грн, переглянуть розміри соціальних виплат і надбавок на догляд, а також запровадять нові соціальні послуги для дітей та їхніх батьків
