Заголовок тимчасово відсутній

Жоден законодавчий акт не зобов’язує фізичних осіб, які є найманими працівниками, або інших, підписувати ті чи інші договори про нерозголошення комерційної таємниці.

В той же час, законодавство передбачає право власника комерційної інформації, що є конфіденційною, на вжиття заходів щодо захисту такої інформації.

Відповідно до ст. 36 ГКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/conv#n276 склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб'єктом господарювання відповідно до закону.

Право роботодавця пропонувати працівникам підписувати угоду про нерозголошення комерційної таємниці потрібно закріпити в Статуті, колективному, трудовому договорі, Положенні «Про комерційну таємницю», правилах внутрішнього трудового розпорядку або як мінімум в посадових інструкціях.

Перед тим як взяти з працівників підписку про нерозголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, керівництву підприємства необхідно здійснити певні процедури:видати наказ по підприємству про встановлення комерційної таємниці; затвердити перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю;затвердити форму зобов’язання (договору) про нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею.

При цьому працівник, приступаючи до виконання своїх обов’язків, повинен бути проінформований:

-про порядок і процедуру набуття матеріалами, документами та виробами статусу комерційної таємниці;
-про правила, пов’язані з доступом до інформації, що є комерційною таємницею;
-про обов’язки і обмеження, що накладаються на виконавців, допущених до відомостей конфіденційного -характеру (наприклад, діловодство, облік, зберігання, розмноження, обробка інформації);
-про порядок прийому представників інших суб’єктів підприємницької діяльності та передачі їм інформації;
-про відповідальність за розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю підприємства, або за порушення встановленого порядку роботи з ними.

Раді допомогти, звертайтесь ще!