Заголовок тимчасово відсутній

Поновлення працівниці на роботі, виплата їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу, штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

У ч. 3 ст. 184 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1018) встановлено заборону на звільнення з ініціативи роботодавця одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. Тобто якщо Ви звільнили одиноку матір з ініціативи саме роботодавця (скорочення штату, прогул тощо) і хоча б одній її дитині ще не виповнилося 14 років, то Ви порушили трудове законодавство. Це призведе, у разі подання працівницею позову до суду, до її поновлення на роботі та необхідності виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу (згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1255) при винесенні рішення про поновлення на роботі одночасно приймається й рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу), а також до фінансової відповідальності (це вже не залежить від того, чи оскаржуватиме працівниця звільнення у суді) у вигляді штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати (наразі це 8 000 грн) як за порушення «інших вимог трудового законодавства» відповідно до ст. 265 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1422).

Водночас, якщо Ви звільнили з ініціативи роботодавця одиноку матір, обом дітям якої вже виповнилося 14 років і жодній дитині не встановлено інвалідність, то негативних наслідків для підприємства не буде – адже за таких обставин Ваша працівниця вже не підпадає під категорію осіб, щодо яких у ч. 3 ст. 184 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1018) міститься заборона на звільнення. Також не буде відповідальності, якщо звільнення проведено не з ініціативи роботодавця, а за власним бажанням працівниці чи за угодою сторін.

Раді допомогти, звертайтесь ще!