Відмінності між сумісництвом та нефіксованим робочим часом на роботі

Основна відмінність в регулюванні робочого часу працівника та умовах оплати роботи.

Для сумісника роботодавець за узгодженням з працівником встановлює йому режим роботи, коли він повинен виконувати свою роботу. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ч. 2 ст. 102-1 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20240630#n633 ). Тобто якщо за умовами ТД працівник працює 1 годину на тиждень, він отримає зарплату лише за цей час.

ТД з нефіксованим робочим часом — це так званий ТД за викликом. Тобто роботодавець повідомляє працівника, що є для нього робота, і працівник лише тоді її виконує.

Трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею (ч. 1 ст. 21-1 КЗпП).

Але тут є певні гарантії щодо оплати праці. В будь-якому випадку, навіть якщо місяць роботодавець не викликав працівника на роботу, мінімальний розмір оплати праці — за 32 години робочого часу в місяць.

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

За відрядної системи оплати праці заробітна плата виплачується працівникові за фактично виконану роботу за встановленими у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом відрядними розцінками.

Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.

У разі ненадання роботодавцем роботи працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, заробітна плата за відрядної системи оплати праці протягом календарного місяця повинна бути виплачена працівникові у розмірі, не меншому за розмір заробітної плати працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за 32 години робочого часу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!