Так, може звільнити за прогул.

Алгоритм дій у разі звільнення за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231) наступний:

1) Фіксуєте факт відсутності працівника на роботі (безпосередній керівник працівника має подати доповідну записку про його відсутність на роботі, а у табелі слід проставляти позначки «НЗ» чи цифровий код «28» – неявки з нез'ясованих причин).

2) Надалі потрібно витребувати від працівника пояснення (надіслати відповідний лист поштою за місцем реєстрації та/або фактичного проживання працівника, а також електронною поштою чи через мессенджери) щодо причин його відсутності на роботі чи зафіксувати його відмову надати такі пояснення. 3) Після цього необхідно скласти акт у довільні формі, в якому будуть відображені результати вжитих заходів для з'ясування причин відсутності працівника на роботі (в акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано те, що з'ясувати причини не вдалось).

4) Якщо жодних поважних причин, які виключають вину працівника щодо вчинення прогулу, не встановлено, можна буде видавати наказ про звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231). Текст наказу може бути таким: «НАКАЗУЮ: 1. Звільнити працівника такого-то такою-то датою у зв'язку з вчиненням прогулу без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України. 2. Бухгалтерії провести остаточний розрахунок з працівником таким-то і виплатити йому компенсацію за стільки-то днів невикористаної щорічної відпустки».

Звісно, за Ваших обставин було б бажано таки врегулювати ситуацію мирним шляхом – приміром, домовитися з працівником, що він перепише заяву про звільнення за власним бажанням з іншою датою звільнення (оскільки за попередньою заявою Ви вже не зможете його звільнити, бо вказана працівником дата звільнення минула), а дні, які він був відсутній на роботі, протабелювати як «НЗ» або «І» (оплата за них не проводиться та дні щорічної відпустки не нараховуються). Звільнення за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n231) є найбільш ризикованим для роботодавця, оскільки належить до заходів дисциплінарного стягнення й найчастіше оспорюється працівниками в суді лише внаслідок того, що вони просто не хочуть бути звільненими за такою підставою, а якщо таки з'ясується, що у працівника були поважні причини для відсутності на роботі (наприклад, погане самопочуття, нехай і без відкриття лікарняного), то працівника може бути поновлено на роботі й Вам доведеться виплатити йому середній заробіток за весь час з дня його звільнення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!