Право працівника на додаткову відпустку при частковій зайнятості

відповідно до ст. 9 закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 цього Закону), зараховуються:
1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади.
Мінсоцполітики у листі від 10 жовтня 2017 р. № 2536/0/101-17/284 зазначали, що згідно з пунктом 2 Рекомендацій №7 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#Text ненормований робочий день не рекомендується застосовувати для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
Пунктом 5 Рекомендацій також визначено, що ненормований робочий день може застосовуватися в першу чергу для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі. При роботі з неповним робочим днем його тривалість чітко визначена (певна кількість годин на день). Проте підприємство, установа, організація самостійно в колективному договорі визначає перелік професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день та відповідно встановлює тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій, посад, враховуючи періодичність виконання робіт понад встановлену тривалість робочого часу, коло обов’язків і обсяг виконаних робіт. У випадку, якщо у зв’язку із специфікою роботи працівник з неповним робочим днем періодично виконує основну роботу поза межами робочого часу, йому може бути встановлено ненормований робочий день і відповідно щорічну додаткову відпустку на умовах, визначених у колективному договорі. Тобто умова для надання відпустки за ненормований роборчий день працівникам із неповним робочим днем має бути визначена в локальному документі підприємства. Там же ви можете визначити і тривалість такої відпустки

Раді допомогти, звертайтесь ще!