Обмеження тривалості робочого часу для працівників сумісників

Ні, якщо ці обмеження не передбачені колективним чи трудовим договором.

На сьогодні працювати за сумісництвом дозволяється на декількох підприємствах без обмежень у годинах.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці, уклавши трудовий договір на одному або на декількох робочих місцях одночасно, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це регулюється відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123
Тобто, він має основну і додаткову роботу, ці роботи оплачувані, але що важливо — у вільний від основної роботи час.
Нормативні акти, які накладали обмеження на роботу за сумісництвом, Кабінет Міністрів визнав такими, що втратили чинність, а саме:

постанова КМУ від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;

наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Отже, законодавство не має загального обмеження на сумісництво для працівників державних і комунальних підприємств, установ, організацій. В колективному договорі можуть бути норми, які або регулюють прийняття на роботу за сумісництвом, або встановлюють обмеження роботи працівників за сумісництвом.

Окрім цього, ще слід враховувати приписи Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text , який зобов’язує застосовувати обмеження щодо роботи за сумісництвом до окремих категорій працівників та визначає умови коли такі обмеження застосовуються.