Згідно зі статтею 172 Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов’язаний на прохання працівника з інвалідністю або за медичним висновком встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці. Це може включати:

Зменшення тривалості щоденної роботи (неповний робочий день);

Зменшення кількості днів роботи протягом тижня (неповний робочий тиждень);

Комбінація зменшення тривалості щоденної роботи та кількості днів роботи протягом тижня .

Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Скорочений робочий час (наприклад, 36 годин на тиждень) встановлюється для певних категорій працівників, таких як:

Особи віком від 16 до 18 років;

працівники, зайняті на роботах з шкідливими умовами праці .

Однак для осіб з інвалідністю законодавство не передбачає автоматичного встановлення скороченого робочого часу. Тому, можна встановити неповний робочий час, хоча б на годину менше. Для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю важливо, щоб місце роботи було основним для особи з інвалідністю, навіть якщо вона працює на неповний робочий час .

Раді допомогти, звертайтесь ще!