з 24 грудня 2023 р. не зараховуються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, періоди відпустки без збереження зарплати:
за згодою сторін через сімейні обставини ( ч. 1 ст. 26 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки»);
через воєнний стан (ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»);
на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).
Отже, якщо працівнику була надана така відпустка, то з 24.12.2023 вона не зараховується до відпускного стажу, а до 23.12.2023 включно - зараховується.
Ращом із тим роботодавець може прийняти рішення щодо зарахування таких періодів до відпускного стажу. Проте це слід передбачити в колдоговорі чи іншому локальному документі. ТАк ст. 9-1 КЗпП, передбачено, що підприємства за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно з законодавством, трудові та соціально-побутові пільги для працівників. Отже, якщо це передбачено вашими локальними документами, то права працівників не будуть порушені, а навпаки - поліпшені. Тоді за повний робочий рік, на який прихоиться така неоплачувана відпустка тривалість щорічної відпустки не буде зменшуватись

Раді допомогти, звертайтесь ще!